УДК 616.28-002-036.11:614.253.89
Актуальність. Проблема діагностики і лікування зовнішнього отиту (ЗО) поставала перед лікарями давно, а до відкриття антибіотиків (АБ) і протигрибкових засобів (ПГЗ) залишалась невирішеною. ЗО може уражати до 10% людей в різні періоди їх життя, проявляючись у формі гострого ЗО (ГЗО) у 95% випадків у віці від 2-х р. Відмічається спад кількості звертань профільних пацієнтів з початком пандемії COVID-19 при збереженні структури патології, де ЗО – в трійці лідерів. Водночас, є повідомлення і про збільшення кількості випадків ЗО у пацієнтів з COVID-19.
Мета. Оцінити динаміку больового синдрому, потребу у додатковому призначенні знеболення, системної антибактеріальної терапії (АБТ) чи місцевої протигрибкової терапії (ПГТ), рівень комплаєнсу у пацієнтів із ГЗО при емпіричному лікуванні комплексним препаратом «Кандибіотик» у порівнянні з протокольним лікуванням.
Матеріал і методи. В дослідження включалися дорослі і діти від 2-х років з діагнозом ГЗО: 30 пацієнтів основної (17 дорослих і 13 дітей) і 25 пацієнтів контрольної (15 дорослих і 10 дітей) груп. Пацієнти основної групи в якості базового лікування отримувала місцево вушні краплі «Кандибіотик». Пацієнти контрольної групи отримували протокольне лікування. При потребі пацієнтам додатково призначалася протибольова терапія (ібупрофен у відповідній дозі), системна АБТ чи місцева ПГТ. Для суб’єктивної оцінки болю використовувалася візуально-аналогова шкала (ВАШ). Оцінку комплаєнсу проводили за допомогою опитувальника Моріски-Гріна. Отримані результати обробляли поширеними статистичними методиками.
Результати: В основній групі пацієнтів, які отримували «Кандибіоик», була менша потреба у додатковому системного знеболюванні, системній АБТ, ніхто не потребував додаткової місцевої ПГТ. Порівняння отриманих результатів (%) у вигляді довільних таблиць з використанням критерію хі-квадрат встановив, що зв'язок між факторною та результативною ознаками статистично не значимий (р>0,05). Середній бал комплаєнсу достовірно відрізнявся як між обома досліджуваними групами загалом, так і окремо між групами дорослих і дітей (p<0,05).
Висновки. У пацієнтів дорослого і дитячого віку із діагнозом ГЗО при стартовому емпіричному призначенні препарату «Кандибіотик» спостерігалася менша потреба у додатковому знеболенні, призначенні системної АБТ і ПГТ. Такі результати відрізнялися статистично не значимо від результатів у пацієнтів дорослого і дитячого віку, яким призначали протокольне лікування ГЗО. У пацієнтів з монотерапією «Кандибіотиком» встановлено достовірно більш високий середній бал комплаєнсу у порівнянні з контрольною групою, особливо серед батьків дітей із ГЗО. Комплексний склад вушних крапель «Кандибіотик» сприяє високій прихильності до лікування у пацієнтів, а відсутність абсолютного аналога робить його засобом вибору для стартового емпіричного лікування ГЗО у дорослих і дітей віком від 2-х років.
Ключові слова: гострий зовнішній отит, комплаєнс, дорослі, діти