УДК. 614. 8 : [378: 61] : 355. 211. 5 (083. 1)

Анотація.

Дана стаття присвячена розгляду базових принципів домедичної допомоги, що становлять невід’ємну складову у закладі вищої освіти з позицій базової загальновійськової підготовки. Володіння цими навичками визначає здатність медичного працівника ефективно реагувати на невідкладні ситуації, забезпечуючи первинну стабілізацію стану постраждалого до моменту надання кваліфікованої медичної допомоги. Стверджено, що опанування алгоритмів надання допомоги має для студентів не лише навчально-методичне, але йсуспільнезначення, оскільки формує готовність діяти в реальних умовах ризику. Особливу актуальність проблематика набуває в контекстібойових дій на території України, які зумовлюють зростання кількості випадків травмування, детермінує виникнення частих невідкладних станів та потребу у швидкому реагуванні на них.
Таким чином, стаття підкреслює необхідність системного засвоєння принципів домедичної допомоги як важливого елементу професійної компетентності майбутніх лікарів, що сприятиме підвищенню рівня безпеки та збереженню життя в умовах надзвичайних ситуацій. У продовженні статті акцент буде зроблено на всебічному аналізі ключових практичних навичок, необхідних для своєчасного розпізнавання та первинного реагування на критичні стани. Зокрема, буде детально розглянуто сучасні алгоритми допомоги при зупинці кровообігу, порушеннях дихання, масивних кровотечах, черепно-мозкових та абдомінальних травмах, опіках, анафілактичних реакціях, гіпотермії, тепловому ударі та інших класичних невідкладних станах. Окрему увагу приділено адаптації цих алгоритмів до умов бойових дій і масових уражень, що дозволить краще усвідомити специфіку роботи в нестандартних та небезпечних обставинах.
Стаття також підкреслює важливість регулярного відпрацювання отриманих знань у симуляційних умовах, оскільки саме практична складова формує швидкість, впевненість та точність дій у ситуаціях, де кожна секунда може бути вирішальною. Таким чином, запропонований матеріал слугує не лише теоретичною основою, але й практичним орієнтиром для формування професійноїготовності до роботи в умовах реального ризику та високої відповідальності.

УДК. [378 : 61] : 001.98 : 174] . 001. 16

Анотація.

  • Медичні заклади вищої освіти функціонують як унікальні моделі колективної взаємодії, відіграючи ключову роль у формуванні світоглядних установок, ціннісних орієнтацій та поведінкових моделей, які визначатимуть соціальну позицію та адаптацію індивіда у зрілому віці. Серйозною перешкодою на шляху до імплементації принципів академічної доброчесності в Україні, зокрема в Державному некомерційному підп-риємстві «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького» є усталена практика неякісного академічного письма, що суперечить провідному світовому досвіду та вимогам. Це виявляється у недосконалій структурі наукових статей та їхніх анотацій, відсутності належної традиції рецензування, а також у сприйнятті наукових публікацій переважно як формального звіту, а не як презентації оригінальних дослідницьких результатів. Така ситуація істотно ускладнює оптимізацію та об'єктивізацію процесу оцінювання академічного письма як серед науково-педагогічних працівників та дослідників, так і серед студентів. На жаль, у вітчизняній системі вищої освіти поширені такі деструктивні явища, як фальсифікація даних, плагіат та академічний плагіат, які негативно позначаються на всіх сферах освітньої, наукової та дослідницької діяльності. Метою нашої роботи було оптимізуватита вдосконалити механізми запобігання порушенням академічної доброчесності, включаючи академічний плагіатшляхом ґрунтовного аналізу чинної нормативно-правової бази, внутрішніх положень закладу вищої медичної освіти, а також напрацьованого досвіду антиплагіатної експертизи. Кодекс академічної етики детально описує основні положення та цілі, пов'язані з дотриманням принципів академічної доброчесності, а також встановлює підходи до її забезпечення та моніторингу. Хоча системи для виявлення текстових запозичень переважно використовують схожі алгоритмічні підходи, кожен антиплагіатний сервіс має власні особливості, переваги та недоліки, відрізняється обсягом пошукових баз, а також рівнем зручності та доступності для користувачів. Первинний аналіз на наявність плагіату в наукових, навчальних, науково-методичних, дисертаційних та кваліфікаційних роботах здійснюється через експертну оцінку, що включає рецензування та висновки наукових керівників, а також завдяки використанню спеціалізованого програмного забезпечення та онлайн-сервісів. Сучасні підходи до боротьби з акаде-мічним плагіатом включають автоматизовану перевірку текстів, вдоскона-лення експертних оцінок шляхом впровадження нових алгоритмів, а також застосування онлайн-та десктопного програмного забезпечення задля забезпечення академічної доброчесності. Важливою частиною наукової комунікації та академічної доброчесності є антиплагіатна експертиза, яка гарантує об'єктивну оцінку якості та коректності представлення результатів досліджень у дисертаційних роботах, фахових та інших наукових публікаціях. На наш погляд, експертне рецензування наукових праць, що включає перевірку на плагіат, є необхідною умовою для успішної реалізації комплексних наукових програм, заснованих на принципах академічної доброчесності та взаємоповаги у науковій спільноті, і займає центральне місце усучасному науковому та освітньому просторі. Для покращення внутрішньої експертної роботи університету було модифіковано та розширено структуру інституційного репозитарію. Також проведено аналіз економічної доцільності використання та ефективності впровадження певних програмних засобів і сервісів, а також розроблено новітні алгоритми взаємного рецензування наукових та навчально-методичних матеріалів.

 Метою даного дослідження було проведення порівняльного аналізу діагностичної цінності комплексної ультрасонографії у режимах 2В і 3D з використанням опцій кольорового доплерівського картування, імпульсно-хвильової доплерометрії, енергетичного доплеру при верифікації поліпів ендометрія у пацієнток репродуктивного віку та результатів патоморфологічних досліджень і визначення критеріїв диференційованого підходу до проведення гістероскопії у жінок з вказаною патологією на підставі аналізу даних джерел сучасної наукової медичної літератури та власних спостережень. 152 пацієнткам репродуктивного віку (середній вік – 33±5,4 року) проведена комплексна трансвагінальна ультрасонографія у проліферативну фазу менструального циклу (на 5-7-й день) , а при потребі також у секреторну фазу (на 20-22-й день) у режимах 2В і 3D з використанням опцій кольорового доплерівського картування, енергетичного доплера, імпульсно-хвильової доплерометрії, а також фракційне діагностичне вишкрібання або біопсія ендометрія під контролем гістероскопії. Під час гістологічного дослідження були верифіковані у 107 (70,39%) хворих залозисті (функціонального, базального типу) та у 45 (29,61%) жінок фіброзні поліпи ендометрія. Пацієнтки були ретроспективно розподілені на дві клінічні групи. Основну групу склали 76 хворих з патогістологічно верифікованими поліпами ендометрія, які скаржилися на неплідність або на невиношування вагітності. До основної клінічної групи не увійшли жінки з трубноперитонеальною формою непліддя. У групу порівняння включили 76 пацієнток з патоморфологічно діагностованими поліпами ендометрія , які в анамнезі не мали розладів репродуктивної функції або невиношування вагітності. При проведенні порівняльного аналізу діагностичної цінності комплексної ультрасонографії та результатів патоморфологічного дослідження для верифікації поліпів ендометрія у пацієнток репродуктивного віку констатовано розбіжність у діагнозі або діагноз після ультразвукового обстеження був встановлений не в повному обсязі у 31 (40,39%) пацієнтки основної клінічної групи. У хворих групи порівняння розбіжність зафіксовано у 25 (32,85%) випадках. Складність при верифікації поліпів ендометрія за допомогою ультразвукового сканування, на наш погляд, обгрунтовує проведення гістероскопічного дослідження у всіх пацієнток з порушеннями репродуктивної функції і невиношуванням вагітності. При наявності хронічної інфекції генітального тракту та при патології міометрія, яка призводить до деформації порожнини матки вважаємо доцільним для підвищення ефективності діагностики поліпів ендометрія проводити у жінок фертильного віку серію ультразвукових сканувань у різні фази менструального циклу. Комплексна ультразвукова діагностика з використанням режиму 3D, опцій кольорового доплерівського картування, імпульсно-хвильової доплерометрії, енергетичного доплеру при верифікації поліпів ендометрія у жінок репродуктивного віку дає можливість моніторінгу за процесами проліферації з метою профілактики малігнізації при асимптомному перебігу захворювання слизової оболонки матки. Діагностика гіперпластичних процесів ендометрія потребує комплексного підходу із залученням клінічних, лабораторних та інструментальних методів.