УДК : 616.12-009.72-06:616.12-008.6]-085.22

Мета. Розкрити сучасні підходи до лікування стабільної стенокардії з використанням оптимальної медикаментозної терапії (ОМТ) одночасно висвітлюючи нові методи лікування та зростаючу клінічну значущість коронарної мікросудинної дисфункції (КМД).

Матеріали і методи. Використано методи: бібліографічний, аналітичний, системного підходу. Об’єкт дослідження: міжнародні європейські (2024) та американські рекомендації (2023), сучасні іноземні джерела щодо оптимальної медикаментозної терапії стабільної стенокардії. Предмет дослідження: сучасні  медикаментозні методи лікування стабільної стенокардії

Результати та обговорення. Незважаючи на доведену ефективність, ОМТ залишається інструментом, який недостатньо використовується у реальній клінічній практиці. Аналіз даних великих реєстрів і клінічних досліджень виявляє істотні проблеми в призначенні та титрації антиангінальних препаратів. Цей оглядовий опис синтезує результати існуючих досліджень та ключових клінічних випробувань, щоб окреслити як усталені, так і нові підходи до лікування хронічної стабільної стенокардії. Бета-блокатори та блокатори кальцієвих каналів залишаються основою лікування симптомів, тоді як нітрати, ранолазин, івабрадин та триметазидин можуть розглядатися при рефрактерних симптомах. За останні десятиліття з'явилося мало нових фармакологічних методів лікування, що підкреслює критичну потребу в інноваціях, особливо в лікуванні КМД, яка все частіше визначається окремою патофізіологічною сутністю, що потребує цілеспрямованої терапії. Висновки. Сучасне ведення пацієнтів із стабільною стенокардією потребує переходу від традиційного ієрархічного підходу до індивідуалізованої, пацієнторієнтованої стратегії. Оптимальна медикаментозна терапія має бути гнучкою, з урахуванням супутніх захворювань, переносимості препаратів та, що особливо важливо, особистих переваг пацієнта. Бета-блокатори та блокатори кальцієвих каналів залишаються основою лікування, тоді як ад'ювантні препарати, такі як ранолазин та івабрадин, нікорандил відіграють важливу роль у специфічних клінічних ситуаціях.

УДК 616.12-008.331.1- 085.225.2:061.231(083.13

Підходи до діагностики та цільових рівнів артеріального тиску (АТ) у пацієнтів із артеріальною гіпертензією (АГ) в Україні, країнах Європи та США мають свої особливості, ключові з яких — критерії встановлення діагнозу та цільові рівні АТ. При веденні пацієнтів із підвищеним АТ необхідно керуватися факторами ризику. В Європі та Україні для оцінки 10-річного ризику фатальних та нефатальних серцево-судинних ускладнень у людей віком 40–69 років слід використовувати шкалу SCORE2, а віком 70 років і старше — SCORE2-ОР. Американські експерти запровадили нову шкалу оцінки ризику — PREVENT. Препаратами 1-ї лінії для лікування АГ залишаються інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту або сартани, до яких додають або антагоністи кальцію, або діуретики. Блокатори β-адренорецепторів вивели з препаратів 1-ї лінії для лікування АГ. Усі настанови з АГ рекомендують надавати перевагу фіксованій комбінації, оскільки вона дозволяє швидше та ефективніше досягти цільових показників АТ.

УДК: 616.132.2-008.64-036.11-053.9

У статті розкрито сучасні принципи діагностики та лікування розшарування аорти (РА). Визначено поширеність РА, причини виникнення, наведено клінічні та основні інструментальні методи діагностики, висвітлено особливості підходів до лікування різних типів РА. Також у статті описано клінічний випадок хронічного РА та показано використання сучасної ендоваскулярної технології лікування РА — застосування стент-графтів.
Ключові слова: клінічний випадок, розшарування аорти, ендоваскулярні технології, стент-графт.