УДК: 612.76:615.8:004](07.07)

ВИВЧЕННЯ БІОМЕХАНІКИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ СТУДЕНТАМИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ “ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ”

Сучасна система освіти орієнтована на підготовку висококваліфікованих фахівців, наділених особистісними та професійними якостями, що охоплюють загальні, загальнофахові та спеціальні фахові компетентності. Особливо ринок праці вимагає ефективної підготовки майбутніх фахівців з фізичної терапії, які володіють глибокими знаннями, уміннями та практичними навичками. Фахівці - фізичні терапевти - здійснюють обстеження, тестування та визначають функціональний стан рухового потенціалу пацієнта, розробляють та впроваджують індивідуальні плани реабілітаційних заходів, а також співпрацюють з іншими спеціалістами для покращення функціонування організму в цілому. Тому важливим у формуванні професійних якостей є знання біомеханіки, що вивчає механічні властивості біологічних тканин та загальні закономірності будови рухових систем, органів та рухів. Особливістю вивчення біомеханіки у закладах вищої медичної освіти фахівцями з фізичної терапії є її професійно орієнтований характер, що забезпечує природничо-наукову підготовку, необхідну для формування професійних умінь і навичок. Висвітлено загальні аспекти впровадження інформаційних технологій (ІТ) у навчальний процес. Зазначено, що підвищення якості професійної підготовки майбутніх спеціалістів з фізичної терапії в медичному навчальному закладі вищої освіти в розрізі галузі біомеханіки може здійснюватися із впровадженням в освітній процес сучасних ІТ, що є потужним інструментом для кількісного та якісного дослідження рухових дій, механічних властивостей тканин. Окрему увагу приділено технологіям та їх характеристикам, які забезпечують їх ефективне застосування на практичних та лабораторних заняттях з біомеханіки для фізичних терапевтів. Розглянуто переваги та виклики, з якими стикаються учасники навчального процесу із використанням ІТ при вивченні біомеханіки. Зазначені ІТ, які застосовують в навчальному процесі, мають позитивний вплив на результати навчання, тому є корисним доповненням, яке може посилити і розширити можливості освіти майбутніх фахівців-фізичних терапевтів.

УДК 004.8:614.2:005.8

Modern healthcare systems are characterized by a high level of complexity, large volumes of medical data, and increasing demands for efficient resource management. Planning of medical projects—from organizing diagnostic and treatment processes to implementing innovative clinical technologies—requires the use of scientifically grounded approaches capable of ensuring forecasting accuracy, decision adaptability, and optimal resource allocation. 
Traditional project planning methods do not always meet contemporary challenges, as they fail to account for stochasticity and a high level of uncertainty inherent in medical systems. The role of computational intelligence is growing, as it integrates methods of artificial intelligence, machine learning, and evolutionary algorithms. The application of these approaches makes it possible to develop flexible decision-making models, automate risk assessment, improve the accuracy of forecasting medical needs, and optimize planning processes. The article analyzes the basic tasks and methods of computational intelligence for creating models to assess the components of projects aimed at the establishment and development of medical institutions within hospital districts. The application of computational intelligence methods in the process of forming a structural model for medical project planning is investigated. A conceptual model is proposed that combines machine learning algorithms, fuzzy logic, and elements of expert systems to support managerial decision-making in the healthcare sector. The developed model enables forecasting of resource needs, time parameters, and implementation risks of medical projects based on the analysis of historical and current data. It is shown that the use of intelligent algorithms increases planning 
accuracy, system adaptability to changes in external conditions, and the efficiency of financial and material resource utilization. The proposed approach can be used in thepractice of healthcare facility management and in the process of strategic planning of healthcare programs. 

УДК 005.8:614.2:004.8 

Виконано аналіз теорії та практики управління проєктами у сфері охорони здоров’я. Обґрунтовано доцільність розробки інтелектуально-ціннісного підходу до оцінювання цінності проєктів розвитку медичної інфраструктури територіальних громад. Метою дослідження є розроблення інтелектуально-ціннісного підходу до оцінювання цінності проєктів розвитку медичної інфраструктури територіальних громад, що забезпечує комплексне врахування технічних, економічних, соціальних та стратегічних даних про стан проєктного середовища під час відбору та визначення пріоритетних проєктів. Запропонований підхід, який структурує цінність за чотирма складовими – якість і відповідність стандартам, просторова доступність населення до медичних послуг, синергетична взаємодія під час ухвалення рішень та ризики, зумовлені невизначеністю й динамічністю проєктного середовища. Для реалізації підходу означено сім груп критеріїв та обґрунтовано набір інтелектуальних інструментів: поєднання AHP з ентропійним зважуванням, нечітку логіку для соціальних індикаторів, нормалізацію й стабілізацію мультимодальних даних, ГІС/OSM-ізохрони та мережевий аналіз доступності, сценарне моделювання з використанням CVaR, портфельну оптимізацію та VE-втручання. Підхід забезпечує швидкий доступ до якісних мультимодальних даних, прозору декомпозицію джерел цінності та підтримку рішень, спрямованих на підвищення доступності й якості медичних послуг у громадах. Перспективи подальших досліджень пов’язані зі створенням інтелектуальної системи підтримки прийняття рішень на базі запропонованого підходу. Цей інструментарій забезпечить точне визначення пріоритетів у розподілі інвестицій та доцільність масштабування кращих управлінських рішень у територіальних громадах.

УДК 005.8:614.2:005.52

Розроблено метод адаптації архітектури портфеля проєктів розвитку госпітальних округів до мінливого проєктного середовища. Він ґрунтується на концепціях стратегічного управління та інтелектуальної підтримки прийняття рішень. Метод реалізує поетапний підхід, що передбачає аналіз пріоритетних проєктів, формування стратегічних цілей, моніторинг зовнішнього середовища, обґрунтування змін до поточного портфеля та моделювання альтернативних сценаріїв розвитку. Він 
ґрунтується на множині критеріїв, таких як цінність, ризик, ресурсна забезпеченість, завершеність, терміновість та бюджет проєктів. Це забезпечує динамічну гнучкість та обґрунтованість управлінських рішень в умовах змін проєктного середовища. На основі запропонованого методу розроблено систему підтримки прийняття рішень. Вона реалізована у середовищі Python із використанням бібліотек Tkinter, Matplotlib, Pandas і Ttk. Розроблена СППР забезпечує інтерактивне введення параметрів, автоматичне формування таблиці початкових даних, обчислення інтегральної 
оцінки проєктів, а також візуалізацію інтегральних оцінок. Функціонал дає можливість збереження результатів і переходу між вкладками інтерфейсу для зручного аналізу. Тестування системи на умовному наборі із семи проєктів засвідчило її стійкість до змін вхідних параметрів, коректність ранжування та здатність до автоматичного формування пріоритетного списку. Інтегральні оцінки 
проєктів коливалися від 0,04 до 0,59, а результати візуалізації чітко окреслювали межі доцільності внесення проєктів у портфель. Перевірка показала точність у формуванні топ-3 проєктів на рівні 100 %, що свідчить про високу достовірність прийнятих рішень. 

УДК 004.8:614.2:005.8

Сучасний розвиток інформаційних технологій та цифровізація системи охорони здоров’я відкривають нові можливості для впровадження інтелектуальних методів підтримки прийняття управлінських рішень. 
Особливої актуальності набуває використання еволюційних алгоритмів, зокрема генетичних алгоритмів, які демонструють високу ефективність при розв’язанні складних задач оптимізації. У сфері управління медичними проєктами такі задачі пов’язані з необхідністю вибору оптимального набору ініціатив розвитку в умовах обмеженості фінансових, кадрових та матеріально технічних ресурсів, а також з урахуванням численних, часто суперечливих  критеріїв ефективності. У статті досліджується задача оптимізації портфеля проєктів розвитку госпітальних округів як складна багатокритеріальна задача прийняття рішень. 
Запропоновано математичну модель формування оптимального портфеля проєктів на основі генетичного алгоритму, яка дозволяє враховувати сукупність економічних, медико-соціальних та організаційних показників. До критеріїв оцінювання віднесено очікувані вигоди для населення, рівень доступності медичних послуг, витрати на реалізацію проєктів, тривалість їх виконання, а також показники взаємної сумісності проєктів і ефективності використання ресурсів. Особливістю моделі є інтеграція показників ефективності та сумісності у єдину функцію придатності, що забезпечує комплексне оцінювання альтернативних варіантів портфеля. Детально описано структуру генетичного алгоритму, включаючи процедури формування початкової популяції, механізми оцінювання придатності індивідуумів, а також оператори відбору, кросоверу, мутації та елітизму. Запропонований підхід дозволяє ефективно досліджувати простір можливих
рішень, забезпечує збереження перспективних характеристик портфелів і водночас підтримує різноманітність популяції, що є важливим для уникнення локальних оптимумів. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування розробленої моделі для стратегічного планування розвитку госпітальних 
округів, оптимізації розподілу ресурсів та підвищення ефективності реалізації медичних і інфраструктурних проєктів. Запропонований підхід може бути адаптований до різних умов функціонування системи охорони здоров’я та інтегрований у сучасні інформаційно-аналітичні системи підтримки прийняття рішень.