Abstract
Aging is a multifactorial biological process characterized by progressive functional decline, increased susceptibility to chronic diseases, and reduced physiological resilience. Functional foods and nutraceuticals have gained increasing attention as supportive strategies within anti-aging and preventive medicine. Among them, goji berries (Lycium barbarum and Lycium chinense) are widely consumed; however, their biological relevance and clinical significance require careful, evidence-based evaluation. This narrative review summarizes and critically analyzes experimental and clinical data regarding the effects of goji berries on biological mechanisms and organ systems relevant to aging. Particular emphasis is placed on distinguishing mechanistic and preclinical findings from human clinical evidence. Available data indicate that antioxidant, immunomodulatory, and metabolic effects are predominantly supported by experimental studies, while human evidence is most consistent for ocular health outcomes, including plasma zeaxanthin levels and macular characteristics. Limitations of current evidence and directions for future research are discussed.

Keywords: goji berries, functional food.

УДК 616.13/.14-008-06:[616.13-004.6:616.12-008.331.1

Актуальність. На сьогоднішній день в Україні налічується декілька мільйонів громадян з цереброваскулярною хворобою
(ЦВХ), що пов’язано з прогресуванням старіння населення, несприятливими економічними та екологічними умовами, нераці-
ональним харчуванням, гіподинамією. Проте, основною причиною розвитку ЦВХ є розлад кровотоку у речовині мозку, який
порушує механізм саморегуляції мозкового кровообігу, викликаючи кисневе голодування та негативно впливаючи на систем-
ний кровообіг. Тому проблема підвищення ефективості медичної і фізичної реабілітації пацієнтів з ЦВХ потребує вирішення
шляхом підбору комплексу дієвих відновних засобів з урахуванням її стадії і періоду захворювання, станом мозкового кровоо-
бігу, етапів реабілітації, що обумовлює актуальність напрямку дослідження.
Мета дослідження. Визначення морфофункціональних показників, стан центральної та церебральної гемодинаміки
обстежених пацієнтів з І–ІІ стадіями ЦВХ.
Методи дослідження. Теоретичний аналіз та узагальнення наукової літератури, аналіз даних історії хвороби та амбу-
латорних карток, лабораторні методи, інструментальні методи дослідження – ЕКГ, УЗДГ магістральних артерій голови
та шиї, методи математичної статистики. Предмет дослідження – структура та зміст комплексної програми медичної
та фізичної реабілітації пацієнтів з ЦВХ І та ІІ стадій, визначення її впливу на функціональний стан організму.
Результати дослідження. Наведено результати обстеження функціонального стану гемодинамічних показників по
магістральних артеріях у 100 хворих з ЦВХ, що дасть можливість раціонально скорегувати комплекс реабілітаційних захо-
дів, враховуючи індивідуальні особливості та стадії перебігу хвороби. Визначено морфофункціональні показники, стан цен-
тральної та церебральної гемодинаміки обстежених пацієнтів з ЦВХ на грунті атеросклерозу та гіпертонічної хвороби.
Висновок. Комплексна оцінка рівня структурних змін функціонального стану гемодинамічних показників по магістраль-
них артеріях голови пацієнтів з ЦВХ дасть можливість раціонально скоригувати комплекс реабілітаційних заходів, врахову-
ючи індивідуальні особливості, стадію перебігу хвороби та супутні захворювання.
Ключові слова: судинна система, цереброваскулярна хвороба, гемодинамічні порушення.