УДК 616.311.2+616.314.17)]-002-06:616.72-002.77]-08-059-071.3

Мета дослідження. Оцінити ефективність розпрацьованої схеми комплексного лікування генералізова- ного пародонтиту (ГП) у пацієнтів із ревматоїдним артритом (РА) за динамікою пародонтальних та гігієнічного індексів.

Методи дослідження. Пародонтологічне лікування було проведено 78 пацієнтам із ГП на тлі РА. Критерії включення: ГП у пацієнтів із РА. Критерії виключення: ГП у пацієнтів з іншою соматичною патологією, вагітність, лактація. Усі пацієнти були розподілені на 2 групи: основну – 44 пацієнти (56,41%), лікування яких проводилось із застосуванням розпрацьованої схеми комплексного лікування ГП, та групу порівняння – 34 пацієнти (43,59%), у яких лікування ГП здійснювалась за загальноприйнятими протоколами. Пацієнтам груп дослідження проводили професійну гігієну ротової порожнини, призначали комплекс індивідуальних гігієнічних засобів: щітки серії «Colgate Total», зубну пасту «Проденталь», ополіскувач «Octenidol MouthWash», міжзубні йоржики «Colgate Total», флоси «Colgate Total Pro-Gum Health». Розпрацьована схема лікування ГП для пацієнтів основної групи включала засоби місцевої («Солкосерил, дентальна адгезивна паста», «Актовегін-гель») та загальної терапії («Хондроїтин Актив», «Коензим Q10»).

Оцінювали динаміку значень індексів РМА, OHI-S,

CPITN та вакуумної проби стійкості капілярів (ВПСК) ясен за методикою В.І. Кулаженко до лікування, після лікування, через 3, 6 та 12 місяців після лікування.

Результати. Через 12 місяців у пацієнтів основної групи спостерігали покращення усіх індексних оцінок, тоді як у групі порівняння значення відповідних показ- ників суттєво не відрізнялись від вихідних значень.

Висновки. Комплексне лікування ГП при значеннях індексу CPITN > 2 балів на тлі РА, із застосуванням розпрацьованої схеми сприяло ліквідації запалення, покращенню гігієни порожнини рота і нормалізації гемодинаміки в тканинах пародонта, що підтверджувалось позитивною динамікою індексних оцінок у най- ближчі та віддалені терміни спостереження.

Ключові слова: генералізований пародонтит, ревматоїдний артрит, індексна оцінка пародонтального статусу, комплексне лікування.

УДК 616.311.2+616.314.17)]-002-06:616.72-002.77]-08-059-071.3

Вступ. Генералізований пародонтит (ГП) на тлі ревматоїдного артриту (РА) залишається одним із складних і недостатньо вивчених проблем стоматології та медицини. Взаємозв’язок патогенетичних механізмів ГП та РА зумовлюють необхідність міждисциплінарного підходу для розпрацювання ефективних комплексних схем лікування та профілактики ГП на тлі РА. Мета дослідження полягала у вивченні динаміки пародонтальних індексів після проведення консервативного лікування ГП у пацієнтів з РА. Матеріали і методи. Пародонтологічне лікування було проведено 58 пацієнтам із ГП на тлі РА, яких розподілено на дві групи. В основну групу було включено 31 пацієнт (53,45%), у яких лікування проводили із застосування розробленої схеми консервативного лікування ГП. Групу порівняння склали 27 пацієнтів (46,55%), у яких лікування ГП здійснювалась відповідно до загальноприйнятих протоколів. Динаміку значень індексів РМА, OHI-S, CPITN та вакуумної проби стійкості капілярів ясен за методикою В.І. Кулаженко оцінювали до лікування, через 6 та 12 місяців після лікування. Результати. Результати оцінки ефективності розробленої схеми консервативного лікування ГП І та ІІ ступеню тяжкості на тлі РА при значеннях індексу CPITN < 2 балів вказують на покращення та стабілізацію патологічного процесу в тканинах пародонта, що підтверджувалось позитивною динамікою індексних оцінок у віддалені терміни спостереження/ У пацієнтів, яким проводили лікування із застосуванням розробленої схеми, спостерігали достовірне покращення гігієни порожнини рота та клінічного стану ясен, зокрема зменшення ступеня запального процесу за індексом РМА.
Висновок. Виражену ефективність розробленої схеми лікування ГП на тлі РА також доведено високим відсотком пацієнтів (80,65%), у яких констатували «стабілізацію» патологічного процесу після 12 місяців спостереження. На противагу, у групі порівняння, у яких лікування ГП проводили традиційними методами, кількість таких осіб була значно меншою та становила 40,47% (р<0,01).
Ключові слова: генералізований пародонтит, ревматоїдний артрит, індексна оцінка пародонтального статусу, консервативне лікування.

Резюме. В Європейських рекомендаціях із профілактики серцево-судинних захворювань (ESC, 2016, 2021) генералізований пародонтит (ГП) виділяють як один із факторів ризику розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС). Припускають, що вогнища хронічної інфекції в порожнині рота при ГП можуть ініціювати розвиток атеросклерозу та погіршувати перебіг ІХС. З іншого боку, порушення системної й регіональної гемодинаміки внаслідок ІХС може спричиняти стійкі метаболічні та функціональні зміни в тканинах пародонта. Мета цієї публікації — аналіз літературних джерел щодо результатів поширеності, структури й особливостей клінічного перебігу ГП у хворих на ІХС, зокрема даних власних досліджень, а також обговорення взаємозв’язку основних етіологічних та патогенетичних механізмів вказаних захворювань.

Ключові слова: генералізований пародонтит, ішемічна хвороба серця, етіологія, патогенез, клінічні спостереження, огляд літератури.

УДК 616.311.2-002+616.314.17-008.6:616.12-005.4]-085.272-07(048.8)

Реферат. Плейотропные эффекты статинов при лечении генерализованного пародонтита у пациентов с ишемической болезнью сердца: клинические и экспериментальные исследования (обзор литературы). Мартовлос (Годована) О.И., Скибчик О.В., Соломенчук Т.М. Высокая распространенность генерализованного пародонтита у больных ишемической болезнью сердца (ИБС) диктует необходимость совершенствования существующих методик и поиска новых путей пародонтологического лечения данной категории кардиологических больных. Статины группа гиполипидемических препаратов, которые широко применяются в качестве лекарственных средств первичной и вторичной профилактики сердечно-сосудистых заболеваний, в основе которых есть атеросклеротическое повреждение сосудов. Кроме функции снижения холестерина, статинам присущ целый ряд плейотропных эффектов, в том числе и противовоспалительных, иммуностимулирующих, антибактериальных, антиоксидантных, а также остеотропных эффектов. В результате анализа научных работ отечественных и зарубежных авторов, посвященных изучению влияния плейотропных эффектов статинов на состояние тканей пародонта, установлено улучшение пародонтологических показателей, в частности структуры десен, уменьшение глубины пародонтальных карманов, кровоточивости десен и подвижности зубов у пациентов, принимавших статины. Экспериментальные исследования in vitro и in vivo демонстрируют снижение уровня провоспалительных цитокинов (IL-6, IL-8, IL-1β, TNF и др.), которые играют ключевую роль в развитии генерализованного пародонтита, а также ускорение репаративных процессов в костной ткани альвеолярного отростка с участием статинов местного применения. Несмотря на перспективность использования статинов в качестве основного или дополнительного медикаментозного средства при лечении заболеваний пародонта, вопрос дозировки и способ местного введения препарата во избежание нежелательных побочных эффектов остается спорным и требует дальнейших исследований

The high prevalence of generalized periodontitis in patients with coronary artery disease (CAD) requires improving the existing ways of periodontal treatment of this category of cardiac patients and finding new ones. Statins are a group of lipid-lowering medications that are widely used for primary and secondary prevention of cardiovascular diseases due to atherosclerotic vascular lesions. In addition to the cholesterol-lowering effect, statins have several pleiotropic effects, including anti-inflammatory, immune-stimulating, antibacterial, antioxidant, osteotropic etc. The analysis of scientific studies of native and foreign authors devoted to studying the influence of pleiotropic effects of statins on the condition of periodontal tissues revealed improvement of periodontal indicators, in particular, gum structure, reduction of the periodontal pockets depth, gum bleeding, and tooth mobility in patients on statin therapy. Experimental in vitro and in vivo studies show a decrease in proinflammatory cytokines (IL-6, IL-8, IL-1β, TNF-a, etc.), which play a key role in the development of generalized periodontitis, as well as the acceleration of reparative processes in alveolar bone tissue when administering topical statins. Despite the prospects of using statins as the main or additional agent in the treatment of periodontal diseases, the question of dosage and method of local delivery of the medication for avoiding the undesirable side effects remains controversial and requires further research.

Abstract. Pleiotropic effects of statins in treatment of generalized periodontitis in patients with coronary artery disease: clinical and experimental study (literature review). Martovlos (Hodovana) O.I., Skybchyk O.V., Solomenchuk T.M.

The high prevalence of generalized periodontitis in patients with coronary artery disease (CAD) requires improving the existing ways of periodontal treatment of this category of cardiac patients and finding new ones. Statins are a group of lipid-lowering medications that are widely used for primary and secondary prevention of cardiovascular diseases due to atherosclerotic vascular lesions. In addition to the cholesterol-lowering effect, statins have several pleiotropic effects, including anti-inflammatory, immune-stimulating, antibacterial, antioxidant, osteotropic etc. The analysis of scientific studies of native and foreign authors devoted to studying the influence of pleiotropic effects of statins on the condition of periodontal tissues revealed improvement of periodontal indicators, in particular, gum structure, reduction of the periodontal pockets depth, gum bleeding, and tooth mobility in patients on statin therapy. Experimental in vitro and in vivo studies show a decrease in proinflammatory cytokines (IL-6, IL-8, IL-1β, TNF-a, etc.), which play a key role in the development of generalized periodontitis, as well as the acceleration of reparative processes in alveolar bone tissue when administering topical statins. Despite the prospects of using statins as the main or additional agent in the treatment of periodontal diseases, the question of dosage and method of local delivery of the medication for avoiding the undesirable side effects remains controversial and requires further research.

УДК 616.311.2-002+616.314.17-008.6)]-06:616.12-005.4]-085.272.4.454.1-036

Резюме. Упродовж останніх років зросла кількість наукових даних, що вказують на покращення клінічних та рентгенологічних показників стану тканин пародонта у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), котрі приймали препарати групи статинів. Статинам, окрім гіполіпідемічної дії та кардіопротекторних властивостей, притаманна ціла низка плейотропних ефектів, зокрема протизапальних, імуностимулюючих, антибактерійних, остеотропних тощо. З огляду на вище сказане, очікується, що статини у складі місцевих лікарських засобів можуть проявляти сприятливий вплив на стан тканин пародонта у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту (ГП).

Мета дослідження. Провести оцінку клінічної ефективності використання екстемпоральної гелевої композиції, яка містить активну субстанцію аторвастатину кальцію, у комплексному лікуванні ГП у хворих на ІХС.

Матеріали і методи. Проведено пародонтологічне лікування 60 пацієнтів (середній вік - 56,6±0,9 років) з діагностованими ІХС та хронічним генералізованим пародонтитом (ХГП) початкового-І та ІІ ступенів тяжкості. Учасників дослідження було розподілено на дві групи: основна група та група порівняння (по 30 осіб у кожній групі). Додатково для місцевої терапії пацієнтам основної групи застосовували у вигляді пародонтальних пов’язок розпрацьовану гелеву композицію, що містить активну субстанцію аторвастатину кальцію. Ефективність лікування ХГП у групах порівняння оцінювали через 7 днів за допомогою клінічного обстеження та пародонтальних індексів.

Результати дослідження та їх обговорення. За данимиоб’єктивного пародонтологічного обстеження та індексної оцінки після проведеного лікування у пацієнтів основної групи спостерігалися більш високі темпи зниження запального процесу в тканинах пародонта. Покращення стану тканин пародонта в основній групі відбувалося у 1,5 рази швидше, ніж у групі порівняння, та характеризувалося вірогідно нижчими показниками глибини пародонтальних кишень (ПК) – 2,36±0,12 мм проти 2,82±0,13 мм, р<0,05; ступеня запалення ясен згідно індексу РМА – 22,78±1,80% проти 34,29±2,25%, р<0,001; кровоточивості ясен згідно індексу РВІ - 0,67±0,05 бали проти 1,02±0,07 бали, р<0,001.  

Висновки. На основі динаміки змін клінічних та індексних показників тканин пародонта виявлено виражену терапевтичну ефективність гелевої композиції, що містить активну субстанцію аторвастатину кальцію. Дана гелева композиція може бути рекомендована як місцевий лікарський засіб у комплексному лікуванні ХГП у хворих на ІХС.