Багато міфів сьогодні породжує проблема харчової гіперчутливості, яка об’єднує велику кількість патологічних станів, зумовлених різними варіантами патогенезу. Попри прогресивне зростання поширеності даної патології у дитячій популяції, представлені в літературі епідеміологічні дані мають великий діапазон коливань. Водночас розуміємо, що оцінити реальну поширеність харчової гіперреактивності серед дітей у нашій країні на сьогодні складно, оскільки масштабні епідеміологічні дослідження з вивчення даної патології поодинокі. Насамперед, така ситуація пояснюється труднощами проведення якісних епідеміологічних досліджень й отриманням статистичних даних переважно на підставі звернень за медичною допомогою, а не на активного виявлення патології.

УДК: 616-053.2:378.046.4[477]

Мета публікації – проаналізувати особливості післядипломної освіти в різних європейських країнах та запропонувати шляхи оптимізації розвитку медицини в Україні в умовах сьогодення. Матеріали і методи. Проведено огляд літератури за тематикою отримання медичної освіти в різних країнах, використано дані офіційних Інтернет-ресурсів та дані Міністерства охорони здоров’я України. Результати і обговорення. Наведено короткі відомості про сучасні особливості післядипломної освіти в Україні та світі. Проведено паралелі на різних етапах навчання, проаналізовано їх тривалість, напрями та основні характеристики. Термін підготовки практикуючого лікаря в Україні є одним із найкоротших у світі – 6–9 років, а найдовшим серед європейських країн – у Франції – 9–14 років. Висновки. У процесі реалізації реформування післядипломної освіти в Україні потрібно орієнтуватися на уніфікацію робочих навчальних програм та наближення стандартів післядипломної освіти. Упровадження поступової трансформації системи шляхом збільшення тривалості підготовки післядипломної підготовки дасть змогу наблизити рівень освіти до європейських стандартів і готувати конкурентних спеціалістів.
Ключові слова: післядипломна освіта, медицина, шляхи оптимізації, інтернатура, резидентура.

Алергія на кліщів домашнього пилу — основна причина респіраторних форм алергії, а саме алергічного риніту та бронхіальної астми. До  кліщів домашнього пилу сенсибілізовані 1–2% населення у  світі, що еквівалентно 65–
135 млн осіб. Загалом сьогодні доведено існування понад 150 видів кліщів домашнього пилу. Серед них найбільш поширеними і клінічно значимими видами є Dermatophagoides pteronyssinus та Dermatophagoides farinae. У статті представлено практичні поради щодо розпізнавання, діагностики, лікування алергії на кліщів домашнього пилу та попередження розвитку симптомів захворювання.
Ключові слова: алергія, алергія на кліщів домашнього пилу, Dermatophagoides pteronyssinus, Аллервег

Cow's milk protein allergy is a topical issue in pediatrics. The diagnostic algorithm for cow's milk protein allergy includes thorough history taking, examination, physical development assessment, determination of specific cow's milk IgE, and oral food challenge tests.
The study aimed to develop a step-by-step algorithm for conducting oral food challenge tests with milk in young children, taking into account individual indications and risks.
Materials and methods. The task is to diagnose the cow's milk protein allergy in children in the first year of life. It is solved by allergy history taking, examination, assessment of physical development, detection of specific cow's milk IgE and based on the obtained results, oral food challenge test is performed: in age category before reaching one year when the specific IgE is more than 0.7 kU/L, testing is performed in the intensive care unit, if the specific IgE is less than 0.7 kU/L – in a specialized inpatient department.
Patients. The algorithm for diagnosing cow's milk protein allergy in 96 children under 12 months of age was tested in the City Children's Clinical Hospital.
During the oral food challenge test, the dose is increased logarithmically until the desired amount of product is reached, depending on the predicted risk of the reaction. Children at medium risk (specific IgE less than 0.7 kU/L) are tested in a specialized inpatient department by “five steps”, and at high risk (specific IgE greater than 0.7 kU/L) – in the intensive care unit by “eight steps”.
Results. Among 96 children who underwent an oral food challenge test with milk, cow's milk protein allergy was diagnosed in 42 (43.75%). After the oral food challenge test, patients were given further recommendations, of which 27 (64.29%) were transferred to a formula with total protein hydrolysis, and 15 (35.71%) began to take oral tolerance induction (regular administration of acidified milk formula from lower doses to larger).
Conclusions: The developed algorithm for conducting oral food challenge tests with milk in children of the first year of life gives a possibility to personally select the examination technique taking into account the indications and risks. Appropriate preparation for the oral food challenge test enables to correctly conduct it, interpret the results, and develop a therapeutic approach.
Keywords: cow’s milk allergy, food allergy, oral food challenge test. 

Nowadays, newborns that required prolonged respiratory maintenance for different reasons are more often surviving. Increase in the number of complications is observed on the background of positive clinical effects of certain component of intensive therapy. Search for the factors, which provoke appearance of recurrent bronchial obstruction syndrome, is an important component and basis of prophylaxis.

The aim of our research was to conduct analysis of factors that provoke the development of recurrent bronchial obstruction syndrome.

To build mathematical model of bronchial obstruction development in young children with respiratory disorders in neonatal period,, the method of logistic regression was used

The results of conducted analysis enabled to detect that the presence of respiratory therapy significantly determines the risk of appearance of recurrent bronchial obstruction syndrome and suggest mathematical model of individual calculation of risk factors in this pathology. Data of conduction of mathematical analysis can be used for elaboration of a complex of rehabilitation measures concerning the development of recurrent bronchial obstruction syndrome in children, who suffered respiratory disorders in neonatal period. The highest risk of recurrent bronchial obstruction syndrome development in children born before 29 gestational week with simultaneous combination of prolonged (over 700 hours) total period of respiratory therapy.

Elaborated method of individual calculation of the risk of recurrent bronchial obstruction syndrome development in young children, who experienced respiratory disorders in neonatal period, has practical significance and can be applied in everyday clinical practice.