ФАГОЦИТАРНА ТА БАКТЕРИЦИДНА АКТИВНІСТЬ ЛЕЙКОЦИТІВ У ХВОРИХ НА ЛЕПТОСПІРОЗ

УДК 616.155.3:616.986.7]-06-07 

Резюме. дослідження рівнів імунологічних показників, які відображають фагоцитарну та бактерицидну активність лейкоцитів при лептоспірозі.
Матеріал і методи. Обстежено зразки крові 62 пацієнтів із лептоспірозом. За допомогою цитологічного методу проведено визначення фагоцитарного показника, цитохімічного методу – визначення тесту відновлення нітросинього тетразолію спонтанного та стимульованого. Пацієнти
обстежувалися двічі: при надходженні до стаціонару та в динаміці через сім днів. Статистичний аналіз проводився за допомогою програмного
забезпечення Statistica.
Результати.Аналізуючи імунологічні показники хворих на лептоспіроз, виявлено, що при надходженні до лікарні у групі пацієнтів із тяжким перебігом хвороби середнє значення фагоцитарного показника було вірогідно вищим (4,38±0,67) порівняно з групою хворих із легким та середньотяжким перебігом хвороби (2,79±0,53, p<0,05). Це свідчить про вірогідно вищу функціональну здатність нейтрофільних гранулоцитів до фагоцитозу при надходженні у пацієнтів із вищою інтенсивністю інфекційного процесу при тяжкому перебігу хвороби. Ступінь ураження нирок при лептоспірозі, а відтак і тяжкість перебігу хвороби великою мірою зумовлена, серед інших факторів природженого імунітету, зниженням бактерицидної активності лейкоцитів, що сповільнює елімінацію лептоспір із організму, про що свідчить виявлена середньої сили зворотна кореляція спонтанного тесту відновлення нітросинього тетразолію та креатиніну крові (τ=-0,306) при надходженні до стаціонару, що має прогностичне значення для передбачення прогресування важкого перебігу лептоспірозу.
Висновки. Аналіз отриманих даних свідчить, що у хворих на лептоспіроз спостерігаються значимі коливання фагоцитарної активності лейкоцитів.
Враховуючи той факт, що фагоцитарний показник є відображенням поглинаючої здатності фагоцитів, його активація на початкових етапах
лептоспірозу ймовірно слугує запорукою успішної елімінації збудника, а подальше зниження із наближенням до норми може свідчити про стабілізацію системи природженого імунітету. 

Докладніше

ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ КЛІТИННОГО ІМУНІТЕТУ У ХВОРИХ НА ЛЕПТОСПІРОЗ

УДК: 616.986.7:612.017.1]-07
Вступ. Оцінка імунологічних показників, які відображають стан клітинного імунітету у хворих на лептоспіроз має особливе значення для розуміння імунопатогенетичних процесів, які відбуваються в організмі таких пацієнтів на різних стадіях хвороби.
Мета роботи. Проаналізувати рівень деяких субпопуляцій лімфоцитів у пацієнтів із лептоспірозом із врахуванням періоду хвороби.
Матеріали і методи. Обстежено 62 пацієнти із лептоспірозом, які проходили лікування у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні. Ці пацієнти були розділені на дві групи: група I – пацієнти із легким та середньо тяжким перебігом хвороби (n=27) та група II – пацієнти з тяжким перебігом (n=35). Зразки крові пацієнтів досліджувалися двічі: при поступленні до лікарні і через тиждень після цього. До контрольної групи увійшло 30 практично здорових осіб. За допомогою методу фенотипування лімфоцитів з еритроцитами, покритими моноклональними антитілами у пацієнтів із лептоспірозом було визначено кількість CD16+, CD22+, CD25+, CD71+, CD95+, CD HLA-DR+-лімфоцитів. На основі отриманих даних визначались значення наступних індексів: індекси CD-25+/CD95+-лімфоцитів, CD71+/CD95+-лімфоцитів, CD HLA-DR+/CD95+-лімфоцитів. Статистичну обробку отриманих результатів проводився за допомогою програми "Statistica".
Результати. Вивчаючи особливості клітинного імунітету у пацієнтів із лептоспірозом, відмічено, що CD71+-лімфоцити найбільше, у порівнянні з іншими субпопуляціями лімфоцитів, віддзеркалюють активність процесів імунозалежного запалення, притаманного лептоспірозу, на що вказує суттєво вища середня кількість CD71+- лімфоцитів у хворих із лептоспірозом обох груп як при поступленні, так і на 7-й день лікування порівняно з контрольною групою (р<0,01). Тяжкість лептоспірозу, зокрема ступінь ураження нирок, великою мірою залежить від функціонального стану CD25+-лімфоцитів та CD HLA-DR+-лімфоцитів, які зумовлюють процеси субраннього та пізнього імунного запалення, на що вказує те, що у групі хворих із тяжким перебігом при поступленні виявлено слабку зворотну кореляцію між рівнем креатиніну крові та кількістю CD25+-лімфоцитів (τ= -0,275), а також рівнем креатиніну крові та кількістю CD HLA-DR+-лімфоцитів (τ= -0,254).
Висновки. Проведений аналіз основних активаційних маркерів у пацієнтів із лептоспірозом вказує на наявність суттєвих коливань частини з них. Так, найвагоміше відображають процеси імунозалежного запалення на різних стадіях хвороби при лептоспірозі CD71+-лімфоцити, а відображенням тяжкості лептоспірозу є CD25+-лімфоцити та CD HLA-DR+-лімфоцити.
Докладніше