УДК: 618. 11‑006.2‑036‑07‑08‑053.6 

 Об’ємні утворення яєчників у дітей – досить рідкісне явище. Вони становлять менш як 2,0% випадків серед усіх пухлин у дівчаток віком до 16 років. Клінічна картина доброякісних новоутворень яєчників у дівчат-підлітків дуже варіабельна і може коливатися від безсимптомного перебігу до порушення менструального циклу, тазового болю, нудоти, блювоти, підвищення температури тіла тощо. Методи візуалізації відіграють важливу роль у діагностиці кіст яєчників. Методом діагностики першої лінії вважається ультрасонографія, яка дозволяє віддиференціювати кісти яєчників від інших патологічних станів та визначити тип кісти. Однак, якщо ультразвукова діагностика не дає можливості чітко верифікувати діагноз, тоді необхідно провести комп’ютерну або магнітно-резонансну томографію. Лікування новоутворень яєчників у дітей та підлітків повинно ґрунтуватися на малоінвазивному органозберігаючому підході зі збереженням фертильності.

Клінічний випадок. У статті презентовано клінічний випадок 15‑річної дівчинки, у якої було виявлено кісту лівого яєчника гігантських розмірів, яка спричинила двобічний гідронефроз та надалі була успішно прооперована лапароскопічним доступом завдяки злагодженій роботі мультидисциплінарної команди. Пацієнтка поступила зі скаргами на збільшення маси тіла та швидкий ріст живота в об’ємі протягом останнього місяця. При проведенні ультразвукового обстеження було виявлено, що всю порожнину малого тазу та черевну порожнину виповнює двокамерний рідинний, тонкостінний утвір без пристінкових об’ємних включень, без ознак васкуляризації (ймовірно цистаденома лівого яєчника гігантських розмірів), який досягає мечоподібного відростка. Магнітно-резонансна томографія органів малого тазу та черевної порожнини підтвердила наявність у пацієнтки гігантського тазово-абдомінального локулярного кістозного утворення без ознак контрастного підсилення стінок та виявила двобічний гідронефроз. Під ендотрахеальним наркозом дівчинці було проведено лапароскопію з використанням 3D-технології. Під час операції було спунктовано капсулу кісти – аспіровано близько 6800 мл прозорої серозної рідини, після чого було виявлено перекрут ніжки кісти лівого яєчника. Проведено деторсію яєчника, лівобічну цистектомію з максимальним збереженням яєчникової тканини. Жодних інтраопераційних та післяопераційних ускладнень не було. До операції вага пацієнтки становила 41,1 кг, а обвід живота – 81 см, після операції маса тіла – 33,3 кг, а обвід живота – 68 см. Таким чином, після видалення гігантської кісти лівого яєчника, вага пацієнтки зменшилась на 8 кг, об’єм талії – на 13 см. На другу добу післяопераційного періоду пацієнтка у задовільному стані була виписана додому під спостереження педіатра та дитячого гінеколога. Результат гістологічного дослідження підтвердив клінічний діагноз: серозна цистаденома яєчника. Через один місяць після оперативного лікування пацієнтці було проведено УЗД нирок, ознак гідронефрозу не виявлено.

Висновки. Рання діагностика кіст яєчників у дівчат-підлітків дасть змогу обрати персоналізовану тактику ведення пацієнтки та запобігати виникненню серйозних гінекологічних та урологічних ускладнень. У діагностиці даної патології визначальну роль відіграє використання експертного ультразвукового обстеження. У випадку великих розмірів кісти та діагностичних сумнівів ультразвукову діагностику слід доповнити комп’ютерною або магнітно-резонансною томографією, а також визначенням онкомаркерів яєчника. Успішний результат у тактиці ведення дівчат-підлітків із кістами яєчників гігантських розмірів забезпечує злагоджена робота мультидисциплінарної команди із залученням дитячого гінеколога, уролога, спеціаліста ультразвукової діагностики та анестезіолога. У випадку необхідності проведення оперативного втручання у дівчат-підлітків з кістами яєчників великих розмірів за відсутності ознак малігнізації перевагу слід віддати лапароскопічному доступу, за можливості, з використанням 3D технології.

Ovarian masses in pediatric patients constitute a rare clinical entity, representing less than 2% of all tumors in females under 16 years of age. Benign ovarian neoplasms in adolescents may present with diverse clinical manifestations ranging from asymptomatic findings to menstrual disturbances, pelvic discomfort, nausea, vomiting, and febrile episodes. Ultrasonography serves as the primary diagnostic modality for differentiating ovarian cysts from other pelvic pathologies. In cases of diagnostic uncertainty, advanced imaging techniques including computed tomography or magnetic resonance imaging are indicated. The management of ovarian neoplasms in pediatric populations should emphasize minimally invasive, organ- preserving approaches with particular attention to fertility conservation.

Clinical case. We describe the case of a 15 -year-old female patient who presented with rapid abdominal enlargement and weight gain over a one-month period. Diagnostic evaluation revealed a giant left ovarian cyst causing bilateral hydronephrosis. Ultrasonographic examination demonstrated a thin-walled, bilocular cystic lesion occupying the entire abdominopelvic cavity, extending to the xiphoid process without evidence of vascularization, suggestive of cystadenoma. Pelvic magnetic resonance imaging (MRI) confirmed the presence of a    massive cystic structure without contrast enhancement and identified secondary bilateral hydronephrosis. The patient underwent 3D laparoscopic intervention under endotracheal general anesthesia. The surgical procedure included aspiration of approximately 6800 mL of clear serous fluid from the cystic cavity, identification and correction of left ovarian torsion, and subsequent cystectomy with maximal preservation of ovarian parenchyma. The intraoperative and postoperative courses were uncomplicated. Notable clinical parameters demonstrated significant changes following the procedure: preoperative measurements included a body weight of 41.1 kg and abdominal circumference of 81 cm, while postoperative values decreased to 33.3 kg and 68 cm respectively, reflecting a reduction of 7.8 kg in weight and 13 cm in abdominal girth. On the postoperative day 2, the patient was discharged home in a satisfactory condition under the supervision of a    pediatrician and a pediatric gynecologist. Histopathological examination confirmed the diagnosis of serous cystadenoma. Follow-up renal ultrasonography performed one month postoperatively showed complete resolution of the previously noted hydronephrosis.

Conclusions.Early diagnosis of ovarian cysts in adolescent girls will allow to choose a personalized tactic of patient management and prevent the occurrence of serious gynecological and urological complications. Early diagnosis of ovarian cysts in adolescent patients enables the selection of personalized management strategies and prevents potential gynecological and urological complications. Expert ultrasonography serves as the cornerstone diagnostic modality for this pathology. When evaluating large cysts or cases with diagnostic uncertainty, supplementary imaging with computed tomography or magnetic resonance imaging combined with assessment of ovarian tumor markers is recommended. Optimal management of giant ovarian cysts in adolescent patients requires a specialized multidisciplinary approach involving pediatric gynecologists, pediatric urologists, radiologists with expertise in adolescent ultrasonography, and anesthesiologists experienced with teenage patients. For surgical cases in adolescent girls without malignant features, laparoscopic intervention utilizing three- dimensional visualization technology represents the preferred approach when available, with particular attention to preserving future reproductive potential in this young patient population.

Обґрунтування. Вегетативна нервова система (ВНС) відіграє ключову роль у підтримці гомеостазу під час вагітності, регулюючи фізіологічні процеси матері та плода. Воєнний стан та вимушене переміщення значно підвищують рівень стресу у вагітних жінок, що може призводити до порушень функціонування ВНС та негативно впливати на перебіг вагітності.

Мета дослідження: оцінити вплив стресу, пов’язаного з воєнними діями, на стан ВНС у вагітних, які зазнали вимушеного переміщення, та порівняти їхні показники із жінками, які не змінювали місце проживання. Дослідження проведено серед 1000 вагітних, розподілених на три групи: перша – жінки, які переїхали з регіонів активних бойових дій; друга – жінки, які переїхали з інших регіонів України; третя – контрольна група мешканок Львова. Визначення стану ВНС проводилося за допомогою адаптованої анкети А.М. Вейна. Для оцінки вегетативних показників проводилися такі дослідження: вимірювання систолічного і діастолічного артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, вегетативного індексу Кердо, хвилинного об’єму крові.

Результати. У вагітних першої групи виявлено найбільш виражені порушення ВНС, що проявлялися як симпатикотонія (підвищений артеріальний тиск, тахікардія, сухість шкіри) та парасимпатична дисфункція (ожиріння, гіпотензія, брадикардія). У другій групі також спостерігалися порушення ВНС, проте менш виражені, тоді як жінки контрольної групи мали найнижчий рівень вегетативних розладів.

Висновки. Отримані дані вказують на необхідність розробки та впровадження комплексних програм медико-психологічного супроводу вагітних, які пережили вимушене переміщення. Запропоновано впровадження стратегій корекції, що передбачають психологічну підтримку, методи релаксації та фізичну активність для зменшення негативного впливу стресу на ВНС та зниження ризику перинатальних ускладнень.

Background. The autonomic nervous system (ANS) plays a crucial role in maintaining homeostasis during pregnancy, regulating maternal and fetal physiological processes. War-related stress and forced displacement significantly increase stress levels in pregnant women, potentially leading to ANS dysfunction and negatively impacting pregnancy outcomes.

Objective of the study: to assess the impact of war-related stress on ANS function in pregnant women who experienced forced relocation and compare their autonomic parameters with those of women who did not change residence. The study included 1000 pregnant women divided into three groups: the first - women who relocated from active combat zones, the second – women who moved from other regions of Ukraine, the third - a control group of Lviv residents.

Results. Women in the first group exhibited the most pronounced ANS dysfunction, with symptoms of sympathetic hyperactivity (elevated blood pressure, tachycardia, dry skin) and parasympathetic dysfunction (obesity, hypotension, bradycardia). The second group also demonstrated ANS disturbances, although less extent, whereas the control group had the lowest incidence of autonomic disorders.

The state of the ANS was determined using an adapted questionnaire by A.M. Wayne. The following studies were performed to assess vegetative parameters: measurement of systolic and diastolic blood pressure, heart rate, Kerdo vegetative index, and minute blood volume.

Conclusions. Obtained data underscore the need to develop and implement comprehensive medical and psychological support programs for pregnant women affected by forced displacement. The study suggests correction strategies, including psychological counseling, relaxation techniques, and physical activity, to mitigate the adverse effects of stress on ANS function and reduce the risk of perinatal complications.

Мета дослідження: визначення впливу воєнного конфлікту на медико-соціальні характеристики вагітних, зокрема на рівень матеріального достатку, освіту, психоемоційний стан, доступність медичних послуг та якість послуг охорони здоров’я під час вагітності. Особлива увага приділялася аналізу впливу стресу, соціально-економічних факторів і змін у трудовій зайнятості на стан жінок і розвиток плода.

Матеріали та методи. Дослідження проводилося в межах Львівської області та охоплювало 1000 вагітних, які були розподілені на три групи: група 1 –жінки, які переїхали з районів активних бойових дій; група 2 – жінки, які переселилися з інших регіонів України безпосередньо під час воєнного конфлікту; група 3 – контрольна група місцевих жительок.

Основними методами дослідження стали структуроване анкетування, комплексне медичне обстеження та статистичний аналіз із застосуванням тестів хі-квадрат.

Результати. Вагітні груп 1 і 2 мали значно нижчий рівень матеріального достатку та освіти порівняно із жінками з контрольної групи. Також виявлено підвищений рівень психоемоційного стресу, незадовільні житлові умови та обмежену доступність до якісних медичних послуг серед внутрішньо переміщених осіб. Частота припинення трудової діяльності через проблеми зі здоров’ям була значно вищою серед переселених жінок. Отже, негативний вплив воєнного конфлікту відображається у численних соціально-економічних та медичних показниках, що безпосередньо впливають на здоров’я вагітних.

Висновки. На підставі проведеного аналізу можна зробити висновок, що воєнний конфлікт суттєво впливає на медико-соціальні характеристики вагітних, погіршуючи їх економічний стан, підвищуючи рівень стресу та знижуючи доступність медичних послуг. Отримані результати свідчать про нагальну потребу у впровадженні соціальних програм підтримки та покращенні якості медичної допомоги для внутрішньо переміщених осіб. Заходи щодо зниження психоемоційного навантаження, покращення житлових умов та

розширення доступу до сучасних медичних ресурсів мають стати пріоритетом для державних та місцевих органів влади, що сприятиме підвищенню якості життя майбутніх матерів та їхніх дітей.

Objective of the study: to assess the impact of the armed conflict on the medical and social characteristics of pregnant women, focusing on financial security, educational level, psychological well-being, access to healthcare services, and the overall quality of maternal care during pregnancy. Special emphasis was focused on evaluating the effects of stress, socio-economic factors, and employment changes on the health of expectant mothers and fetal development.

Materials and methods. The study was conducted in the Lviv region and involved 1,000 pregnant women divided into three groups: group 1 – women who relocated from active combat zones; group 2 – women who moved from other regions of Ukraine during the military conflict; group 3 – a control group of local residents.

The primary methods included structured surveys, comprehensive medical examinations, and statistical analysis using chi-square tests.

Results. Pregnant women in groups 1 and 2 exhibited significantly lower levels of financial security and educational attainment compared to the control group. These groups experienced markedly higher levels of psychological stress, substandard living conditions, and reduced access to quality healthcare services. The analysis also demonstrated a higher incidence of employment termination due to health issues among displaced women. Consequently, the adverse effects of the armed conflict are reflected in multiple socio-economic and medical indicators that directly affect maternal health.

Conclusions. The study shows that the armed conflict has a profound negative impact on the medical and social characteristics of pregnant women by deteriorating their economic conditions, increasing stress levels, and limiting access to healthcare services. These findings underscore the urgent need for targeted social support programs and improvements in maternal healthcare. Implementing measures to reduce psychological burden, improve living conditions, and enhance the availability of modern medical resources should be a priority for both national and local authorities, thereby contributing to the overall well-being of expectant mothers and their children.

УДК 613.287.2.001.87 (477.83)

Основним видом їжі для немовлят грудного віку, її «золотим стандартом», аргументовано вважається людське молоко. Допущені помилки у вигодовуванні дітей грудного віку залишають негативний вплив не тільки на фізичне здоров’я організму дитини, але й на його функцціональні можливості. Жодний замінник людського молока не може позмагатися із вмістом біологічно активних речовин, спорідних із симбіозом «мати-дитина».

Однак в медичному процесі виходжування передчасно народжених немовлят, хворих доношених новонароджених виникають ситуації, коли людське молоко є недоступне, при тому, що воно вкрай необхідне дитині. В таких випадках найкращою альтернативою материнського грудного молока є пастеризоване донорське грудне молоко, завдяки існуванню Банку донорського грудного молока є доступним у Львівському обласному перинатальному центрі. У цьому державному закладі охорони здоров’я успішно реалізується повний цикл надання неонатальної допомоги новонародженим відповідно до сучасних, найкращих світових стандартів. Одними із відображень сучасних науково- обґрунтованих стандартів вигодовування новонароджених дітей, які з різних причин не можуть вигодовуватись материнським людським молоком є функціонування Банку донорського людського молока, оснащення і робота якого, за сприяння Асоціації Банків грудного молока Польщі відповідає найвищим світовим стандартам.  Поширення інформації про діяльність Банку грудного молока вагітні жінки отримують на тематичних лекціях Академії батьківства. Там успішно реалізується персоніфікований підхід до кожної вагітної, потенційної донорки грудного молока, а також до кожної жінки, що народила живу дитину. Активна, змістовна консультативна робота з потенційними донорками людського молока слугує запорукою збільшення кількості бажаючих жінок бути донорами. Відбір донорок і забезпечення роботи Банку грудного донорського молока проводиться відповідно до положень клінічної настанови «Збирання, зберігання, транспортування, обробка та банкінг донорського жіночого молока», затвердженої на державному рівнів Україніу 2022 році.

Від початку роботи Банку донорського грудного молока з грудня 2022 року було зібрано 1254 л донорського грудного молока від 127 жінок- донорок. Найдовший період донорства склав 11 міс. За цей період донорка зібрала 50 л людського молока. А найбільша кількість донорського людського молока від однієї донорки за 1 міс склала 55 л.

Найчастіше донорське молоко використовувалось для дітей відділення постінтенсивного догляду новонароджених і виходжування передчасно народжених і хворих доношених новонароджених дітей. Загалом, близько ¼ частина дітей, народжених в перинатальному центрі щороку, починаючи з грудня 2022 року отримували донорське людське молоко.

У планах на перспективу Львівський перинатальний центр має забезпечення потребу донорському людському грудному молоці усі відділення неонатологічного профілю Львівської області, що надають повний обсяг медичної допомоги передчасно народженим і доношеним новонародженим. Стратегічно важливу роль у забезпеченні донорським людським молоком здоров’я потребуючих новонароджених в часи воєнного сьогодення в Україні та глибокої демографічної кризи може відіграти створення і відкриття мережі Банків донорського людського молока.

Human milk is considered the primary source of nutrition for breastfed infants and is justifi ably regarded as the “gold standard.” Errors in feeding breastfed infants negatively aff ect not only the child’s physical health but also their functional capacities. No substitute for human milk can compete with the presence of biologically active substances inherent to the mother- child symbiosis.

However, in the medical care of premature infants and ill full-term neonates, situations arise when human milk is unavailable, even though it is critically needed by the child. In such cases, the best alternative to maternal breast milk is pasteurized donor human milk, which is made accessible through the Donor Human Milk Bank at the Lviv Regional Perinatal Center. In this public healthcare institution, a complete cycle of neonatal care for newborns is successfully implemented in accordance with modern, internationally recognized standards. One example of contemporary, evidence- based standards for feeding newborns – who, for various reasons, cannot be fed maternal human milk – is the operation of the Donor Human Milk Bank. Its equipment and functioning, with the support of the Polish Human Milk Banks Association, meet the highest global standards.

Information about the activities of the Human Milk Bank is disseminated to pregnant women through thematic lectures at the Academy of Parenthood. There, a personalized approach is successfully implemented for each pregnant woman, potential donor of breast milk, as well as for each woman who has delivered a live child. Active and substantive advisory work with potential donors serves as a guarantee for increasing the number of women willing to donate. The selection of donors and the operation of the Donor Human Milk Bank are conducted in accordance with the provisions of the clinical guideline “Collection, Storage, Transportation, Processing, and Banking of Donor Human Milk,” which was approved at the national level in Ukraine in 2022.

Since the inception of the Donor Human Milk Bank in December 2022, a total of 1254 liters of donor human milk have been collected from 127 donor women. The longest donation period lasted 11 months, during which one donor collected 50 liters of human milk. The highest amount of donor human milk collected from a single donor in one month was 55 liters.

Donor milk has most frequently been used for infants in the post-intensive care unit as well as for the care of premature infants and ill full-term newborns. Overall, about one-quarter of the infants born at the perinatal center have received donor human milk annually since December 2022.

Looking ahead, the Lviv Perinatal Center plans to meet the demand for donor human milk in all neonatology departments throughout the Lviv region that provide comprehensive medical care for both premature and full-term newborns. The establishment and expansion of a network of Donor Human Milk Banks may play a strategically important role in ensuring the provision of donor human milk to needy newborns during the current wartime situation in Ukraine and amid a severe demographic crisis.

УДК 618.19-008.846.9:347.121.2 (477+100)

Грудне молоко – еталон дитячого харчування, що сприймається в усьому світі як оптимальне перше джерело їжі, а грудне вигодовування – ідеальний спосіб вигодовування дітей, який повноцінно задовольняє всі потреби дитини. Особливої цінності набуває грудне молоко для передчасно народжених дітей, які з перших секунд життя і впродовж тривалого часу потребують спеціалізованої медичної допомоги та для хворих новонароджених дітей, що народились вчасно. Діти, які народились передчасно або хворі доношені новонароджені найбільш схильні до захворювань, специфічних для перинатального періоду, та мають високу ймовірність смерті і, саме, найбільший ризик не отримати рятівних переваг грудного молока. Як першу альтернативу для вигодовування передчасно народжених дітей незалежно від гестаційного віку, у тому числі глибоко недоношених (<32 тижнів вагітності) або дітей з дуже низькою масою тіла (<1500 г) у сучасному світі, Всесвітня організація охорони здоров’я та Американська академія педіатрії рекомендують використовувати донорське грудне молоко з банку людського молока, якщо власне молоко матері недоступне. Дослідження демонструють, що у дітей, що не мають можливостей отримувати материнське молоко, годування грудним молоком, навіть часткове, знижує ризик некротизуючого ентероколіту та пізнього неонатального сепсису, ретинопатії недоношених, раптової смерті немовлят і покращує когнітивні результати у недоношених дітей, сприяє встановленню оптимального функціонування травної системи і процесів ентерального травлення.

У багатьох країнах світу цілеспрямована підтримка грудного вигодовування у відділах інтенсивної терапії новонароджених, зокрема ентеральне харчування хворих та передчасно народжених дітей забезпечується донорським людським грудним молоком, що концентрується ізберігається у створеній та функціонуючій мережі Банків грудного молока.

Банк грудного молока – установа, метою діяльності якої є забір грудного молока від матерів, які виробляють його більше, ніж потрібно їхнім дітям, забезпечує обробку та зберігання грудного молока для годування немовлят, які з медичних або інших причин не можуть тимчасово або тривало його отримувати.

З метою сприяння діяльності банків та налагодження міжнародної співпраці між банками грудного молока в світі створено міжнародні асоціації банків грудного молока.

Європейська асоціація банків молока (EMBA) була офіційно започаткована 15 жовтня 2010 року. Нині в 31 країні Європі нараховується 282 банки, які активно працюють і 18 банків, які розпочинають свою роботу. У 2009 році була створена Асоціація банків молока Південної Африки (HMBASA). HMBASA координує діяльність мережі банків молока по всій країні. Асоціація банків молока Північної Америки (HMBANA) заснована в 1985 році і об’єднує 30 некомерційних банків грудного молока США та Канади. Відзначається позитивна тенденція у створенні нових банків жіночого молока в усіх країнах світу. Нині їх нараховується біля 500 у 37 країнах світу. Світовим лідером у сфері діяльності банків грудного молока є Бразилія, там працює 222 банки жіночого молока, а також ще 217 центрів збору молока. Перший Банк донорського жіночого молока в Україні було створено в 2019 р. у м. Києві на базі Перинатального центру, де народжується близько 80 % усіх недоношених дітей міста. Високотехнологічний банк грудного молока на базі Львівського обласного клінічного перинатального центру було відкрито в грудні 2022 р., коли країна перебувала у стані війни. Це другий банк донорського грудного молока, який успішно функціонує в Україні на базі перинатальних центрів. Діяльність Банку грудного молока у Львівському обласному клінічному перинатальному центрі – один із багатьох сучасних високотехнологічних напрямів роботи закладу охорони здоров’я. Банк грудного молока оснащений усім необхідним обладнанням, яке відповідає найвищим сучасним світовим стандартам. Активна, щоденна командна робота лікарів- акушерів, неонатологів, консультантів з грудного вигодовування, матерів дозволила з моменту роботи Банку залучити до здачі грудного молока 32 донори та зібрати понад 380 л донорського молока. Першу порція донорського грудного молока було отримано 12 січня 2023 р.

Сприяння створенню мережі Банків грудного молока в Україні на державному рівні допоможе зробити вагомий внесок у збереження повноцінності здорового розвитку новонароджених і немовлят в нашій державі, що набуло особливої актуальності в часи воєнного сьогодення в Україні.

Breast milk is the standard of infant nutrition, which is perceived worldwide as the optimal fi rst source of food, and breastfeeding is an ideal way of feeding children that fully meets all the needs of the child. Breast milk is especially valuable for premature babies who need specialized medical care from the fi rst seconds of life and for a long time, and for sick newborns who were born on time. Preterm infants or sick preterm infants are most susceptible to perinatal diseases and have a high probability of death and the greatest risk of not receiving the life-saving benefi ts of breast milk. In the modern world, the World Health Organization and the American Academy of Pediatrics recommend the use of donor breast milk from a human milk bank as the fi rst alternative for feeding preterm infants, regardless of gestational age, including very preterm infants (<32 weeks of gestation) or very low birth weight infants (<1,5 kg), if the mother’s own milk is not available. Studies show that in children who are unable to receive mother’s milk, breastfeeding, even partial breastfeeding, reduces the risk of necrotizing enterocolitis and late neonatal sepsis, retinopathy of prematurity, sudden infant death, and improves cognitive outcomes in premature infants, and helps to establish optimal functioning of the digestive system and enteric digestion processes. In many countries around the world, targeted support for breastfeeding in neonatal intensive care units, including enteral feeding for sick and premature infants, is provided by donor human breast milk, which is concentrated and stored in an established and functioning network of breast milk banks.

The breast milk bank is an institution whose purpose is to collect breast milk from mothers who produce more than their children need, and to process and store breast milk for feeding babies who, for medical or other reasons, cannot receive it temporarily or for a long time.

International associations of breast milk banks have been established around the world to promote the activities of banks and establish international cooperation between breast milk banks.

The European Milk Banks Association (EMBA) was offi cially launched on October 15, 2010. Currently, there are 282 active banks in 31 European countries and 18 banks that are starting to operate. In 2009, the Southern African Milk Banks Association (HMBASA) was established. HMBASA coordinates the activities of the network of milk banks across the country. The North American Milk Banks Association (HMBANA) was founded in 1985 and unites 30 non-profi t breast milk banks in the United States and Canada. There is a positive trend in the creation of new breast milk banks in all countries of the world. Currently, there are about 500 of them in 37 countries. Brazil is the world leader in breast milk banks, with 222 breast milk banks and 217 milk collection centers.

The first bank of donor breast milk in Ukraine was established in 2019 in Kyiv at the Perinatal Center, where about 80 % of all premature babies in the city are born. A high-tech breast milk bank based at the Lviv Regional Clinical Perinatal Center was opened in December 2022, when the country was at war. This is the second bank of donated breast milk to successfully operate in Ukraine on the basis of perinatal centers.

The operation of the Breast Milk Bank at the Lviv Oblast Clinical Perinatal Center is one of the many modern high-tech areas of the healthcare facility. The breast milk bank is equipped with all the necessary equipment that meets the highest modern world standards. The active, daily teamwork of obstetricians, neonatologists, breastfeeding consultants, and mothers has allowed the Bank to attract 32 donors to donate breast milk and collect more than 380 liters of donor milk since its opening. The fi rst portion of donated breast milk was received on January 12, 2023.

 Promoting the creation of a network of breast milk banks in Ukraine at the state level will help to make a signifi cant contribution to the preservation of the full healthy development of newborns and infants in our country, which has become especially important in the current military situation in Ukraine.