УДК: 615.014.2:615.454.16:615.32:615.32:615.33

 Пошук альтернативних засобів з антимікробною активністю залишається актуальною проблемою, особливо з огляду на зростання антибіотикорезистентності мікроорганізмів. Потенціал інтродукованих рослин для одержання корисних субстанцій використовується лише частково, зокрема видів роду Hemerocallis. Метою роботи було визначення антимікробної активності водних і водно-етанольних екстра-ктів листків і квіток Hemerocallis citrina Baroni та вмісту в них біологічно активних сполук.Матеріали та методи. Вміст фенольних сполук, флавоноїдів і гідроксикоричних кислот в екс-трактах листків і квіток Hemerocallis citrina Baroni визначали спектрофотометричними метода-ми. Антибактерійну й антифунгальну активність екстрактів визначали методом дифузії в агар.Результати дослідження. В екстракті листків, виготовленому із 60% водним-етанолом (ВЕ), вміст фенольних сполук і флавоноїдів був найвищим і становив 11,076 ± 0,093 мг·г-1 сухої маси в перерахунку на галову кислоту й 1,458 ± 0,08 мкг·г-1 сухої маси в перерахунку на кверцетин. Встановлено, що водні та водно-етанольні екстракти листків та квіток H. citrina спричиняли інгібування досліджуваних культур мікроорганізмів (бактерій Bacillus subtilis, B. brevis, B. cereus і дріжджів Candida pseudotropicalis і C. parapsilosis). Екстракти листків H. citrina, виготовле-ні з водним-етанолом, спричиняли менші зони інгібування (ЗІ) більшості тест-культур бактерій, ніж готові лікарські препарати – настоянка шавлії та хлорофіліпт. Екстракти квіток H. citrina мали виражену інгібувальну дію, спричиняли більші (до 2,4 раза) зони інгібування, ніж ротокан. Екстракт квіток H. citrina із 20% водним-етанолом спричиняв зони інгібування C. pseudotropicalis, які були в 1,9 раза більші, ніж від флюконазолу. За результатами кореляційного аналізу виявлено статистично достовірні зв’язки (р < 0,01) між зонами інгібування C. parapsilosis і вмістом фла-воноїдів екстрактів листків H. citrina із 60% водним-етанолом, а також між зонами інгібування C. pseudotropicalis і вмістом гідроксикоричних кислот екстракту листків H. citrina із 20% водним-етанолом. Висновки. Екстракти листків і квіток Hemerocallis citrina Baroni багаті на біологічно активні речовини, які впливають на мікроорганізми, тому дослідження вмісту біологічно активних речо-вин і їхніх біоцидних властивостей залишається перспективним, особливо з урахуванням пошуку їх використання як продуктів функціонального харчування.Ключові слова: Hemerocallis citrina Baroni, водно-етанольні екстракти листків та квіток, антимікробна дія



УДК: 615.322:(582.949.2+582.711)].014.24:576.852.29 

Дедалі частіше до різноманітних захворювань призводять умовно-патогенні гриби Candida parapsilosis. Вони можуть бути коменсалами, але, маючи унікальні властивості інвазивності, вірулентності та стійкості до протигрибкових препаратів (це характерно загалом для грибів з цього роду), у новонароджених і людей з ослабленим імунітетом або у тих, хто використовує катетери, ці гриби стають руйнаторами тканин організму. Вони здатні утворювати міцні біоплівки на катетерах та інших медичних імплантованих пристроях, загрожуючи життю пацієнтів, які зазнали інвазивних медичних втручань. В епоху поширення антибіотикорезистентності актуальним є пошук допоміжних і альтернативних засобів задля уникнення дисемінації або лікування хвороби після виявлення збудника. Такими можуть бути речовини рослинного походження, зокрема, маловивчені, з точки зору антигрибкових властивостей, а саме з чистецю болотяного (Stachys palustris) та пухироплідника калинолистого (Physocarpus opulifolius). Встановлено, що водно-етанольні екстракти з цих рослин мають потен-
ційні антикандидозні властивості щодо Candida parapsilosis, які визначено методами дифузії в агар та додавання в середовище. Водно-етанольні (ВЕ) екстракти з цих рослин пригнічували ріст C. parapsilosis більше, ніж водні. Діаметри зон затримки росту (ДЗЗР) більше 13 мм спричиняли екстракти зі Stachys palustris, виготовлені з використанням 70 % і 95 % ВЕ, і екстракти з Physocarpus opulifolius, виготовлені з використанням 60 % і 95 % ВЕ, однак їхній вплив був удвічі меншим, порівняно з флюконазолом, і трохи більшим, порівняно з настойками шавлії та евкаліпту. Найсуттєвіше впливав екстракт зі Stachys palustris, виготовлений з використанням 95 % ВЕ, спричиняючи ДЗЗР до 20 мм. Екстракт зі S. palustris, виготовлений з використанням 95 % ВЕ, пригнічує ріст досліджуваної культури за вмісту в середовищі у співвідношеннях 1:2, 1:4 і 1:6, а зі Physocarpus opulifolius – 1:2 та 1:4. Швидкий мікропланшетний метод визначення впливу рослинних екстрактів на мікроорганізми з резазурином може бути використаний тільки після додаткового підтвердження, оскільки самі екстракти здатні
відновлювати індикатор.
Ключові слова: Candida parapsilosis, екстракти Stachys palustris і Physocarpus opulifolius, антикандидозний вплив, методи визначення дії екстрактів.


Яворська Г. В., Воробець Н. М., Мороз О. М. Вплив екстрактів з Physocarpusopulifolius (L.) Maxim. і Stachyspalustris L. на Candidaparapsilosis. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2024; 92: 99-110. Visnyk of the Lviv University. Series Biology. 2024. Issue 92. P. 99-110. HTTPS://DOI.ORG/10.30970/VLUBS.2024.92.08