УДК 612.67:616-053.81-084

Вступ. Пришвидшене старіння молоді – це серйозний стан, при якому фактичний біологічний вік перевищує календарний на 10 – 15 років. Причинами цього в Україні на даний момент є постійний стрес, в якому люди перебувають під час війни, малорухомий стиль життя, незбалансоване харчування, збій циркадних ритмів, що призводить до порушення періодів сна і відпочинку. Всі ці аспекти унеможливлюють адекватне відновлення організму, що, в свою чергу, веде до погіршення здоров’я, загострення хронічних захворювань, зниження працездатності, виникнення хронічного стресу, тривожності та депресії.
Мета дослідження. Визначалися рівні темпів старіння і стан здоров’я у здобувачів медичної освіти у ДНТ «Львівський національний медичний університеті імені Данила Галицького».
Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 192 студенти – медики. До методів обстеження належали: аналіз сучасних літературних джерел, вивчення біологічного віку людини методом В. П. Войтенка (анкетування, антропометричні дослідження, інструментальні обстеження, проби Озерецького, Штанге, Генчі ), методи математичної статистики.
Результати досліджень та їх обговорення. В результаті дослідження було виявлено, що велика частина обстежуваних характеризувалися низьким рівнем рухової активності та ігнорували здоровий спосіб життя. При аналізі результатів встановлено, що більш пришвидшені темпи старіння були характерні для осіб чоловічої статі. Переважна більшість обстежуваних осіб обох статей по стану здоров’я належала до
IV і V функціонального класів, які характеризуються прискореними, або дуже прискореними темпами старіння і поганим станом здоров’я.
Висновки. Серед причин пришвидшення темпів старіння сучасної молоді крім хронічного стресу, високого емоційного навантаження, порушення циркадних ритмів, сміливо можна назвати малорухливий спосіб життя, наявність шкідливих звичок. Отримані результати свідчать про різке прискорення темпів старіння, погіршення стану здоров’я молодих людей. Тому вкрай необхідна розробка фахових рекомендацій, а також впровадження їх у практику для боротьби зі стресом, зацікавлення молоді до занять спортом,
уважного і шанобливого ставлення до свого організму.
Ключові слова: темпи старіння, стан здоров’я, здобувачі вищої медичної освіти.

ntroduction. Accelerated aging in youth is a serious condition in which the actual biological age exceeds the chronological age by 10–15
years. The current causes of this in Ukraine are the constant stress people experience during the war, sedentary lifestyle, unbalanced diet, anddisruptions of circadian rhythms, which lead to disturbances in sleep and rest periods. All these aspects make adequate recovery of the body impossible, which, in turn, leads to health worsening, exacerbation of chronic diseases, reduced work capacity, and the onset of chronic stress, anxiety, and depression.
Objective of the study. To determine the aging rates and health status among medical students at Danylo Halytsky Lviv National Medical University.
Materials and methods. The study involved 192 medical students. The examination methods included: the analysis of modern literature sources, the evaluation of human biological age using V.P. Voytenko's method (questionnaires, anthropometric studies, instrumental examinations, as well as the Ozeretsky, Stange, and Genchi tests), and methods of mathematical statistics.
Research results and discussion. The study revealed that a large portion of the subjects was characterized by a low level of physical activity and ignored a healthy lifestyle. When analyzing the results, it was established that accelerated aging rates were more characteristic of males. In terms of health status, the vast majority of examined individuals of both sexes belonged to functional classes IV and V, which are characterized by accelerated or significantly accelerated aging rates and poor health.
Conclusions. Among the causes of accelerated aging rates in modern youth–in addition to chronic stress, high emotional load, and circadian rhythm disruptions–one can confidently include a sedentary lifestyle and the presence of harmful habits. The obtained results indicate a sharp acceleration in aging rates and a deterioration in the health status of young people. Therefore, it is urgently necessary to develop professional recommendations and implement them into practice to combat stress, engage youth in sports and encourage a mindful
and respectful attitude toward one's body.
Key words: aging rates, health status, higher medical education students.

УДК: 616.12-008.331.1:616.379-008.64-06]:616.133-089] - 037

Резюме. Актуальність. Артеріальна гіпертензія (АГ) є причиною 70-75% інсультів. Атеросклеротичне ураження сонної артерії (СА) є класичним прикладом судинного ураження в осіб з АГ. Ризик інсульту, при поєднанні АГ та цукрового діабету (ЦД) збільшується у двічі. Каротидна ендартеректомія (КЕ), яка містить як лікувальний, так і превентивний характер є основним методом хірургічного лікування стенозів СА.

Мета дослідження: вивчити перебіг АГ у хворих з ЦД 2 типу та без нього після КЕ.

Матеріали та методи. Відібрано 138 пацієнтів з АГ та стенозом СА з метою проведення КЕ під місцевим знечуленням. Хворих розділено на дві групи: 68 хворих з ЦД 2 типу (група І) та 70 хворих без ЦД  (група ІІ).  Медіана віку хворих  групи І становила 64 [50-71] років, групи ІІ – 63,5 [47-68] років. Проводили добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) за 2 дні до операції (1 обстеження),  на 5-7 день після операції (2 обстеження) та через 3-6 місяців після КЕ (3 обстеження). Оцінювали середні показники систолічного АТ (САТ) та діастолічного АТ (ДАТ) за добу, день, ніч; середнього пульсового АТ (ПАТ); варіабельність САТ та ДАТ за добу, день, ніч.

Результати. До операції у групі І, на відміну від групи ІІ, фіксували істотно вищі показники: САТдб (p = 0,02), САТд (p = 0,03), САТн (p = 0,01), ДАТн (p < 0,05), ПАТ (p = 0,03), варДАТдб (p = 0,03), варСАТд (p = 0,03), варДАТн (p = 0,04). Під час другого обстеження у групі ІІ відмічали істотно вагомішу динаміку показників ДМАТ: САТдб (p = 0,002), САТд  (p = 0,02), ДАТдб (p = 0,002), ДАТд (p = 0,01), ДАТн (p = 0,03), варСАТн (p < 0,04), варДАТн (p < 0,05), варСАТдб (p = 0,0002), варДАТдб (p = 0,0001). Неістотною була динаміка ПАТ та середньонічного САТ. Через 3 місяці після КЕ у хворих групи ІІ усі середні значення САТ та ДАТ, а також ПАТ істотно знизились. Вираженість змін показників ДАТ протягом доби, дня та ночі, а токож показників варіабельності САТ у групі ІІ була істотнішою. Під час третього обстеження у двох групах зросла частка хворих з циркадним ритмом «dipper» (p < 0,05). У групі ІІ істотно знизилась частка хворих з несприятливим типом добового профілю «over-dipper» (p < 0,001), чого не відбулось у групі І.

Висновки. Хірургічне лікування каротидних стенозів у хворих з ЦД 2 типу та без нього асоційоване зі зниженням показників АТ в ранньому післяопераційному періоді та спостерігається протягом кількох місяців після виконаної операції.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, каротидний стеноз, каротидна ендартеректомія.