Глобальна поширеність цукрового діабету (ЦД) не -ухильно зростає протягом більше 50 років і в даний час досягла масштабів пандемії. Поширеність як діагностованого, так і недіагностованного ЦД оцінювалася в 9,3% (463 мільйони чоловік) в 2019 році і, за прогнозами, зросте до 10,2% (578 мільйонів) до 2030 року і 10,9% (700 мільйонів) до 2045 году, а отже кожній четвертій дорослій людині в багатьох країнах світу доведеться жити з цим захворюванням (Cho NH, Shaw JE, 2018; Federation ID. IDF Diabetes Atlas, 9th ed. Brussels, Belgium, 2019). Для діагностики діабетичної мікроангіопатії велике значення має морфологічне дослідження, що дозвляє виявити найбільш ранні стадії ураження дрібних судин, ще до виникнення клінічних проявів, що важливо для прогнозування захворювання та правильного лікування хворих (Maldonado G, Guerrero R, Paredes C, Ríos C, 2017). В основі розвитку мікроангіопатій при цукровому діабеті є потовщення основної перетинки судин мікроциркуляторного русла з виявленням зон гіалінозу; звуження судинного просвіту, за рахунок набряку клітин ендотеліального шару; появою вогнищ десквамації ендотеліоцитів з явищами мікротромбозу; зменшення або тотальна відсутність перицитів (Hudz AS, Maksimtsyv ML, 2017; Tykhonova TM, 2019; Goncharenco OV, 2016).
Отже, вище наведене свідчить про доцільність дослідження особливостей перебудови ланок гемомікроциркуляторного русла стінки аорти білого
щура за умови експериментального цукрового діабету.
Від початку пандемії Covid-19 минає 4 роки, але головні задачі щодо лікування і вакцинації, ще чекають на своє вирішення. Під час глобальної пандемії соціальне дистанціювання стало головною стратегією обмеження розповсюдження коронавірусу, виходячи з передумови, що поширення вірусу сповільниться, якщо громадяни залишатимуться вдома на роботі чи в школі, уникатимуть масових зібрань та утримуватимуться торкатися один одного. Хоча заходи соціального дистанціювання були ключовими компонентами урядових стратегій багатьох країн світу на початку пандемії, на сьогоднішній день існують відносно обмежені докази ефективності багатьох заходів соціального дистанціювання. Багато подібних ініціатив описуються в науковій дослідницькій літературі як помірно ефективні
Angiopathy as a Cause of Structural Organ Changes under Experimental Conditions in Diabetes Mellitus
One of the urgent problems of modern medicine is to understand and explain the structural rearrangement of organs and tissues in the course of diabetes. The article presents the results of a comprehensive morphological study of the structural organization of micro- and macrovasculators, as well as some organs under conditions of diabetes mellitus in the experiment. The study material constituted 52 adult outbred white male rats, with the average weight of 150-180 g, 4,5-6,5 months old. The following research methods were applied: histological, electron microscopic, biochemical, experimental modeling of streptozotocin-induced diabetes mellitus, morphometric and statistical. It was found that diabetic microangiopathy develops after 2 weeks of experimental diabetes, while after 4 weeks of the experiment there were some structural changes in the aorta observed. Furthermore, after 6 and 8 weeks, some profound destructive changes in the mandible and testis were revealed. The obtained results may be used as fundamental data for the development of new methods for diagnosis, prevention and treatment of pathology of the cardiovascular system, oral cavity and male reproductive system caused by diabetes.