UDC 617-092.3

Вступ. Останнім часом особливий інтерес представляє вивчення взаємозв'язку між дефіцитом вітаміну D та адекватною імунною відповіддю, зокрема в аспекті пандемії COVID-19 та її впливу на прогноз захворювання. Підтвердженням того, що вітамін D впливає на функціонування імунної системи, стало виявлення рецепторів до кальцитріолу в клітинах імунної системи, а також здатність мононуклеарних фагоцитів до продукції 1,25(ОН)₂D₃. Підвищення експресії антимікробних пептидів імуноцитами з участю вітаміну D супроводжується одночасним пригніченням продукції прозапальних цитокінів інтерлейкіну-1β (IL-1β), IL-12 і фактора некрозу пухлин-α. Вітамін D також інгібує проліферацію В-лімфоцитів, їх диференціювання на плазмоцити та продукцію імуноглобулінів, сприяє індукції регуляторних Т-клітин, що призводить до зменшення вироблення прозапальних цитокінів (IL-17, IL-21) і збільшення вироблення протизапальних цитокінів (IL-10). Протизапальна роль вітаміну D пояснює його захисні властивості в разі імунної гіперреактивності та «цитокінового шторму» в підгрупі пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19.

Мета. Проаналізувати роль вітаміну D у профілактиці COVID-19.

Матеріали та методи. Проаналізовано 33 статті за ключовими словами: фосфорно-кальцієвий обмін, імунна система, СОVID-19, вітамін D, за якими було проведено огляд наявної літератури у PubMed, National Library of Medicine, Medscape.

Результати. Двоступеневий мета-аналіз включав учасників, які перенесли принаймні одну гостру інфекцію дихальних шляхів (ГРВІ), показав, що додавання вітаміну D попереджує розвиток ГРВІ у осіб з дефіцитом вітаміну D і у тих, хто не отримував болюсні дози вітаміну D. У дослідженні брали участь 11321 учасник у віці від 0 до 95 років. Додавання вітаміну D знижувало ризик гострої інфекції дихальних шляхів у всіх залучених до обстеження осіб. Захисні механізми спостерігалися у тих, хто отримував щоденно або щотижнево вітамін D без додаткових болюсних доз, однак не у тих, хто отримував одну чи декілька болюсних доз.

Висновки. Дорослим (у тому числі вагітним або жінкам, що годують грудьми), підліткам та дітям старше 4 років слід розглянути питання щодо щоденного прийому харчової добавки, що містить 10 мкг (400 МО) вітаміну D у період з жовтня до початку березня, оскільки в цей час року вітамін D синтезується в організмі людини недостатньо.

Aim: The objective of this literature review was to determine the current aspects of the clinic, diagnosis and treatment of uterine leiomyoma in women of reproductive age. 

Materials and methods: Pubmed, Google Scholar, Web of Science, and Scopus databases were used to search for materials on current aspects of the clinic, diagnosis, and treatment of uterine leiomyoma in women of reproductive age. 

Conclusions: Women who have a pregnancy in the background of leiomyomas of the uterus, constitute a high-risk group for the occurrence of obstetric and perinatal complications, therefore, in the most dangerous periods of pregnancy, hospitalization in a specialized obstetrical hospital is recommended. It is advisable to exclude the tactics of passive surveillance of women of childbearing age with leiomyoma of the uterus. Women of childbearing age with leiomyoma of the uterus are recommended to carry out organ-preserving operations in the volume of leiomyomectomy in order to preserve the reproductive function of the woman.

Синдром полікістозних яєчників зустрічається в 13-18% жінок репродуктивного віку і у 50% жінок із порушенням менструального циклу. У 50₋75% випадків він призводить до розвитку ендокринного безпліддя.

Мета. Оцінити клінічне, діагностичне та прогностичне значення антимюллерового гормону у пацієнток з синдромом полікістозних яєчників.

Матеріали та методи. Ретроспективний аналіз 108 історій хвороби пацієнток з синдромом полікістозних яєчників. Клінічні дані включали визначення ваги, зросту, індексу маси тіла, систолічного та діастолічного артеріального тиску. Лабораторні дані включали визначення антимюллерового гормону, тестостерону, глобуліну, що зв’язує статеві гормони, біодоступного тестостерону, вільного тестостерону, дегідроепіандростендіону сульфату, 17-гідроксипрогестерону, лютеїнізуючого гормону, фолікулостимулюючого гормону, пролактину, тиреотропного гормону, глікованого гемоглобіну, загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів високої щільності, холестерину ліпопротеїнів низької щільності і тригліцеридів.

Результати. Рівні антимюллерового гормону обернено корелювали із величинами віку, ваги та індексу маси тіла і безпосередньо із рівнями загального тестостерону, вільного тестостерону та біодоступного тестостерону. Жінки у найвищому квартилі (антимюллеровий гормон: 19,5 ± 9,9 нг/мл; n = 27) мали нижчий індекс маси тіла (29,5 ± 6,9 проти 34,6 ± 10,6–36,8 ± 7,2 кг/м²), але вищий загальний тестостерон (52,3 ± 27,2 проти 25,5 ± 10,4–35,2 ± 16,3 нг/дл), вільний тестостерон (7,6 ± 6,0 проти 4,5 ± 2,3–5,5 ± 3,2 нг/дл) і біодоступний тестостерон (21,1 ± 17,0 проти 12,3 ± 6,6–16,4 ± 8,7 нг/дл) порівняно зі значеннями в інших квартилях.

Висновки. Поєднання високих рівнів антимюллерова гормону та тестостерону може вказувати на репродуктивний підтип синдрому полікістозних яєчників. Визначення підтипів синдрому полікістозних яєчників на основі антимюллерова гормону може бути кроком до розуміння гетерогенності синдрому та надання допомоги, орієнтованої на пацієнта.

UDC 618.11-007.1

Polycystic ovary syndrome (PCOS), an endocrine and metabolic disorder in women of reproductive age, is characterized by high androgen levels, irregular periods, and small cysts in the ovaries. PCOS affects approximately 10 % of reproductive age women of all races and ethnicities. PCOS has been recognized to affect women of reproductive age since antiquity and in the 21st century, it emerges as the most widespread and serious reproductive metabolic disorder in the world. PCOS is a multifactorial disorder that affects both the reproductive and metabolic health of women. In addition, PCOS is a leading symptom of infertility in women. Nevertheless, women with PCOS who become pregnant unfortunately have an increased risk of complications, such as gestational diabetes mellitus (GDM), preterm birth. Many people believe GDM disappears after childbirth, despite the fact that GDM is a warning symptom of type 2 diabetes mellitus, metabolic syndrome, and cardiovascular disease. According to growing evidence, GDM complicates 40 % of PCOS pregnancies, suggesting that PCOS is a risk factor for GDM. Hence, PCOS is a lifelong disorder that can eventually lead to various long-term health complications, including chronic menstrual irregularity, infertility, endometrial hyperplasia, and endometrial cancer. Thus, it’s a scientific fact that both PCOS and GDM are significantly associated with each other. However, most studies on the risk of GDM in PCOS patients are retrospective. Therefore, there is no strong evidence whether PCOS is a risk factor for GDM or any other related factor. PCOS, a polygenic endocrinopathy, is in a true sense a set of diseases that worsen the state of the body. Reproductive and metabolic disorders associated with PCOS cause several clinical symptoms, such as irregular and painful periods, hirsutism, acanthosis nigricans, acne, psoriasis, anxiety, mood swings, patterned baldness, cardiovascular problems, type 2 diabetes, infertility, pelvic pain, low libido, low self-esteem, etc. Further studies are needed to understand the genetic and epigenetic contributions of PCOS, PCOS-related comorbidities, the role of placenta in nutrient availability, and influence of medications that may affect the long-term offspring health.

UDC: 618.19-009.7-085

More than 82 % of women of reproductive age note pain in the mammary gland. Every fifth woman feels severe pain (mastalgia) and swelling (mastodynia) in the mammary gland. Cyclic mastalgia is combined with hyperprolactinemia. Hyperprolactinemia occurs when dopamine does not suppress pituitary function enough to reduce prolactin release. Agni casti fructus, known for its dopaminergic activity, relieves pain and discomfort in the mammary glands. 50 patients were under observation. Only 10 % of patients felt mild pain, 32 % experienced moderate pain, 50 % assessed it as severe, and 8 % experienced extreme pain. After the treatment, the complete absence of pain was noted by 76 % of patients. The results of the conducted studies indicate a high efficiency of 76 % and the safety of using Agni casti fructus in treating mastalgia and mastodynia. The high efficiency in the treatment of mastalgia and mastodynia with the herbal medicine Agni casti fructus without the additional use of hormonal drugs can be explained by the fact that this drug normalizes the hormonal balance of a woman