UDC 616.329-007.251-021.3-07-089

Boerhaave’s syndrome is a rare disease with an incidence of 3.1/1,000,000 per year, has a high mortality rate due to late diagnosis and difficulty in treatment. The purpose of the message is to draw the attention of doctors to the variety of clinical manifestations of Boerhaave’s syndrome, which complicates early diagnosis and decision making. Clinical observation of two patients with Boerhaave’s syndrome is presented. One patient was hospitalized 7 hours after the onset of pain in the upper left side, nausea, vomiting. Clinical examination, ultrasound and chest X-ray revealed no pathology. However, after 3 hours, the patient’s condition deteriorated sharply, emphysema of the neck and chest appeared. X-ray revealed left-sided pneumohemothorax. Thoracotomy revealed a 3.5-cm long rupture in the lower third of the esophagus on its left lateral wall, which was sutured. The chest cavity and mediasti-num are debrided and drained using tubes. A gastrostomy was formed. The postoperative period was complicated by multiple organ failure and sepsis. Patient was in the intensive care unit for 29 days. The esophageal wound healed on the 46th day and the patient was discharged for outpatient observation. Another patient was hospitalized three hours after onset of illness with a left-sided pneumohemothorax and acute abdomen symptoms. Chest tube on the left was placed and a dark brown liquid released under pressure. The peritonitis clinical symptoms prompted surgeons to perform urgent laparotomy during which no pathology of the abdominal organs was detected. Only after computed tomography, a rupture of the esophagus was diagnosed. As a result of delayed surgery, infection complications and sepsis developed, which led to the patient’s death.

Синдром Бурхаве є рідкісним станом із захворюва-ністю 3,1/1 000 000 на рік, має високий рівень смертності через пізню діагностику та труднощі в лікуванні. Мета: привернути увагу лікарів до різноманітності клінічних проявів синдро-му Бурхаве, що ускладнює ранню діагностику та прийняття рішень. Наведено клінічне спостереження двох пацієнтів із синдромом Бурхаве. Один хворий госпіталізований через 7 годин після появи болю у верхньому боці зліва, нудоти, блю-вання. При клінічному огляді, ультразвуковій діагностиці та рентгенологічному дослідженні патології не виявлено. Про-те через 3 години стан хворого різко погіршився, з’явилася емфізема шиї та грудної клітки. Рентгенологічно виявлено лівосторонній пневмогемоторакс. При торакотомії в нижній третині стравоходу на його лівій латеральній стінці виявлений розрив довжиною 3,5 см, який було зашито. Грудну порожнину та середостіння очищено і дреновано за допомогою трубок. Сформовано гастростому. Післяопераційний період усклад-нився поліорганною недостатністю та сепсисом. Пацієнт пе-ребував у відділенні інтенсивної терапії 29 днів. На 46-ту добу рана стравоходу зажила, хворий виписаний на амбулаторне спостереження. Інший пацієнт був госпіталізований через 3 години після початку захворювання з лівостороннім пневмо-гемотораксом та симптомами гострого живота. Встановлено грудну трубку ліворуч, під тиском виділилася темно-коричнева рідина. Клінічні симптоми перитоніту спонукали хірургів до термінової лапаротомії, під час якої патології органів черевної порожнини не виявлено. Лише при комп’ютерній томографії діагностували розрив стравоходу. Внаслідок пізньої операції розвинулись інфекційні ускладнення та сепсис, що призвело до смерті хворого.

УДК: 616.428-007.61-022.7-08:579.881.2

Bartonella henselae є збудником хвороби котячих подряпин, основним проявом якої є лімфоаденопатія, яка може проявлятися бацилярним ангіоматозом, ураженням внутрішніх органів, суглобів, очей, серця, нирок. Це захворювання часто зустрічається в практичній роботі лікарів, проте при атиповій формі, яка спостерігається у 20% пацієнтів, буває вчасно недіагностована, імітує лімфоаденопатії, спричинені пухлинами м’яких тканин та кісток, іншими бактеріальними збудниками. Метою роботи було проаналізувати клінічні випадки хвороби котячих подряпин за результатами даних карт стаціонарного хворого, базуючись на провідному клінічному симптомі – лімфаденіті, узагальнити літературні дані, що стосуються захворюваності, особливостей клінічного перебігу та лікування цього захворювання. Наведено опис двох клінічних випадків хвороби котячих подряпин у дорослих жінок 19 та 59 років. Типовий перебіг хвороби в однієї з них на початку захворювання проявлявся  симптомами загальної інтоксикації, гарячкою, збільшенням лімфовузлів на шиї та пахвинній ділянці, збігався в часі з діагностованою попередньо бактеріальною ангіною. Діагностичний пошук завершився встановленням діагнозу та хірургічним втручанням через три місяці від початку клінічних проявів захворювання. У другому випадку субфебрильна температура тіла, болючий лімфатичний вузол у  правій пахвинній ділянці протягом 3 тижнів були підставою двічі проводити інвазивне втручання щодо діагностованого бактеріального процесу нез’ясованої етіології. Причинами запізнілої діагностики та лікування хвороби котячих подряпин у наших пацієнтів був недостатній збір епіданамнезу, відсутність настороженості лікарів, насамперед хірургів, щодо клінічних проявів хвороби та пізнє проведення обстежень для з’ясування етіологічного чинника захворювання. Підвищений титрантитіл IgM до Bartonella.henselae 1:160 та 1:140 у двох випадках були підставою для підтвердження хвороби котячих подряпин. Базуючись на результатах аналізу літератури, представлено огляд типових та атипових проявів хвороби котячих подряпин, діагностики та лікування. Інфікування Bartonella henselae вартовраховувативусіхвипадкахлімфаденітунез’ясованоїетіології, що супроводжується підвищеною температурою тіла, інтоксикаційним синдромом та тривалим перебігом. Для запобігання розвитку гнійних ускладнень, уникнення необґрунтованих інвазивних процедур важливим є своєчасна діагностика та проведення відповідного анамнезу