УДК. 616.5-002.46-036.17-07-08-037- 06 
Анотація
Декубітальні виразки (пролежні) є серйозною медико-соціальною проблемою, що виникає переважно у іммобільних пацієнтів внаслідок тривалого тиску на тканини, незалежно від його джерела. Особливу актуальність проблема набуває в системі паліативної допомоги, де надається перевага менеджменту болю пацієнта, проте недостатня увага часто приділяється профілактиці та належному догляду проблемних ділянок, що сприяє розвитку ускладнень. Серед ключових недоліків —обмежене забезпечення протипролежневими засобами, порушення їх експлуатації, а також організаційні проблеми на всіх рівнях медичної допомоги, включаючи несвоєчасну діагностику та госпіталізацію.Метою нашої роботи було (на підставі аналізу даних наукової літератури та результатів клінічних спостережень у паліативній практиці) дослідити та систематизувати особливості клінічного перебігу та різноманіття ускладнень ДВ ІІІ та ІV стадій, а також проаналізувати підходи до хірургічних інтервенцій та комплексного лікування, особливості клінічних стратегій. Дослідженнябазується на 10-річному досвіді лікування 320 пацієнтів похилого віку з тяжкими формами пролежнів. Загалом виконано 1216 оперативних втручань, включаючи некректомії та дренування гнійних вогнищ, із середньою кількістю 3,8 операції на одного пацієнта.Встановлено, що основними факторами розвитку ускладнень є неадек-ватний догляд, недостатня декомпресія уражених ділянок, а також несвоєчасна та неповна хірургічна санація. Ключовими принципами ефективного лікування є раннє виявлення некротичних змін, своєчаснехірургічне втручання та дотримання сучасних клінічних стратегій, зокрема підходів Damage Control і DOMINATE. Провідну роль у профілактиці відіграє регулярна зміна положення пацієнта (кожні 2 години), використання протипролежневих систем, рання активізація, належний догляд за шкірою з урахуванням її типу, а також фізична реабілітація (масаж, ЛФК). Важливим є індивідуалізований підхід до місцевого лікування з урахуванням стадії ураження відповідно до міжнародної класи-фікації.Комплексне лікування включає принципи DOMINATE: санацію-некрек-томію, розвантаження тканин, контроль вологості рани, антибактеріальну терапію, нутритивну підтримку, покращення кровопостачання, використання технічних засобів і контроль набряку. Особливе значення має адекватне харчу-вання, оскільки білковий дефіцит сприяє прогресуванню некрозу та ускладнень, важкість у загоєнні післяопераційної рани. Стверджено, що ефективне ведення пацієнтів із пролежнями потребує мультидисциплінарного підходу, що поєднує якісний догляд, своєчасні хірургічні втручання та системну терапію. Дотримання стандартизованих протоколів, клінічних стратегій і профі-лактичних заходів дозволяє значно знизити частоту ускладнень і покращити результати лікування.

УДК. 614. 8 : [378: 61] : 355. 211. 5 : 005. 336. 2 (083. 1) 

Анотація.

Аналіз підготовки студентів вищих навчальних закладів з основ військової справи, зокрема з надання першої допомоги показує, що попри існування навчальних програм, їхня справжня користь часто є недостатньою. Це особливо помітно в контексті постійних викликів, які стоять перед нашим суспільством, і підкреслює потребу в тіснішому поєднанні теорії, практичних навичок та сучасних реалій. Ключовим елементом такої підготовки є практичні заняття, особливо ті, що використовують симуляції. Вони дають змогу відточувати життєво важливі дії в умовах, максимально схожих на справжні. Ситуація ускладнюється тим, що сучасні загрози –від випадкових травм до масштабних подій з багатьма постраждалими –вимагають не лише технічних умінь, а й здатності швидко орієнтуватися у невідомості. Стрес, брак необхідних засобів, проблеми зі зв'язком –усі ці чинники можуть сильно вплинути на те, наскільки успішно буде надана перша допомога. Особливо важливо пристосувати світові стандарти, клінічні і тактичні протоколи до українських реалій. Це включає розробку локальних інструкцій для швидкого реагування, які враховують особливості нашої базової військової підготовки, обмеженість ресурсів та умови воєнного часу. Пріоритетом є впровадження нових, сучасних методів навчання медичним аспектамвійськової підготовки у вишах. Йдеться про симуляції, практичні заняття з командною роботою та моделювання ситуацій, що імітують справжнінадзвичайні події. Метою нашого дослідження була систематизація та критичний аналіз деяких аспектів викладання первинної домедичної допомоги у закладах вищої освіти з урахуванням вимог базової загальновійськової підготовки та актуальних викликів для розвитку професійних компетентностей. Ми враховували вимоги базової військової підготовки та сучасні виклики, необхідні для розвитку професійних здібностей студентів. Після проходження всього комплексу тренувань та практичних занять студенти повинні глибоко зрозуміти ключову важливість швидкої та правильної реакції на надзвичайні ситуації, навчитися розставляти пріоритети при наданні допомоги та ефективно працювати в команді для збереження життя постраждалих. Крім того, вони мають навчитися швидко оцінювати стан постраждалих, правильно використовувати засоби для тимчасової зупинки кровотеч та закриття ран, а також здійснювати евакуацію та надавати першу допомогу навіть за обмежених ресурсів. Потрібне глибоке знання протоколів надання догоспітальної допомоги в бойових умовах, уміння контролювати сильні кровотечі, забезпечувати прохідність дихальних шляхів та безпечно евакуювати поранених під обстрілом.


УДК. 614. 8: [378: 61]: 355. 211. 5]: 355.01
Анотація.
У статті здійснюється всебічний огляд ролі домедичної допомоги, тактичної медицини в структурі громадської безпеки. Автори звертають увагу, що швидке розпізнавання небезпечних для життя станів і застосування базових методів стабілізації є вирішальними чинниками, які значною мірою впливають на подальший перебіг лікування постраждалих. В умовах збройної агресії проти України це питання набуває особливої гостроти, адже потреба у швидких і професійно відпрацьованих діях виникає не лише у фахівців, але й у цивільного населення.Подальший аналіз зосереджено на сучасних підходах до надання допомоги при критичних станах, що найчастіше трапляються в умовах підви-щеного ризику. Розглядаються оновлені алгоритми контролю масивних кровотеч, методи стабілізації стану постраждалих із травмами різного харак-теру, підходи до боротьби з порушеннями дихання та серцевої діяльності, а також порядок дій при впливі хімічних і термічних факторів. Значна увага приділяється необхідності інтеграції міжнародного досвіду у сфері екстреної та тактичної домедичної допомоги, адаптованого до українських реалій та можливостей.
Важливою складовою підготовки розглядаються практичні тренінги, у тому числі симуляційні методики, що дозволяють відпрацьовувати критично важливі дії в умовах, максимально наближених до реальної обстановки. Подібний підхід забезпечує формування не лише технічних навичок, але й психологічної стійкості, здатності зберігати концентрацію та приймати рішення у стресових ситуаціях.У цілому стаття становить узагальнений огляд ключових напрямів нав-чання здобувачів вищої освіти з медичних аспектів базової загальновійськової підготовки, підкреслюючи взаємозв’язок між теоретичною підготовкою, практичними навичками та актуальними викликами, які постають перед суспільством у період тривалої нестабільності.

УДК. 61: 378.4 ] : 001.89 : 004 : (378+17) 

Анотація.

Серед сучасних методів боротьби з плагіатом важливу роль відіграє застосування спеціальних програмних засобів для виявлення текстових подібностей. Ці програми постійно покращуються для забезпечення точності та зручності антиплагіатної експертизи. Використовуючи складні алгоритми, вони розділяють текст на частини, вивчають їхній зміст та визначають авторство фрагментів шляхом порівняння з наявними онлайн-джерелами. На сьогодні широко використовуються ліцензовані програми, такі як Unichek, StrikePlagiarismі PlagiarismDetectorPro, а також Anti-Plagiarism_(UA)_v-16.644. Їх основна функція –наочне представлення текстових збігів за допомогою кольорового виділення, яке застосовується, коли рівень подібності перевищує 5% від текстового фрагмента. Метою статті було охарактеризувати та оптимізу-вати впровадження принципів академічної доброчесності у комплексі підготовки аспірантів галузі знань: І. охорона здоров’я та соціальне забезпечення, кваліфікація: доктор філософії (PhD) з аспектів академічної доброчесності та з позицій протидії плагіату згідно з міжнародними й українськими рекоменда-ціями. Опановуючи методологію наукових досліджень, аспіранти повинні вивчити принципи академічної чесності, способи збору та аналізу інформації, навчитися визначати наукову проблему на основі дослідницької ідеї, формулювати мету та завдання дослідження, а також порівнювати отримані результати з наявними даними в літературі. Дисципліна "Академічна доброчес-ність, етика та інформаційне забезпечення наукових досліджень" спрямована на розвиток аналітичних навичок, необхідних для планування та проведення дисертаційного дослідження, а також для ефективної комунікації в науковому середовищі. Уніфікація процедур контролю якості наукових проектів і публіка-цій в контексті академічної доброчесності, включаючи первинну перевірку на плагіат для визначення унікальності тексту та рецензування в ДНП ЛНМУ, передбачає використання ліцензійного програмного забезпечення, такого як "Unichek", "StrikePlagiarism", "PlagiarismDetectorPRO", "Anti-Plagiarism", "Viper", "AntiPlagiarism.NET" (для порівняльного аналізу в університетському репозитарії), а також безкоштовних програм "AdvegoPlagiatus" і "ЕТХТ Антиплагіат". Це підходить для швидкої додаткової перевірки великої кількості наукових текстів невеликого обсягу з можливістю використання інших онлайн-інструментів. Технічна експертиза великих наукових робіт, зокрема дисертацій, виконується за допомогою програм "Unichek", "PlagiarismDetectorPRO" та "Viper". Крім того, проводиться перехресна (по розділах) первинна технічна перевірка розділів дисертацій та авторефератів за допомогою "PlagiarismDetectorPRO" та "AdvegoPlagiatus". Загальнодоступна програма "AdvegoPlagiatus" (версії 1.3.1.7, 1.3.3.1, 1.3.3.2) є основним інструментом для самостійної перевірки статей та тез конференцій у структурних підрозділах на наявність текстових збігів з відкритими джерелами. Усі заходи щодо впровадження етичних принципів та боротьби з плагіатом регулюються відповідними положеннями та наказами. Положення, термін дії яких закінчується, за наявності змін та доповнень, проходять громадське обговорення перед повторним затверд-женням. Для перевірки використовується різноманітне програмне забезпечення для виявлення плагіату, яке обирається з урахуванням рекомендацій Міністерства освіти і науки України, обсягу матеріалу, економічності та швидкості перевірки. Зокрема, діє особистий кабінет у системі UNICHEK, створений відповідно до Меморандуму між компанією «Антиплагіат» та МОН України від 2018 року. UNICHEKвходить до переліку кращих систем для перевірки на плагіат 2020 року. Крім того, для перевірки дисертацій використовується система «StrikePlagiarism», «PlagiarismDetectorPRO», «Anti-Plagiarism_(UA)_v-16.644». У разі виявлення академічного плагіату автор має можливість самостійно або за допомогою працівників бібліотеки видалити відповідну роботу з інституційного репозитарію. Це не повинно призводити до утисків або зловживання службовим становищем щодо науковця з боку наукової спільноти. Об'єктивність висновків експертизи на плагіат забезпечується керівником відповідного структурного підрозділу. Важливо своєчасно виявляти та вирішувати питання дотримання академічної доброчесності між учасниками науковогота освітнього процесу, врегульовувати розбіжності наукових і навчальних інтересів, розробляти та реалізовувати плани заходів з популяризації академічної чесності серед здобувачів вищої освіти, а також залучати зацікавлені сторони освітньо-наукової діяльності Університету до питань протидії академічному плагіату та іншим порушенням в освітньо-науковому процесі.

Abstract. This study presents an artificial intelligence (AI)-assisted historical andbiographical  investigation  of  the  surgical  aspects  of Yurii  Lypa's  medical  practice, confirms his place in the history of Ukrainian medicine, and evaluates his contribution to  the  development  of  national  medical  science  and  practice.  Using  historical  and biographical  methods  combined  with AI-assisted  analysis  of  archival  sources  and scholarly  literature,  the  study  reconstructs  the  academic  environment  that  shaped Lypa's  professional  education  and  clinical  training.  Particular  attention  is  paid  to surgical  education  at  the  University  of  Poznań  during 1922–1929, including  the organization  of  clinical  instruction,  demonstration  operations,  bedside  teaching, clinical ward rounds, and the acquisition of practical skills in operative surgery, asepsis, antisepsis,  and  surgical  technique.  The  contribution  of  Professors Antoni  Tomasz Jurasz,  Franciszek  Raszeja, Adam Wrzosek,  and  other  members  of  the  Faculty  of Medicine to the formation of Lypa's clinical thinking and professional competencies is examined.  The  study  demonstrates  that  the  clinical  education  he  received  at  the University  of  Poznań  became  the  foundation  of  his  subsequent  medical  practice, scientific  interests,  and  publications  on  phytotherapy,  which  combined  the achievements of academic medicine with the rational use of medicinal plants. It is concluded that the University of Poznań and its surgical school exerted a profound influence  on  Lypa's  professional  development  as  a  physician,  military  medical practitioner, and representative of the Ukrainian medical intelligentsia during the firsthalf of  the twentiethcentury. Particular emphasis  is placed on  his  medical service during  the  Second  World  War,  his  contribution  to  the  development  of  Ukrainian military  medicine,  and  his  promotion  of  scientifically  grounded  phytotherapy. The study also substantiates the need for further historical-medical investigations of Lypa'sprofessional legacy through the expanded use of archival materials preserved at the University of Poznań. Overall, Yurii Lypa's medical career illustrates the successful integration  of  clinical  competence,  scientific  inquiry,  humanistic  medical  values, patriotic service, and professional responsibility.