УДК : 616.329:612.6.06:616-053(477.83)

Поширення рефлюкс-асоційованих захворювань за даними Львівського діагностичного центру.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз статистичних даних Львівського діагнос-
тичного центру за 2013 — 2018 рр. Проаналізовано 7729 випадків захворювань стравоходу зі 116 457
зареєстрованих випадків патології органів травлення. Оцінювали структуру захворювань стравоходу,
статевий і віковий розподіл пацієнтів. Статистичне опрацювання результатів проведено із використан-
ням загальноприйнятих методів варіаційної статистики.
Результати. Установлено, що на частку патології стравоходу припадало 6,6 % від усіх зареєстрованих
захворювань органів травлення. Найпоширенішими були езофагіт (28,8 %), виразка стравоходу (25,6 %),
діафрагмальна грижа без непрохідності (22,2 %) та рефлюкс-езофагіт (10,0 %). Загалом частка рефлюкс-
асоційованих захворювань становила 67,5 % від усіх випадків патології стравоходу. Серед пацієнтів пере-
важали чоловіки (61,8 %). Найвиразніші статеві відмінності виявлено для виразки стравоходу, езофагіту та
діафрагмальної грижі без непрохідності. Аналіз вікового розподілу показав збільшення кількості випадків
патології стравоходу зі зростанням віку, з максимальними показниками серед осіб віком понад 60 років.
Езофагіт і рефлюкс-езофагіт найчастіше реєстрували в пацієнтів віком 21 — 40 років.
Висновки. У структурі захворювань стравоходу переважали рефлюкс-асоційовані патології, на які при-
падало понад дві третини випадків. Для них характерні виразні статеві та вікові особливості, зокрема
переважання чоловіків серед пацієнтів і збільшення частоти захворювань у старших вікових групах.
Ключові слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, рефлюкс-езофагіт, езофагіт, діафрагмальна
грижа, захворювання стравоходу, поширеність.

UDC 577.352:616-006.44:542.978

Endo-lysosomal system through the process of autophagy 
is involved in the pathogenesis of many diseases. Acidification of these organelles is carried out by V-type H+-ATPases, which is inhibited by bafilomycin A1. Endosomes and lysosomes are also important Ca2+-storage in a cell. Nіcotіnіc acіd adenіne dіnucleotіde phosphate (NAADP) releases Cа2+ from endo-lysosomes. The main purpose of the study was to found out the effect of bafilomycin A1 and NAADP on stored Ca2+ and on the ATPase activity of rat hepatocytes. The stored Ca2+ was estimated using chlorotetracycline in permeabilized hepatocytes of rats. ATPase activity was determined by level of orthophosphate spectrophotometrically. It was found that bafilomycin A1 reduces stored Ca2+ in permeabilized hepatocytes of rats in the micromolar range of concentration (20 and 0.04 mkM) and averted the effect of NAADP on calcium content. Lower concentrations of bafilomycin A1 (0.001 mkM) did not alter the content of stored calcium, but prevented the influence of NAADP in permeabilized hepatocytes of rats. In the subcellular fraction of rat liver bafilomycin A1 (0.001 mkM) increased Ca2+-ATPase and basal Mg2+-ATPase activities and reduced Na+/K+-ATPase activity. Preincubation of the subcellular fraction with bafilomycin A1 completely averts any changes in the activity of estimated ATPases by means of NAADP. It was concluded that the bafilomycin-sensitive store in hepatocytes of rats is NAADP-sensitive endo-lysosomal Ca2+-store. Using of bafilomycin A1 may be useful in treating autophagy-depended diseases. 

Мета роботи. Вивчити концентрацію неорганічного фосфору слини у хворих на СПК та практично здорових осіб.

Матеріали та методи. Проаналізовано зразки слини 10 хворих, у яких діагностовано СПК. Для дослідження брали нестимульовану слину, зібрану через 30 хвилин після чищення зубів і ретельного ополіскування порожнини рота дистильованою водою. Для виключення патології зубів та ротової порожнини хворі були консультовані стоматологом.

Вміст неорганічного фосфору вимірювали за методом Фіске-Суббароу та виражали у мкг/мл. Нормальні значення рівня фосфору у слині людини встановлені на 10 практично здорових добровольцях.

Діагноз СПК встановлювали згідно Римських критеріїв ІV за наявності рецидивуючого абдомінального болю, який спостерігався мінімум 1 день на тиждень впродовж останніх 3-х місяців та коли було дві чи більше з наступних ознак: біль у животі пов’язаний із дефекацією, біль супроводжувався зміною частоти випорожнень або форми калу. Для виключення запальної патології кишечника проводили CITO TEST Calprotectin-Lactoferrin (компанія «Фармаско»). Обов’язково звертали увагу на відсутність симптомів тривоги.

Результати. Серед обстежених хворих було 5 жінок (50,0%) і 5 (50,0%) чоловіків. Середній вік пацієнтів становив 36,9±1,2 років.

У слині пацієнтів виявлено достовірне зниження рівня фосфору на 21,9% порівняно з контрольною групою (41,3±2,4 мкг/мл проти 52,9±8,2 мкг/мл, р<0,05). ROC-крива дозволила знайти оптимальну ″точку розподілу″ когорт ″хворий-здоровий″, що у даному випадку знаходиться на рівні 41,3 мкг/мл.

Таким чином, серед хворих з СПК виявлено зміни у складі слини, яка представляє собою складний полікомпонентний секрет та відіграє важливу роль у гомеостазі шлунково-кишкового каналу

УДК 618.2(075.8)

Мета роботи. Вивчити рівень фосфору слини у пацієнтів з СПК та ожирінням.

Матеріали та методи. Проаналізовано зразки слини 10 хворих, у яких встановлено поєднання ожиріння та СПК. Для дослідження брали нестимульовану слину, зібрану через 30 хвилин після чищення зубів і ретельного ополіскування порожнини рота дистильованою водою. Для виключення патології зубів та ротової порожнини хворі були консультовані стоматологом.

Вміст неорганічного фосфору вимірювали за методом Фіске-Суббароу та виражали у мкг/мл. Нормальні значення рівня фосфору у слині людини встановлені на 10 практично здорових добровольцях.

Результати та їх обговорення. Серед обстежених хворих було 5 жінок (50,0%) і 5 (50,0%) чоловіків. Середній вік пацієнтів становив 56,9±1,6 років. Тривалість ожиріння становила від 1 до 10 років. Індекс маси тіла в середньому склав 35,1±3,3кг/м2. Діагноз СПК встановлювали згідно Римських критеріїв ІV за наявності рецидивуючого абдомінального болю, який спостерігався мінімум 1 день на тиждень впродовж останніх 3-х місяців та коли було дві чи більше з наступних ознак: біль у животі пов’язаний із дефекацією, біль супроводжувався зміною частоти випорожнень або форми калу.

У слині пацієнтів, які мали поєднання ожиріння та СПК, виявлено достовірне зниження рівня фосфору на 34,4% порівняно з контрольною групою (34,7±6,8 мкг/мл проти 52,9±8,2 мкг/мл, р<0,05).

Таким чином, серед хворих з комбінованою патологією виявлено зміни у складі слини, яка представляє собою складний полікомпонентний секрет та відіграє важливу роль у гомеостазі шлунково-кишкового каналу.

Метою є дослідження впливу жовчних кислот на активність АТФаз слизової оболонки товстої кишки у пацієнтів із надмірною вагою та СПК.

Матеріали та методи. Комплексно обстежено 12 пацієнтів із СПК та надмірною вагою. Діагноз СПК встановлювали згідно Римських критеріїв ІV (2016). Для виключення запальної патології кишечника проводили CITO TEST Calprotectin-Lactoferrin. Індекс маси тіла розраховували за формулою Кеттле. Визначали активність АТФази слизової оболонки товстої кишки хворих на СПК спектрофотометрично, визначивши вміст ортофосфату (Фн), який вивільнився після гідролізу АТФ. Ми вивчали вплив 3-сульфату тауролітохолату (TLC-S) на специфічну активність Na+/K+-АТФази, Ca2+-АТФази ендоплазматичного ретикулума (ЕПР), Ca2+-АТФази плазматичної мембрани (ПМ) та базальної Mg2+-АТФази постмітохондріальної субклітинної фракції слизової ободової кишки хворих на СПК.

Результати досліджень. Ми виміряли специфічну активність Na+/K+-АТФази, Ca2+-АТФази ЕПР та ПМ і базальну Mg2+ -АТФазу, які становили (6,06 ± 1,61), (5,88 ± 1,19), (8,86 ± 1,56) (6,44 ± 2,02) мкмоль Фн/мг білка на годину, відповідно. TLC-S (50 мкМ) не спричиняв будь-якої зміни Na+/K+- та Ca2+ -АТФазної активності, але у 4 рази статистично значущо підвищував активність Mg2+-АТФази постмітохондріальної субклітинної фракції слизової оболонки товстої кишки хворих на СПК.

Висновки. TLC-S збільшував активність базальної Mg2+-АТФази у постмітохондріальній фракції слизової ободової кишки пацієнтів із надмірною вагою та СПК, але не впливав на активність Na+/K+-АТФази та Ca2+-АТФази. Висловлено припущення, що активація базальної Mg2+-АТФази за дії TLC-S може вказувати на роль ендо-лізосомальної системи епітеліоцитів слизової оболонки товстої кишки у розвитку патології СПК.