УДК: 616.1+616.61+616-056.5)]-082(083.13)

Резюме. Огляд Рекомендацій Президіуму Американської асоціації cерця 2023 року: кардіо-рено-метаболічне здоров’я містить настанови щодо визначення, стадійності, парадигми прогнозування та комплексних підходів до надання медичної допомоги пацієнтам із кардіо-рено-метаболічним синдромом (КРМС), а також деталізує ба- гатокомпонентне бачення ефективного й справедливого зміцнення кардіо-рено-метаболічного здоров’я (КРМЗ) серед населення. Окрім того, документ враховує соціальні детермінанти здоров’я в моделях надання медичної допомоги при КРМС та зменшує фрагментацію медичної допомоги, сприяє впровадженню міждисциплінарних підходів до надання пацієнт-орієнтованої допомоги. Основна мета документа — створити основу для цілісного і справедливого поліпшення здоров’я пацієнтів із КРМС в усьому світі. У першій частині огляду дається визначення КРМС, висвітлено 10 головних настанов Рекомендації Президіуму з питань КРМЗ та подана характеристика нової моделі, яка класифікує КРМС за стадіями, описується структура стадій.

Ключові слова: кардіо-рено-метаболічне здоров’я, кардіо-рено-метаболічний синдром, серцево-судинні захво- рювання, хронічна хвороба нирок, фактори ризику.

УДК: 616.153.857-02:616.1-038-08 

Останніми роками збільшився інтерес до проблеми гіперурикемії та пов'язаних із нею захворювань. Особливе місце посідає безсимптомна гіперурикемія. У статті обговорено патофізіологічні механізми впливу без- симптомної гіперурикемії на розвиток серцево-судинних захворювань, зокрема проатерогенних процесів, субклінічного запалення, ендотеліальної дисфункції, окислювального стресу, утворення бляшок та кальцифікації судин. Розглянуто немедикаментозні методи корекції, які насамперед пов'язані зі способом життя, а саме харчуванням, фізичною активністю та ін. Проаналізовано вплив фармакотерапії гіперурикемії, а саме місце інгібіторів ксантиноксидази: алопуринолу та фебуксостату на зниження серцево-судинного ризику. Наведено консенсус щодо ведення пацієнтів із гіперурикемією та високим серцево-судинним ризиком.

In recent years, interest in the problem of hyperuricemia and related diseases has increased. A special place is occupied by asymptomatic hyperuricemia. The article discusses the pathophysiological mechanisms of the influence of  asymptomatic hyperuricemia on the development of cardiovascular diseases, in particular, proatherogenic processes, subclinical inflammation, endothelial dysfunction, oxidative stress, plaque formation, and vascular calcification. Non-medicinal methods of correction are considered, which are primarily related to lifestyle, namely nutrition, physical activity, etc. The effect of pharmacotherapy of hyperuricemia, namely the role of xanthine oxidase inhibitors: allopurinol and febuxostat, in reducing cardiovascular risk was analyzed. A consensus on the management of patients with hyperuricemia and high cardiovascular risk is presented.