УДК: 616.12-008.331.1-06-08-035

У статті описано та проаналізовано особливості надання невідкладної медичної допомоги двом пацієнтам із серцевою недостатністю, що проходили лікування в умовах стаціонару. В обох чоловіків виникли гіпертензивні кризи: у першого — на тлі гострої серцевої недостатності, а в другого — хронічної. Своєчасна діагностика на основі аналізу клінічної картини та доступних даних інструментальних обстежень дозволила обрати правильну тактику лікування. Подальше спостереження за клінічним перебігом захворювання допомогло виробити оптимальну стратегію фармакотерапії з урахуванням загальноприйнятих міжнародних стандартів.
Ключові слова: гіпертензивні кризи, гостра серцева недостатність, хронічна серцева недостатність.

Резюме. У статті висвітлено діагностичні особливості та підхід до лікування обструктивної форми гіпертрофічної кардіоміопатії за допомогою алкогольної септальної абляції, яка є сучасним альтернативним методом у лікуванні таких хворих.

АСА є ефективним і безпечним методом лікування обструктивної форми ГКМП, що може бути застосований як альтернатива хірургічному втручанню, який приводить до покращення клінічного стану пацієнта, а саме підвищення толерантності до фізичного навантаження, зменшення задишки, зниження частоти госпіталізацій, усунення загрозливих життю аритмій

Робота присвячена вивченню впливу сечової кислоти (СК) на перебіг артеріальної гіпертензії (АГ).Мета.Вивчити гендерні та статеві особливості стану ліпідного, вуглеводного, жирового обміну у хворих на АГ залежно від рівня СК. Матеріали і методи.Обстежено 98 хворих (42 чоловіки та 54 жінки) на АГ ІІ стадії 1-3 ступенів, середній вік яких становив 54,6±8,1 років. Хворі були розподілені на 2 групи. І група (n=59) – хворі на АГ з гіперурикемією, ІІ група (n=39) – хворі на АГ без гіперурикемії. Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб без ознак АГ, репрезентативних за віком та статтю. Результати. Встановлено, що рівень СК в обстежених хворих перевищив показники практично здорових осіб у  жінок на 49,1% (р˂0,01), а у чоловіків – на 20,8%. Найвищий рівень СК спостерігали у віці понад 60 років (р˂0,05). Збільшення концентрації СК у хворих на АГ асоціюється з підвищенням ТГ, ІМТ, глікованого гемоглобіну та зниження ХС ЛПВЩ. Висновки. У хворих на АГ достовірно частіше виявляється гіперурикемія у жінок ніж чоловіків та у віці понад 60 років. За умови поєднання АГ з гіперурикемією встановлено більш виражені порушення ліпідного, жирового, вуглеводного обміну.

The work is devoted to studing the influence of uric acid on the course of arterial hypertension. Purpose. To study the gender and sex characteristics of the state of lipid, carbohydrate, fat metabolism in patients with arterial hypertension depending on the level of uric acid. Materials and methods. 98 patients (42 men and 54 women) with stage II hypertension of 1-3 degrees were examined, the average age of which was 54.6±8.1 years. Patients were divided into 2 groups. Group I (n=59) – patients with hypertension and hyperuricemia, Group II (n=39) – patients with hypertension without hyperuricemia. The control group consisted of 20 practically healthy persons without signs of hypertension, representative in terms of age and sex.The results. It has been found that the level of uric acid in the examined patients exceeded the indicators of practically healthy persons in women by 49.1% (р˂0.01), and in men by 20.8%. The highest level of uric acid was observed at the age under 60 years (р˂0.05). An increase in uric acid concentration in patients with hypertension is associated with an increase in TG, glycated hemoglobin and a decrease in HDL. Conclusions. In patients with hypertension, hyperuricemia is significantly more common in women than in men and at the age under 60 years. In the case of a combination of hypertension with hyperuricemia, more pronounced disorders of lipid, fat, and carbohydrate metabolism have been established.