Вплив тіоцетаму на показники прооксидантної та антиоксидантної систем у надниркових залозах за умов експериментального пародонтиту та іммобілізаційного стресу

УДК 616.311.2-002+616.314.17-008.6):612.014.484:616.45-092:612.015.11:615. 274]-092.9

Мета дослідження – з’ясувати особливості змін перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи в наднирниках тварин за умов експериментального пародонтиту (ЕП) та іммобілізаційного стресу (ІС) та оцінити ефективність застосування тіоцетаму. Дослідження проводили на морських свинках (самцях) з подальшим моделюванням ЕП та ІС і визначенням вмісту малонового діальдегіда, дієнових кон’югатів, супероксиддисмутази, каталази та глутатіонпероксидази в тканинах наднирників до та після використання тіоцетаму. Встановлено посилення процесів ліпопероксидації на тлі пригнічення антиоксидантної системи на всіх етапах розвитку ЕП і ІС, що вказувало на наявність оксидантного стресу. Застосування тіоцетаму призводило до антиоксидантного впливу за умов ЕП і ІС.
Висновки. Встановлено розвиток оксидативного стресу у разі ЕП і ІС, який посилює перебіг пародонтиту і стресу, та доведено антиоксидантну дію тіоцетаму 

Докладніше

The effect of thiocetam on the parameters of the nitric oxide system under the conditions of the experimental periodontitis and immobilization stress formation.

Introduction and aim. The aim of this work is to study the parameters of the nitric oxide (NO) system in the blood of guinea pigs under the conditions of the experimental periodontitis (EP) and immobilization stress (IS) formation and to evaluate the effectiveness of thiocetam use.
Material and methods. Experimental studies were performed on 50 guinea pigs (males, body weight 0.18–0.21 kg) which were divided into five groups (10 in each): the first group were intact animals as control; the second experimental group were animals with experimental periodontitis under conditions of immobilization stress (3rd day), the third group included guinea pigs with EP and IS on the 5th day of the combined model process, group IV – animals with EP and IS 15th day (without administration of thiocetam) and group V – animals on the 15th day of experiment with EP and IS after use of thiocetam.
Results. As a result of this research, changes in the activity of the NO system in the blood were observed, namely an increase in the level of stable metabolites and an increase in the activity of total NO-synthase, which is accompanied by a compensatory inhibition of the L-arginine activity, and these indicators were most pronounced in the late stages of EP and IS formation.
Conclusion. The use of thiocetam showed a corrective effect on the changed variables of NO metabolism in the peripheral blood of guinea pigs under the conditions of the EP and IS development
 

Докладніше

Дія препарату тіотриазоліну на показники про- та антиоксидантної системи в легенях морських свинок в патогенезі експериментальної бронхіальної астми та виразкової хвороби шлунка

УДК: 616.248+616.33-002.44]-092: 612.015.11: 615.274
Лікарі практичної охорони здоров’я досить часто спостерігають різне поєднання захворювань, які, безперечно, обтяжують перебіг цих недуг та лікування, у тому числі трапляються випадки бронхіальної астми, що розвинулися за умов виразкової хвороби шлунка.
Метою даного дослідження стало з’ясування особливостей змін процесів ліпопероксидації і антиоксидантного захисту в легенях за умов розвитку експериментальної бронхіальної астми (ЕБА) та експериментальної виразкової хвороби шлунка (ЕВХШ) до та після застосування антиоксиданта тіотриазоліну.
Матеріал і методи дослідження. Експериментальні дослідження проводились на 64 морських свинках (самцях) масою 180 — 220 г, поділених на 6 груп по 9 тварин у кожній, крім першої (10 тварин). До І групи (контроль) відносили інтактні морські свинки, до ІІ- тварини з ЕБА та ЕВ ХШ (5-а доба), до ІІІ — морські свинки на
19-у добу поєднаного модельного процесу, до ІV — тварини з ЕБА та ЕВХШ (26-а доба), до V — мурчаки на 33-ю добу ЕБА та ЕВХШ (до лікування) та VІ група — морські свинки з ЕБА та ЕВХШ після лікування тіотриазоліном впродовж 10 діб (з 24-ї по 33-ю доби) експерименту. З метою детального аналізу та інтерпретації показників прооксидантної та антиоксидантної систем у різні доби експерименту виділяли умовно два періоди розвитку ЕБА та ЕВХШ: ранній (5-а та 19-а доби експерименту) і пізній (26-а та 33-я доби).
Експериментальна модель БА відтворювалась на морських свинках за методом В.І. Бабича (1979), виразкову хвороб у шлунка моделювали за методом В. И. Комарова. Тіотриазолін вводили внутрішньом’язово дозою 100 мг на 1 кг маси щодня з 24-ї по 33-ю добу експерименту.
Забір матеріалу для дослідження проводили під ефірним наркозом.
Висновки: Підсумовуючи отримані результати дослідження, можна стверджувати, що усі періоди розвитку ЕБА та ЕВХШ характеризуються порушенням функціонального стану проксидантної і антиоксидантної систем, яке проявляється надмірним накопиченням продуктів ПОЛ в легенях (зростає рівень ДК і МДА) та зниженням активності ферментів СОД, КТ, ГПО, що свідчить про порушення клітинного гомеостазу та розвиток оксидативного стресу, особливо на 33-ю добу дослідження, що посилює запальний процес і водночас ініціює каскад інших механізмів пошкодження. Застосування антиоксиданту тіотриазоліну показало його коригуючий вплив на змінені показники вільнорадикального окиснення, які зазнавали суттєвого зниження, помітну активацію антиоксидантного захисту в легенях морських свинок за умов розвитку експериментальної бронхіальної астми та експериментальної виразкової хвороби шлунка.
Докладніше