ВВступ. Індукована травмою коагулопатія залишається основною причиною захворюваності і смерті у пацієнтів з політравмою. Вона виникає, як правило, протягом 6 годин після травми і характеризується порушеннями у системі гемостазу, що є причиною важких кровотеч. У пацієнтів з травмою, окрім порушень коагуляційної ланки гемостазу, виникають зміни і в судинно-тромбоцитарній ланці, зокрема порушення будови та функції тромбоцитів при їх нормальній кількості.
Мета роботи. Встановити особливості змін показників судинно-тромбоцитарного гемостазу у пацієнтів з політравмою.
Матеріали і методи. До дослідження включено 44 пацієнти, віком від 19 до 55 років, яких було розділено на контрольну та основну групи. До контрольної групи увійшло 20 пацієнтів терапевтичного відділення без передумов до змін в системі гемостазу, до основної – 24 пацієнти з діагнозом “політравма”, що перебували на лікуванні у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії. Основними досліджуваними показниками були: кількість атипових форм тромбоцитів, агрегація тромбоцитів, індукована адреналіном і АДФ. Аналіз досліджуваних показників проводили на 1-шу та 3-тю доби з моменту надходження пацієнтів основної
групи на лікування. Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням пакета прикладних статистичних програм Microsoft Excel (2016). Різницю параметрів вважали статистично значущою при p < 0,05.
Результати дослідження. Пацієнти основної та контрольної груп достовірно не відрізнялися за віком та індексом маси тіла.
Було виявлено наступні особливості судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу: в основній групі в 1-шу добу з моменту надходження на лікування кількість тромбоцитів в венозній крові була в межах фізіологічних значень та достовірно не відрізнялася від показників контрольної групи, тоді як рівень сфероцитів зростав на 20 %, сфероехіноцитів – на 65 % (рис.1), порівняно з показниками контрольної групи (p<0,05); рівні дискоцитів, дискоехіноцитів
Рис. 1. Особливості судинно-тромбоцитарного гемостазу у пацієнтів з політравмою на 1 добу.
Рис. 2. Особливості судинно-тромбоцитарного гемостазу у пацієнтів з політравмою на 3-тю добу. та біполярних форм тромбоцитів достовірно не відрізнялися від показників контрольної групи. На 3-тю добу після травми у пацієнтів основної групи кількість тромбоцитів залишалася в межах норми, водночас достовірно (p<0,05) зросли рівні дискоехіноцитів (на 47 %) та сума активних форм тромбоцитів (на 64,5 %), сфероехіноцитів (на 4 %; p>0,05) та знизився рівень дискоцитів (на 5,8 %; p>0,05) (рис.2).
Висновки. Отримані результати дослідження можуть бути свідченням тривалого та недостатньо контрольованого за допомогою технологій інтенсивної терапії процесу активації судинно-тромбоцитарної ланки систему гемостазу при політравмі, що створює передумови для розвитку пізніх тромботичних ускладнень.
УДК: 616-001-031.81-008.811.6-002
Причинами смерті при тяжких травмах є як ушкодження, несумісні з життям, так і тяжкі кровотечі. Коагулопатію, асоційовану з травмою, виявляють у 46 % пацієнтів уже на місці події та у 60 % пацієнтів — при надходженні на лікування. Мета: встановити наявність зв’язку між показниками загальної відповіді організму на запалення та показниками судинно-тромбоцитарного і коагуляційного гемостазу у пацієнтів з політравмою. Матеріали та методи. Проведено проспективне обсервацій-не дослідження 20 пацієнтів віком від 19 до 55 років з політравмою, які перебували на лікуванні у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії в Комунальному некомерційному підприємстві «8-ма міська клінічна лікарня м. Львова». Пацієнтів оцінювали за Injury Severity Score (ISS) та шкалою APACHE II (Acute Physiology And Chronic Health Evaluation II) з урахуванням тривалості синдрому загальної відповіді організму на запалення і лікування у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ) та госпіталізації. Етапи дослідження: надходження на лікування у ВІТ (d1), третя доба (d3), п’ята доба (d5). Основними оцінюваними клінічними маркерами були показники: загальної відповіді організму на запалення, судинно-тромбоцитарного гемостазу (внутрішньосудинна активація тромбоцитів, агрегація тромбоцитів, індукована адреналіном і аденозиндифосфатом), коагуляційного гемостазу (міжнародне нормалізоване відношення, активований частковий тромбопластиновий час, рівень загального фібриногену та D-димерів). Результати. Встановлено наявність вірогідного (p < 0,05) позитивного кореляційного зв’язку між співвідношенням рівнів дискоехіноцитів до сфероехіноцитів та рівнем загального фібриногену на етапі d1, а також тенденцію (p = 0,09) до наявності позитивного кореляційного зв’язку між цим співвідношенням та температурою тіла пацієнта. Виявлено вірогідний (p < 0,05) зворотний кореляційний зв’язок між цим співвідношенням і рівнем тяжкості стану пацієнтів за шкалою APACHE II та прямий вірогідний (p < 0,05) кореляційний зв’язок із тривалістю госпіталізації у ВІТ, а також тенденції до зворотного кореляційного зв’язку з тяжкістю ушкоджень за шкалою ISS (p = 0,07) та до прямого кореляційного внаслідок Systemic Inflammatory Response Syndrome (SIRS) (p = 0,12). Висновки. У пацієнтів із політравмою встановлено: наявність вірогідного (p < 0,05) позитивного кореляційного зв’язку між співвідношенням дискоехіноцити/сфероехіноцити та рівнем загального фібриногену; тенденцію (p = 0,09) до позитивного кореляційного зв’язку між цим співвідношенням та температурою тіла пацієнта; вірогідний (p < 0,05) зворотний кореляційний зв’язок з рівнем тяжкості стану пацієнтів за шкалою APACHE II; прямий вірогідний (p < 0,05) кореляційний зв’язок з тривалістю госпіталізації у ВІТ; тенденцію (p = 0,07) до зворотного кореляційного зв’язку з тяжкістю ушкоджень за шкалою ISS та тенденцію (p = 0,12) до прямого кореляційного зв’язку з тривалістю SIRS.
Background. Causes of death due to severe injuries are both injuries incompatible with life and severe bleedings. Trauma-induced coagulopathy is usually found in 46 % of patients at the scene and in 60 % of individuals upon admission to the hospital. The purpose of the study was to establish the relationship between systemic inflam-matory response syndrome (SIRS) and vascular-platelet and coagu-lation hemostasis parameters in patients with polytrauma. Materials and methods. We completed a prospective observational study and included 20 patients aged 19 to 55 years with polytrauma who were admitted to the Department of Anesthesiology with Intensive Care at Lviv City Clinical Hospital No. 8. Patients’ state was evaluated ac-cording to the Injury Severity Score (ISS) and Acute Physiology and Chronic Health Evaluation (APACHE II) score. We also took into account the duration of SIRS, the length of intensive care unit (ICU) stay, and hospital stay. Stages of the study: the day of admission to ICU (d1), the third day (d3), the fifth day (d5). The major clinical markers evaluated were: SIRS parameters, vascular-platelet hemo-stasis (intravascular platelet activation, adrenaline- and adenosine diphosphate-induced platelet aggregation), coagulation hemostasis (international normalized ratio, activated partial thromboplastin time, level of total fibrinogen and D-dimers). Statistical analysis was performed using variation statistics methods. The correlation dependence was performed with Spearman’s rank correlation coef-ficient. We determined significance level (p), and the differences were considered statistically significant at p < 0.05. Results. We have found a significant (p < 0.05) positive correlation between disco-cytes to spherocytes ratio and the level of total fibrinogen on stage d1, as well as a tendency (p = 0.09) to the presence of a positive correlation between this ratio and the patient’s body temperature. There was a significant (p < 0.05) inverse correlation between this ratio and the patient’s health status according to APACHE II, and a direct significant (p < 0.05) correlation with the length of ICU stay, as well as trends to an inverse correlation with the severity of injuries according to ISS (p = 0.07) and to a direct correlation with the duration of SIRS (p = 0.12). Conclusions. Patients with poly-trauma had a significant (p < 0.05) positive correlation between the discocytes to spherocytes ratio and level of total fibrinogen, a tendency (p = 0.09) to a positive correlation between this ratio and the patient’s body temperature, a significant (p < 0.05) inverse cor-relation with the patient’s health status according to APACHE II, a direct significant (p < 0.05) correlation with the length of ICU stay, a trend (p = 0.07) to an inverse correlation with the severity of injuries according to ISS and a tendency (p = 0.12) to a direct cor-relation with duration of SIRS.