Aim: The aim of the work is to study the clinical and laboratory features of the diagnosis of drug-resistant pulmonary tuberculosis (DR-PTB) in adults.
Materials and Methods: 184 medical files of patients with TB were analyzed. The main group consisted of 134
people who developed DR-PTB, and the control group consisted of 50 patients with susceptibility pulmonary
tuberculosis (S-PTB).
Results and Discussion: The clinical and radiological course of the specific process depends on the susceptibility/
resistance of Mycobacterium tuberculosis. The disseminated form was diagnosed 1.5 times more often,
fibrous-cavernous 1.7 times more often and 2.2 times less often infiltrative form of DR-PTB compared to S-PTB.
The progression was observed 3.7 times caseous pneumonia and bronchial TB 1.9 times more often. The using
of sputum polymerase chain reaction for detection of MBT contributed to timely diagnosis of DR-PTB in 94.0%.
In the majority of patients (94.7%) of the main group, an increase in ESR was noted. Moreover, an increase in
ESR over 31 mm/h was detected in 23.8%, leukocytosis in 30.6%, eosinopenia in 31.3%, lymphopenia in 58.9%,
lymphocytosis in 40.3%. High levels of C-reactive protein were found in 70.9% of patients from the main group
and 2.4 times less often in control patients. A 1.2-fold decrease in the phagocytic index, a 2.5-fold in the phagocytic number; a 1.3-fold decrease in the content of unfermented cationic lysosomal proteins of granulocytes,
and an immunoregulatory index were found in DR-PTB. The population of T-suppressors increases by 1.2 times,
and number of T-helpers decreases by 1.2 times. The tumor necrosis factor-α increased by 2.7 times, IL-6 by 1.9
times in main group.
Conclusion: The present study indicates the importance of comprehensive clinical and laboratory diagnostics
of DR-PTB to determine the features of the course of a specific process and the appointment of optimal antimycobacterial therapy.
Keywords: Diagnosing, Drug-resistant tuberculosis, Immunity, Laboratory parameters.
УДК 616-002.5-085.27+615.27
Анотація. Незважаючи на прогрес у лікуванні та профілактиці, туберкульоз (ТБ) залишається однією з головних причин погіршення здоров’я та смертності у світі, а поточні темпи зниження епідеміологічного тягаря ТБ недостатньо швидкі. Поширення епідемії ТБ/ВІЛ-інфекції
є об’єктивною загрозою національного масштабу й продовжує негативно впливати на працездатний і репродуктивний потенціали населення багатьох країн світу. З 2020 р. спостерігається тенденція до збільшення захворюваності на хіміорезистентний (ХР) ТБ в Україні. Останніми роками
в клінічній структурі МР-ТБ збільшилася частота дисемінованого й фіброзно-кавернозного ТБ. Практично в усіх хворих виявляється деструкція з бактеріовиділенням. На погіршення епідеміологічної ситуації в Україні значно вплинули COVID-19 і жахлива війна, яка відбувається в наш
час. Однією з причин низької ефективності лікування хворих є наявність хіміорезистентних форм туберкульозу. Проблема вдосконалення етіотропної й патогенетичної терапії хіміорезистентного туберкульозу залишається актуальною.
Мета роботи – вивчити ефективність застосування ліастену (Л) і пентоксиліну (П) при лікуванні хворих на мультирезистентний туберкульоз.
Результати досліджень. Проаналізовано 53 файли медичної документації хворих на мультирезистентний туберкульоз (ТБ). Як патогенетичні препарати на тлі антимікобактеріальної терапії (АМБТ) застосовували ліастену (Л) і пентоксифілін (П). Хворі були поділені на три групи: перша,
контрольна, – 22 пацієнти, що одержували лише антимікобактеріальну терапію (АМБТ); друга – 15 осіб, у комплексне лікування яких було долучено ліастену (АМБТ+Л), третя група (16 осіб) – на тлі АМБТ отримувала Л+П (АМБТ Л+П). Усім хворим в інтенсивній фазі АМБТ (до лікування,
через 2, 4, 6 і 8 місяців) проводили комплексне клініко-рентгенологічне, мікробіологічне й загально-лабораторне обстеження.
Висновки. При застосуванні на тлі АМБТ Л+П спостерігається прискорення терміну припинення бактеріовиділення, розсмоктування вогнищ та інфільтрації й загоєння порожнин розпаду, порівняно з контролем.
Ключові слова: мультирезистентний туберкульоз, клінічна оцінка, патогенетичне лікування, ефективність
УДК 616.24-002.5:615.015.8]-022.16-085.281-039.71-053.2/.6
Анотація. Метою роботи було встановлення ефективності лікування новими ПТП на підставі імунологічних методів дослідження.
Матеріали і методи. Порівняльний когортний аналіз ефективності лікування із застосуванням нових ПТП, таких як бедаквілін (Bdq) і деламанід (Dlm) (40 хворих дитячого віку, основна група) і без цих препаратів (контрольна група ‒ 27 хворих дитячого віку,) проведений у дітей та підлітків, хворих
МР/РИФ-ТБЛ. Визначення популяційного і субпопуляційного складу лімфоцитів крові (CD3+, CD3+CD56+, CD3+HLA–DR+, CD3+CD4+, CD4+45RA+, CD3+CD8+, CD4+/CD8+, CD19+, CD16/56+, CD16/56+CD8+) проведено у в медичній лабораторії «ДІЛА», шляхом прямого методу імунофлюоресценції
з використанням анти-СD-моноклональних антитіл з подальшою ідентифікацією поверхневих структур лімфоцитів на проточному цитофлуориметрі FACScan BD Bioscience, США.
Результати та обговорення. На етапі завершення інтенсивної фази лікування усунення порушень в системі імунного захисту протікало активніше у пацієнтів, у режимах лікування яких був Bdq і Dlm. Сумарно, нормалізацію імунологічних показників відмічали у (29,6 ± 2,8) % в контрольній групі та у (43,4 ± 4,5) % осіб
основної групи, р<0,05. Вірогідну різницю між групами отримано з боку показників ІРІ СD3+СD4+/СD3+СD8+, ІgМ та ЦІК.
Висновки. Позитивну динаміку імунологічних зрушень виявляли в 1,5 разів частіше у дітей та підлітків основної групи, що вказувало на зменшення явищ туберкульозної інтоксикації та антигенного навантаження в системі імунітету й кращу результативність лікування.
Ключові слова: туберкульоз, імунологічні критерії, ефективність, нові протитуберкульозні препарати.
УДК [616.24:378]
Анотація. Проведено історичний аналіз діяльності кафедри фтизіатрії і пульмонології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Підведено основні підсумки наукових та науково-педагогічних здобутків кафедри за 75 років існування, проаналізовані результати співпраці
з Львівським науково-дослідним інститутом туберкульозу та Львівським науково-дослідним інститутом епідеміології та гігієни.
Ключові слова: заснування, історія становлення, кафедра туберкульозу, кафедра фтизіатрії і пульмонології, здобутки, наукова співпраця.
УДК: 616.24-002.5:579.873.21-616.98-092.19-008.4]-036
МЕТА. Вивчити перебіг ВІЛ/СНІД-асоційованого туберкульозу легень (ТБЛ) залежно від чутливості штамів Mycobacterium tuberculosis (МБТ).
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ. Проаналізовано 103 медичні файли хворих на коінфекцію ВІЛ/СНІД/ТБ за період 2020-2024 рр. Хворих розподілили на дві групи: 1-ша група – 42 пацієнти з коінфекцією ВІЛ/СНІД/ТБ, які виділяли чутливі штами МБТ до антимікобактеріальних препаратів (АМБП); 2-га група – 61 пацієнт з коінфекцією ВІЛ/СНІД/ТБ, які виділяли резистентні штами МБТ.
Мікробіологічне дослідження охоплювало: виявлення МБТ у мокротинні методом мікроскопії мазка, посіву на середовище Левенштайна – Єнсена, типування виділених мікобактерій на Bactec MGIT 960, проведення тесту медикаментозної чутливості штамів МБТ до АМБП, молекулярно-генетичне дослідження. ВІЛ/СНІД діагностували експрес-тестом, швидким тестом, для визначення вірусного навантаження використовували полімеразну ланцюгову реакцію. Статистичний аналіз отриманих результатів провели на підставі пакета програм у системі Excel.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ. В обох групах у 1,5 раза переважали чоловіки віком від 31 до 50 років. У тяжкому стані були госпіталізовані 23,8 % хворих 1-ї групи та 9,8 % ‒ 2-ї. Середня кількість ліжко-днів у стаціонарі в 1-й групі становила 23,1±2,1, а в 2-й ‒ 61,7±4,5. Хворі 2-ї групи помирали у 2,2 раза частіше. Профіль резистентності 2-ї групи показав, що вдвічі частіше спостерігали стійкість до рифампіцину (R), ніж до ізоніазиду, рифампіцину, піразинаміду й етамбутолу (HRZE) та ТБ із прерозширеною резистентністю (32,8 проти 16,4 %; р<0,05).
Найрідше констатовано стійкість до HRZ (1,4 %) та нових АМБП (бедаквіліну й деламаніду). У 2-й групі переважали міліарний ТБЛ (в 1,7 раза) й інфільтративний ТБЛ (у 2,0 раза). У 1-й групі констатовано збільшення частоти дисемінованого ТБЛ. Хворі 2-ї групи вдвічі частіше скаржилися на виражену інтоксикацію, кахексію, пацієнти 1-ї – на кровохаркання. В обох групах майже з однаковою частотою діагностували сепсис, перикардит, спонтанний пневмоторакс. Респіраторну недостатність у 1,5 раза частіше виявляли в 2-й групі, хронічний обструктивний бронхіт у 1,7 раза – в 1-й. В обох групах констатовано хронічний гепатит, цироз печінки, асцит і токсичне ураження печінки. У 2-й групі вдвічі частіше спостерігали хронічний гепатит В. При асоційованому ВІЛ/СНІД/ТБ ураження нервової системи й органа зору спостерігали вдвічі частіше в 2-й групі, ніж у 1-й.
ВИСНОВКИ. Хіміорезистентний ТБ на тлі ВІЛ/СНІДу перебігав значно тяжче. Поєднання двох захворювань спричиняло інвалідизацію у 24,4 % (10) пацієнтів із чутливим ТБ/ВІЛ і в 55,7 % (34) – з хіміорезистентним ТБ/ВІЛ або навіть смерть в 11,9 та 26,2 % осіб відповідно.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: коінфекція ВІЛ/СНІД/ТБ, чутливий і хіміорезистентний туберкульоз легень.
OBJECTIVE. To study the course of HIV/AIDS-associated pulmonary tuberculosis (PTB) depending on the sensitivity of Mycobacterium tuberculosis (MBT) strains.
MATERIALS AND METHODS. 103 medical 桠les of patients with co-infection HIV/AIDS/TB for the period 2020-2024 were analyzed. Patients were divided into two groups: 1st group – 42 patients with co-infection HIV/AIDS/TB, who isolated sensitive strains of MBT to antimycobacterial drugs (AMBD); 2nd group – 61 patients with co-infection HIV/AIDS/TB, who isolated resistant strains of MBT. Microbiological study included: detection of MBT in sputum by smear microscopy, seeding on the Lewenstein – Jensen medium, typing of isolated mycobacteria on Bactec MGIT 960, conducting a drug sensitivity test of MBT strains to AMBD, molecular genetic study. HIV/AIDS was diagnosed by rapid test; polymerase chain reaction was used to determine viral load.
Statistical analysis of the results obtained was carried out on the basis of the software package in Excel.
RESULTS AND DISCUSSION. In both groups, 1.5 times dominated by men aged 31 to 50 years. In serious condition, 23.8 % of patients of the 1st group and 9.8 % ‒ of the 2nd were hospitalized. The average number of bed-days in the hospital of the 1st group was 23.1±2.1, and the 2nd ‒ 61.7±4.5. Patients of the 2nd group died 2.2 times more often.The resistance pro⣀le of 2nd group showed that rifampicin (R) resistance was 2 times more likely than isoniazid, rifampicin, pyrazinamide, ethambutol (HRZE) and pre-extensively drug-resistant TB (32.8 vs 16.4 %; p<0.05). Resistance to HRZ (1.4 %)
and resistance to new AMBD (bedaquiline and delamanid) were the least often noted. In the 2nd group miliary PTB (1.7 times) and in⣀ltrative PTB (2.0 times) prevailed. Group 1 showed an increase in the frequency of disseminated PTB. Patients of the 2nd group were 2 times more likely to complain of severe intoxication, cachexia, patients of the 1st group – of hemoptysis. In both groups, sepsis, pericarditis, and spontaneous pneumothorax were diagnosed with almost the same frequency. Respiratory failure was 1.5 times more often detected in the 2nd group, chronic obstructive bronchitis 1.7 times – in the 1st. In both groups, chronic hepatitis, cirrhosis, ascites and toxic liver damage were noted. In the 2nd group, chronic hepatitis B was observed 2 times more often. Among the patient with associated HIV/AIDS/TB, damage to the nervous system and the organ of vision was observed 2 times more often in the 2nd group than in the 1st.
CONCLUSIONS. Chemoresistant TB on the background of HIV/AIDS was much more dicult. The combination of the two diseases contributed to disability in 24.4 % (10) of patients with sensitive TB/HIV and in 55.7 % (34) with chemoresistant TB/HIV or even death in 11.9 % and 26.2 %, respectively.
KEY WORDS: co-infection HIV/AIDS/TB, sensitive and chemoresistant pulmonary tuberculosis.