УДК 611-018.4:612.015.31:616.379-008.64-092.9:615.212.7

Актуальність. Дослідження кісткової тканини включає два напрямки – вивчення закономірностей структурної перебудови та з’ясування динаміки мінерального складу. Кісткова тканина по різному реагує на вплив екзогенних та ендогенних чинників, проте завжди спостерігається порушення мікроархітектури кістки, її щільності та мінерального складу. Мета роботи – дослідження і порівняння змін щільності та мінерального складу кісткової тканини на тлі експериментального цукрового діабету та при тривалому опіоїдному впливі. Матеріали та методи. Дослідження виконане на 25 білих статевозрілих нелінійних щурах-самцях, вагою 160–270 г, віком 5–7 місяців. Тривалість експерименту – 6 тижнів. Інсулінозалежну форму цукрового діабету І типу моделювали введенням стрептозотоцину. Моделювання тривалого впливу опіоїду на організм здійснювали шляхом введення препарату «Налбуфін» (Русан Фарма ЛТД, Індія). Щільність кістки визначали на апараті для дентальної радіовізіографії. Одиниця виміру – умовна одиниця сірості. Мінеральний склад досліджували шляхом проведення атомно-абсорбційного спектрального аналізу фрагментів кістки на атомно-абсорбційному спектрофотометрі із використанням полум’я пропан-бутан-повітря. Досліджували вміст кальцію,фосфору та магнію. Концентрацію елементів вказували у мг/г. Результати та їх обговорення. Дані радіовізіографічного дослідження показали, що при експериментальному цукровому діабеті щільність кісткової тканини тіла нижньої щелепи знижується, а при тривалому вживанні опіоїду – підвищується. Зниження щільності свідчить про розвиток остеопенії, внаслідок зниження вмісту кальцію та показника Са/Р при зростанні показників вмісту фосфору і магнію та показника Mg/Ca. Підвищення щільності зумовлене збільшенням абсолютного вмісту в кістковій тканині Са, Р та Mg, та показника Са/Р, що підтверджує підвищену мінералізацію кістки, прискорення метаболічних процесів якої стимулює підвищення вмісту Mg. Серед усіх досліджуваних елементів лише співвідношення абсолютних показників вмісту Са співпадає із співвідношенням його питомих часток та показників щільності кістки. Подібне співвідношення встановлено для показника Са/Р. Висновки. Зниження щільності кісткової тканини тіла нижньої щелепи на тлі експериментального цукрового діабету вірогідно настає внаслідок зниження вмісту кальцію та показника Са/Р при зростанні показників вмісту фосфору і магнію та показника Mg/Ca, а підвищення щільності кісткової тканини на тлі тривалого вживання препарату опіоїдної дії зумовлене збільшенням вмісту в ній Са, Р та Mg, а також показника Са/Р.

УДК 611.231-073.756.8

Сучасні методи променевої діагностики дають змогу прижиттєво візуалізувати структурні та топографічні особливості будови людського організму, значно розширюючи діапазон індивідуальної анатомічної мінливості окремих його ділянок та органів. Детальне вивчення варіантів біфуркації трахеї та будови і топографії головних бронхів шляхом їх прижиттєвої візуалізації з використанням можливостей комп’ютерної томографії та магнітно- резонансної томографії привертає увагу дослідників, оскільки дає можливість виявити та описати варіаційні ряди та крайні форми індивідуальної норми досліджуваних структур. Мета: з’ясування можливих варіантів біфуркації трахеї та топографії головних бронхів в осіб зрілого віку за даними магнітно- резонансної комп’ютерної томографії. У ході виконання роботи проведено аналіз 18 серій анонімізованих магнітно- резонансних комп’ютерних томограм грудної порожнини осіб зрілого віку, виконаних на апараті Siemens Avanto 1,5T з подальшою обробкою результатів операційною програмою MicroDicom в режимі 3D-COR. При вивченні томограм визначали величину кута біфуркації трахеї та кутів відходження правого і лівого головних бронхів. В опрацьованій рандомізованій вибірці величина кута біфуркації трахеї становила 79±2,16°. Кут відходження лівого головного бронха становив 133,14±3,52°, а правого головного бронха – 147,72±3,39°. При загальній тенденції до переважання величини кута відходження правого головного бронха проведений аналіз серій томограм засвідчив, що лише у 13 осіб (72,2%) правий головний бронх був продовженням трахеї і кут його відходження був більшим, ніж кут відходження лівого головного бронха. У 3 осіб (16,7%) величини кутів відходження правого та лівого головних бронхів були практично однаковими, а ще у 2 осіб (11,1%) кут відходження лівого головного бронха від трахеї був більшим, ніж кут відходження правого головного бронха. Виявлені варіанти біфуркації трахеї та кутів відходження головних бронхів можуть вважатись варіантами індивідуальної анатомічної норми цієї ділянки.
Ключові слова: трахея, біфуркація, головні бронхи, магнітно- резонансна комп’ютерна томографія.