УДК 618.15+618.146)-053.1]-036-053.6

Вроджені вади жіночих статевих органів складаються з групи різноманітних відхилень від нормальної анатомічної будови. Лікування вроджених вад розвитку жіночих статевих органів залежить від типу аномалії та охоплює як ендоскопічні, так і відкриті оперативні втручання.

Метою роботи було представити випадок вродженої атрезії піхви в поєднанні з атрезією шийки матки в дівчини-підлітка, якій проведено гістеректомію.

Клінічний випадок. Під час хірургічного втручання у дівчини з розумовою відсталістю з приводу гострого апендициту запідозрено вроджену патологію розвитку матки. Під час подальшого обстеження встановлено діагноз – аплазію піхви та шийки матки. Дитина отримувала консервативну терапію (гормональні контрацептиви), проте були порушення режиму лікування, що зумовило необхідність у повторній госпіталізації та ургентному хірургічному втручанні – гістеректомії з правобічною тубектомією та лівобічною аднексектомією. Післяопераційний перебіг пройшов без ускладнень.

Висновки. Дівчата препубертатного і пубертатного віку з первинною аменореєю та циклічним абдомінальним болем обов’язково повинні оглядатись дитячим гінекологом із метою підтвердження/виключення обструктивних аномалій розвитку матки або статевих шляхів, їхнього своєчасного лікування та запобігання розвитку можливих ускладнень. Вибір тактики хірургічного лікування атрезії піхви поєднаної з аплазією шийки матки має бути індивідуальним у кожному випадку із урахуванням супутньої патології та соціального статусу дитини.

Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Congenital malformations of the female genital organs consist of a group of various deviations from normal anatomical structure. Management of the congenital abnormalities of the female genital tract depends on the type of malformation and includes both endoscopic and conventional surgeries.

The aim of this study was to present the case of congenital vaginal atresia associated with cervical atresia in adolescent female patient, in which hysterectomy was performed.

Clinical case. During surgery, due to the acute appendicitis in a female patient with mental retardation, the uterine congenital malformation was suspected. After further investigation, the diagnosis of vaginal and cervical aplasia was established. She received conservative therapy (peroral contraceptives), but there were disturbances in the medication regime that caused the necessity of rehospitalization and emergent surgery – hysterectomy with the right-side tubectomy and left-side adnexectomy. The postoperative course was uncomplicated.

Conclusion. Girls of prepubertal and pubertal age with primary amenorrhea and cyclic abdominal pain should always consulted by a gynecologist in order to confirm/exclude malformations of uterus and genital tracts, their timely treatment, and prevention of possible complications. The choice of surgical treatment for vaginal atresia combined with cervical atresia should be individual in each case, bearing in mind associated pathology and social status of the child.

The research was carried out in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. The research protocol was approved by the Local Ethics Committee of the institution mentioned in the work. The informed consent of the patients was obtained for the research.

No conflict of interests was declared by the authors.

УДК 618.11-006.2-053.1/.31-07-08

Показання і методи хірургічного втручання в новонароджених із пренатально виявленими кістами яєчника залишаються предметом дискусій. 

Мета-узагальнити власний досвід лікування новонароджених із вродженими кістами яєчника.

Матеріали та методи. Роботу побудовано на результатах лікування 15 немовлят, яких оперували в І хірургічному відділенні КНП ЛОР «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ»(КНП ЛОР «ЛОДКЛ «ОХМАТДИТ») упродовж 2010–2021 рр. Для підтвердження діагнозу після народження у всіх новонароджених проведено ультрасонографію (УСГ). За ургентними показаннями одразу після народження госпіталізовано 7 (46,7%) дітей, 4 (26,7%) – упродовж першого місяця після народження і 4 (26,7%) – у плановому порядку протягом перших шести місяців життя. Проведено 9 (60%) відкритих і 6 (40%) лапароскопічних втручань. Післяопераційна летальність становила 6,7%. Статистичне опрацювання результатів дослідження виконано з використанням програми «StatPlus: mac, AnalystSoft Inc.» (version v8). 

Результати. Серед 54 плодів після народження наявність кісти підтверджено у 15 (27,8%) новонароджених, яких оперували. Показанням до ургентних втручань одразу після народження (46,7% дітей) була наявність великої (>6 см) кісти у черевній порожнині, яка у двох дітей зумовлювала дихальні розлади і ще у двох – кишкову непрохідність. Збільшення в розмірах кісти з больовим синдромом було показанням до невідкладного втручання упродовж першого місяця життя (26,7% дітей), а наявність кісти без тенденції до зменшення була показанням до планового лікування (26,7% дітей). Зберегти придатки матки вдалось у 20% пацієнтів, а видалити придатки матки довелось у 80%. 

Висновки. У разі антенатального виявлення кісти яєчника слід проводити динамічний УСГ-контроль, що має на меті моніторинг динаміки розмірів кісти. Показаннями до хірургічного втручання в неонатальному періоді є: 1) кісти діаметром >4 см; 2) обґрунтовані підозри на наявність ускладнень (перекрут, самоампутація, компресія органів черевної порожнини); 3) збільшення розмірів кісти після народження дитини. Метод хірургічного втручання потрібно обирати з урахуванням розміру та характеру кістозного утворення. Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом КНП ЛОР «ЛОДКЛ «ОХМАТДИТ». На проведення дослідження отримано інформовану згоду батьків. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.