УДК 614.215: 616.89
Мета: аналіз роботи Центру ментального здоров'я на базі амбулаторно-поліклінічного центру КНП «Перше територіальне медичне об'єднання міста Львова». Матеріали і методи. Проведено аналіз роботи Центру ментального здоров'я на базі амбулаторно-поліклінічного центру Першого територіального медичного об'єднання лікарні Святого Пантелеймона міста Львова за період із травня 2022 р. до грудня 2023 р. Використано структурно-логічний метод із дотриманням принципів системності та статистичний метод. Результати. Центр ментального здоров'я є важливою частиною Національного реабілітаційного центру «Незламні» (UNBROKEN) та складається з 12 кабінетів для проведення психотерапії та залу для групової терапії. На сьогодні згідно із штатним розписом лікарні у Центрі ментального здоров'я працюють 47 спеціалістів. Кожен із фахівців працює у певному напрямі психотерапії: психоаналіз, гештальт-терапія, різні види когнітивно-поведінкової терапії, зокрема пролонгованої експозиційної терапії, EMDR-терапії, тілесної терапії, арт-терапії. Обов'язковою умовою лікувального процесу є спільні огляди первинних пацієнтів, консиліуми, клінічні розбори складних випадків, групові та індивідуальні інтервізії і супервізії. За досліджуваний період до ЦМЗ звернулися 2187 пацієнтів, яким проведено 3368 консультацій. Переважна більшість пацієнтів-це військові, їх сім'ї або ВПО. Фахівці ЦМЗ імплементували сучасні підходи щодо психотерапевтичного лікування психічних розладів, пов'язаних із травмою. В центрі використовуються: протокол KUTZ та інші протоколи EMDR, пролонгована експозиційна терапія, тілесно-орієнтована терапія; ряд сучасних інструментальних методів лікування, а саме: вібраційне крісло Shift Wave для відновлення симпатично-парасимпатичної рівноваги, транскраніальна магнітна стимуляція та нейрофідбек. Висновки. Інтеграція центрів метального здоров'я в структуру лікарняних закладів різних рівнів, АПЗ дозволить підвищити ймовірність раннього виявлення психічних розладів у хворих із психосоматичними симптомами та буде сприяти зменшенню стигматизації. Іншими потенційними перевагами такого центру є надання послуг на місцевому рівні, охоплення цими послугами тих категорій населення, які раніше не мали доступу до психіатричної допомоги, і можливість отримання моральної та фінансової підтримки пацієнтом із боку близьких і друзів у процесі лікування, а також дозволить більшою мірою компенсувати проблему фахової психологічної допомоги потребуючих українців за наслідками війни. КЛЮЧОВІ СЛОВА: психіатрична служба; багатопрофільна лікарня; центр ментального здоров'я; охорона здоров'я.

УДК: 616.89:[616.988:578.834.1]-036

   As the COVID-19 pandemic progresses, the observed increase in mental health issues requires more and more clinical attention. Mental disorders have become a major cause for disturbances in social adjustment, primarily due to disorders that fall into three clusters: prolonged fatigue (asthenia) with cognitive impairment; anxiety disorders with sleep disorders; and depression. The last two are also found in individuals who have not contracted SARSCoV-2; they are seen as a result of their exposure to the stress of the pandemic. Therefore, to successfully manage the consequences of the pandemic, it is necessary to develop a cohesive clinical interpretation of mental disorders related to COVID-19 infection. Our proposed model would encompass all the above manifestations as follows: а) for the general population — by the triad of ‘nosogenic reactions’ with excessive (hyper-), normal (normo-) or ignoring (hyponosognostic) psychological responses to stress related to the semantics and individual signifi cance of the SARS-CoV-2 diagnosis (nosos); b) for long COVID — by the biopsychosocial model as a typical combination of neurotoxic asthenia with cognitive impairment (Bonhoeff er’s neurobiological factor) that exacerbates ‘nosogenic’ anxiety and sleep disorders (psychological factor) and thus provokes a depressive response (as a social maladaptive factor).

   З прогресуванням пандемії COVID-19 спостерігається зростання проблем з психічним здоров’ям, що вимагає дедалі більшої уваги клініцистів. Саме ці проблеми призводять до основних порушень соціальної адаптації, передусім через розлади, розподілені на три «кластери»: тривалу астенію (втому) з когнітивними порушеннями, тривожні розлади з розладами сну та депресії. Останні виявляються також в осіб, які не хворіли на SARS-CoV-2, та оцінюються як результат впливу стресу внаслідок пандемії. Щоб успішно подолати наслідки пандемії необхідно випрацювати цілісну клінічну інтерпретацію психічних розладів, пов’язаних із коронавірусною інфекцією COVID-19. Запропонована у нашому дослідженні модель охопила б усі вищезазначені прояви в такий спосіб: а) для загальної популяції — тріадою «нозогенних реакцій» з надмірним (гіпер-), нормальним (нормо-) або іґноруючим (гіпо-нозогностичним) психологічним реагуванням на стрес, пов’язаний зі смислом та особистою значимістю діагнозу «SARS-CoV-2» (нозосом); б) для лонг COVID: біопсихосоціальною моделлю, як типовою комбінацію нейротоксичної астенії з когнітивними порушеннями за К. Бонгофером (нейробіологічний фактор), яка посилює «нозогенну» тривогу і порушення сну (психологічний фактор), що в низці випадків провокує депресію (як фактор соціальної дезадаптації).

УДК 614.215:[616.89:725.5.05]

Мета: аналіз перших результатів роботи новоствореного спеціалізованого лікувально-консультативного психіатричного відділення у складі багатопрофільної лікарні у місті Львові.

Матеріали і методи. У роботі проведено пошук та аналіз сучасної релевантної літератури з питань надання стаціонарної психіатричної допомоги в загальних ЗОЗ у світі з використанням бібліосемантичного методу. Оцінено роботу психіатричного відділення за представленими даними ЛСП КНП 1 ТМО Львова за вересень 2021 – червень 2022 рр. із застосуванням структурно-логічного методу.

Результати. Показано існуючі переваги надання стаціонарної психіатричної допомоги населенню у психіатричному відділенні в структурі БЛІЛ ІІ рівня на прикладі психіатричного відділення багатопрофільної лікарні Львова. Встановлено, що значну частину контингенту цього відділення складають пацієнти, переведені за встановленими консультативними показаннями «in situ» з інших відділень лікарні. Такі пацієнти виявляють ознаки не лише органічних психічних розладів, а й додаткових патопластичних розладів психіки, пов’язаних із перебігом і лікуванням тяжких соматичних захворювань.

Висновок. Інтеграція служби охорони ментального здоров’я в систему загальної охорони здоров’я може суттєво сприяти зменшенню стигматизації, оптимізації забезпечення потреб та розширенню функціональних можливостей лікарів-психіатрів, а також підвищити ймовірність раннього виявлення психічних розладів у хворих із психосоматичними симптомами, які звертаються в загальну лікувальну мережу з іншими проблемами.