Актуальною проблемою сьогодення, що потребує медичної уваги, є емоційне вигорання працівників різних сфер трудової діяльності, зокрема, соціономічних професій, військовослужбовців, ліквідаторів наслідків надзвичайних ситуацій та інших. «Синдром вигорання (burnout syndrome)» – це  фізичне, емоційне або мотиваційне виснаження, що характеризується порушенням продуктивності в роботі та втомою, безсонням, підвищеною  схильністю до соматичних захворювань, а також вживанням алкоголю або інших психоактивних речовин з метою одержати тимчасове полегшення, що має тенденцію до розвитку фізіологічної залежності (у багатьох випадках) та суїцидальної поведінки (ВООЗ, 2001). Згідно з МКХ-11 емоційне вигорання – це синдром, що виникає внаслідок хронічного стресу на робочому місці (основні ознаки: втрата енергійності, відчуття виснаження; підвищення психологічного дистанціювання від роботи, негативні і песимістичні думки про роботу; зниження професійної ефективності).

Стан здоров’я студентської молоді як інтелектуального, так і трудового потенціалу є однією з найактуальніших проблем сьогодення, яка формує добробут нації в цілому. У сучасному студентському молодіжному середовищі поширена низка факторів, зокрема постійна перевтома, пов’язана з 
високою інтенсивністю навчального навантаження та необхідністю працювати паралельно з навчанням, незбалансоване харчування та порушення його режиму, недостатня тривалість сну, низька рухова активність та пристрасть до шкідливих звичок, які несприятливо впливають на здоров’я молоді та призводять до зниження рівня відповідальності молодих людей за збереження власного здоров’я і формування навичок здорового способу життя. Однією із важливих складових здорового способу життя є повноцінне харчування та високий рівень фізичної активності, які впливають на фізичний, моральний та духовний розвиток особистості і є важливою передумовою якості життя молодого покоління у майбутньому та його довголіття (Ярецька В. В., 2019; Олійник Н. А. та співавт., 2018; Чернявська Л. І., 2017). 

УДК 613:61:378

У статті висвітлено основні підходи до викладання дисципліни «Гігієна та екологія» у підготовці фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань 222 «Охорона здоров'я» за спеціальністю 222 «Медицина» на кафедрі загальної гігієни з екологією ЛНМУ імені Данила Галицького, розкрито мету, основні завдання дисципліни, інтегральні, загальні та фахові компетентності, програмні результати навчання. 

The article describes the main approaches to teaching the discipline “Hygiene and ecology” for the training of specialists of the second (master’s) level of higher education specialty 222 “Medicine” at the Department of General Hygiene and Ecology Danylo Halytsky Lviv National Medical University, the purpose, the main tasks of the discipline, integral, general, professional competences, program learning outcomes. 

Однією із важливих складових здорового способу життя, яка впливає на фізичний, моральний та духовний розвиток особистості, що є важливою  передумовою якості життя молодого покоління у майбутньому та його довголіття, є повноцінне харчування та високий рівень фізичної активності 
(Чернявська Л. І. та співавт., 2017; Олійник Н. А. та співавт., 2018). Студентська молодь є майбутніми батьками, тому дуже важливо впровадити принципи здорового способу життя та сформувати здорові харчові звички та правильну харчову поведінку саме у цей час. Передусім це стосується студентів медичних вищих навчальних закладів, оскільки майбутні лікарі – це не тільки майбутні батьки, але й пропагандисти формування престижності здоров’я і запровадження засобів раціонального харчування та фізичної активності в спосіб життя всіх верств населення 

УДК: 613.955-053.5-071.3-084.3:612.6

Анотація. Оцінено фізичний розвиток 7-річних та 11-річних школярів і школярок загальноосвітніх навчальних закладів м. Львова. Установлено, що більшість обстежених дітей мала середній зріст – 68,9 % (7-річні), 74,5 % (11-річні). Гармонійний фізичний розвиток мали 64,8 % 7-річних та 56,3 % 11-річних обстежених школярів і школярок. З-поміж обстежених 7-річних та 11-річних дітей дефіцит маси тіла виявлено у 4,8 % та 16,9 % 
школярів і школярок відповідно, надлишок маси тіла у 4,4 % та 14,7 % школярів і школярок відповідно. Кількість дітей 11-річного віку із відхиленнями фізичного розвитку утричі перевищує кількість 7-річних дітей, що може бути зумовлено більш тривалим впливом на них 
шкільного середовища.

Abstract. The physical development of 7-year-old and 11-year-old schoolchildren of secondary educational institutions in Lviv was assessed. It was found that the majority of the examined children were of average height – 68.9% (7-year-olds), 74.5% (11-year-olds). 64.8% of 7-year-old and 56.3% of 11-year-old surveyed schoolchildren had harmonious physical development. Among the surveyed 7-year-old and 11-year-old children, underweight was detected in 4.8% and 16.9% of schoolchildren, respectively, and overweight in 4.4% and 14.7% of schoolchildren, respectively. The number of 11-year-old children with deviations of physical development is three times higher than the number of 7-year-old children, which may be due to the longer-term impact of the school environment on them.