ABSTRACT

Aim: To investigate the impact of cardiovascular risk factors and depressive symptoms on endothelial function in patients undergoing ambulatory cardiac rehabilitation.

Materials and Methods: The study included 98 patients (63 men and 35 women, mean age 49±6 years), who were divided into two groups: Group I – patients with stage I–II arterial hypertension (n=53), and Group II – patients without hypertension (n=45). Endothelial function was assessed using flow-mediated dilation (FMD) of the brachial artery via ultrasound (Samsung H-60, 7 MHz linear probe). The presence and severity of depression were assessed using the HADS scale. All patients completed a structured outpatient cardiac rehabilitation program including aerobic training, psychological support, pharmacological therapy, nutritional counseling, and educational sessions.

Results: Patients with hypertension (Group I) demonstrated significantly lower endothelium-dependent and endothelium-independent vasodilation compared to Group II (p<0.05). Clinically significant depression was observed in 35% of hypertensive patients at baseline and in 11% of patients in Group II. After rehabilitation, no cases of clinically significant depression were observed in either group, with affected patients shifting to the subclinical depression category. No statistically significant correlation was found between the severity of depressive symptoms and endothelial function parameters.

Conclusions: The presence of hypertension is associated with impaired endothelial function and a higher prevalence of depressive symptoms. A comprehensive outpatient cardiac rehabilitation program, integrating physical, psychological, pharmacological, nutritional, and educational interventions, contributed to a significant reduction in depressive symptoms and improvement in patients’ psychoemotional status. These findings support the inclusion of psychosocial interventions in routine cardiovascular care.

KEYWORDS: cardiac rehabilitation; endothelial dysfunction; arterial hypertension; depression; cardiovascular risk factors

УДК 616.8-008.615/.64-036.82

РЕЗЮМЕ. За спостереженнями багатьох дослідників, у перебігу цереброваскулярної хвороби домінує комп-лекс нейропсихологічних розладів, а основним проявом є когнітивна дисфункція. При тривалому перебігу патоло-гічного процесу когнітивні розлади прогресують та розглядаються як основні фактори розвитку інсульту та/або деменції. Висока питома вага когнітивних розладів при цереброваскулярній патології вказує на необхідність спря-мованих реабілітаційних заходів, що мають вирішальне значення для покращення здоров’я та якості життя дано-го контингенту хворих.

Мета роботи – оцінка якості життя та психоемоційного стану пацієнтів з цереброваскулярною хворобою I і II ступенів тяжкості та визначення стану і важкості клінічного перебігу захворювання для врахування індивідуаль-них особливостей пацієнтів при розробці комплексної програми фізичної та медичної реабілітації.

Матеріал і методи. У дослідження залучені пацієнти віком 40–59 років з цереброваскулярною хворобою I та II стадій. Визначали психоемоційні особливості та якість життя обстежених із дотриманням принципів біомедич-ної етики на підставі інформованої згоди, які функціонували у звичному режимі.

Результати. Оцінка психоемоційного стану та якості життя дала можливість визначити стан і тяжкість клі-нічного перебігу захворювання, а саме за даними короткої шкали ментального статусу (MMSE) у більшості об-стежених хворих (76,0 %) реєстрували когнітивні порушення різного ступеня вираження. Відсутність депресив-них проявів за шкалою BDI спостерігалася лише у 24,0 % хворих. Якість життя обстежених пацієнтів з хронічним порушенням мозкового кровообігу була низькою, стан здоров’я обмежував виконання фізичних навантажень. За шкалою TAI високий рівень як реактивної, так і особистісної тривожності визначався лише у хворих з II стадією (29,8 % та 38,6 % відповідно). Оцінка порушення мислення реєструвалася більшою мірою при компенсованій стадії.

Висновки. Під час дослідження встановлено значну поширеність когнітивної дисфункції у пацієнтів із це­реброваскулярними захворюваннями, що збігається з літературними даними. Низькі показники якості життя, які були зафіксовані в анкеті, дають можливість враховувати індивідуальні особливості кожного пацієнта при розроб-ці комплексної програми медико­фізичної реабілітації.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: цереброваскулярна хвороба; якість життя; психоемоційний стан.

УДК 616.831-005.1-039.76-085.81/.84

Актуальність. Проблема відновлення пацієнтів після перенесеного геморагічного інсульту є однією із актуальних питань сучасної реабілітації. Згідно статистичних даних у 48% хворих, які перенесли інсульт, спостерігаються інвалідизуючі геміпарези, у 30% — розвиваються психоорганічні синдроми та лише 10-15% пацієнтів повертаються до праці. Це свідчить про актуальність даної проблеми та необхідність пошуку шляхів удосконалення та оптимізації відновного процесу в даної групи хворих. Одним із факторів порушень мозкового кровообігу є дисбаланс нуклеїнового номеостазу, він корелює із важкістю захворювання, що дозволяє оцінити динаміку вогнищевої та загальномозкової симптоматики.

УДК615.89:615.8(07) 

Актуальність. Руйнування клітин, що спостерігається при судинній патології головного мозку, підвищення проникності пор і гематоенцефалічного бар’єру та розрив лізосомальних мембран зумовлюють вихід НК і нуклеаз у міжклітинний про- стір, а далі - у кров і спинномозкову рідину.

Abstract. This article examines the growing interest in acupuncture as a potential treatment on the battlefield, particularly for pain relief and aiding the recovery of soldiers. This trend is part of a broader movement toward the integration of complementary and alternative medicine (CAM) into military healthcare systems. The article highlights how acupuncture’s holistic approach, which differs significantly from traditional Western medicine, makes it particularly effective in managing pain by considering the physical, psychological, and other patient characteristics that contribute to imbalances. Modern research and evidence further support the integration of acupuncture into pain management strategies, especially in military contexts. The article also explores the development and application of Battlefield Acupuncture, a protocol designed for rapid pain relief in combat settings. Additionally, the introduction of innovative approaches, such as finger acupuncture for self-help on the battlefield, offers a practical and low-risk alternative for soldiers in field conditions where access to comprehensive medical care may be limited. The effectiveness, simplicity, and potential for self-treatment make acupuncture a valuable tool in military medicine, particularly in resource- constrained environments.
Keywords: battlefield acupuncture, su jok acupuncture, military medicine.