УДК: 611.77-018.7-08:615.212.7.:613.83

Резюме. Встановлення механізмів репаративних процесів є однією з найактуальніших наукових та практичних проблем сучасної медицини.
Питання загоєння ран, формування рубців, розвиток флегмон тощо викликають особливий інтерес медиків. Сучасна медицина, на жаль, не може
обійтись без застосування опіоїдів з лікувальною метою. Для успішної корекції перебігу репаративного процесу при застосуванні опіоїдів важливо
розуміти морфологічні особливості перебудови шкіри під час загоєння ранизумовлені впливом опіоїду.
Мета роботи: встановити особливості мікроструктурної організації та кровоносного русла шкіри в динаміці процесу репарації за умов тривалого
застосування Налбуфіну в експерименті.
Методи. Матеріалом дослідження слугували гістологічні зрізи шкіри в ділянці множинної колотої рани 32 білих щурів-самців репродуктивного
віку. Під час виконання роботи використані такі методи дослідження: гістологічне дослідження, морфометрія ланок гемомікроциркуляторного русла
шкіри білого щура, статистичне опрацювання результатів дослідження за допомогою пакета прикладних програм на комп’ютері, моделювання три-
валого впливу опіоїду на організм білого щура.
Результати. Репаративні процеси в шкірі як контрольних, так і експериментальних тварин найперше пов’язані з перебудовою її ангіоархітек-
тоніки. Процеси репарації множинної постін’єкційної рани контрольних тварин мають всі характерні для ранового процесу фази. Деякі ранові
дефекти перебувають у стані виразної запальної інфільтрації і судинної реакції, виявлено інтенсивну проліферацію, ангіогенез, судини перепов-
нені кров’ю, тканини шкіри інфільтровані лейкоцитами і макрофагами, багато фібробластів. У деяких ранових дефектах значно зменшена запаль-
на інфільтрація, виявлено ознаки продуктивної реакції з переважанням в інфільтраті проліферативних фібробластів. Більшість ранових дефектів
повністю закриті, регенерат повноцінний, що підтверджується наявністю волосяних фолікулів потових і сальних залоз. Введення Налбуфіну протягом двох тижнів незначно впливає на репаративні процеси в шкірі щура. Після 4-тижневого введення Налбуфіну процеси загоєння рани сповільнюються, подекуди ускладнюються формуванням мікроабсцесів. Через 6 тижнів опіоїдного впливу в ранових дефектах у фазі запалення виявлено набряк, інфільтрацію лейкоцитами і макрофагами, кровоносні судини переповнені кров’ю, венули тромбовані. У ранових дефектах у фазі проліферації епідерміс потовщується, ущільнюється сітка сполучнотканинних волокон. У регенерованому епідермісі наявні ознаки гіперкератозу, перинуклеарний набряк основних та шипуватих епідермоцитів. У деяких ранових дефектах посилюються запальні процеси, надмірна міграція нейтрофільних гранулоцитів, лімфоцитів, макрофагів. Редукуються волосяні фолікули, зменшується кількість сальних залоз.
Висновки. Репаративні процеси в шкірі як контрольних, так і експериментальних тварин найперше пов’язані з перебудовою її ангіоархітектоніки.
Процеси репарації множинної постін’єкційної рани контрольних тварин мають всі характерні для ранового процесу фази. Введення Налбуфіну
протягом двох тижнів незначно впливає на репаративні процеси в шкірі щура. Після 4-тижневого введення Налбуфіну процеси загоєння рани спо-
вільнюються, подекуди ускладнюються формуванням мікроабсцесів. Після введення щурам опіоїду протягом 6 тижнів виявлено глибокі деструктивні зміни шкіри, що зі свого боку зумовлює неможливість утворення повноцінного регенерату множинної постін’єкційної рани.

UDC 611.6:572.1/4

The clinical spectrum of congenital anomalies of the kidneys and urinary tract (CAKUT) includes common congenital malformations that have a significant impact on the future life of patients. The aim of the work was to determine changes in the structural organization of the kidneys of individuals of the І and ІІ generations in conditions of congenital pyelectasis complicated by pyelonephritis in the mother in childhood. The object of the study was medical history, ultrasoundnand X-ray findings of individuals of the І and ІІ generations with pyelectasis. The research methods were ultrasound examination, X-ray examination. In the study of three clinical cases, pyelectasis was observed in both the son and daughter, representatives of the ІІ generation. Both offspring were diagnosed with left-sided pyelectasis in utero, since the diameter of the renal pelvis was >7 mm after the 28th week of pregnancy. Comparison of the results of the study of two generations of patients with pyelectasis allowed us to establish that pyelectasis was diagnosed in the 1st generation at the age of 6 years, in the 2nd generation in utero; the mother had chronic pyelonephritis, and the child (daughter) had acute pyelonephritis; in the 1st generation, hypoplasia of the left kidney occurred as a result of chronic pyelonephritis; in the 2nd generation, no changes in the size of the kidneys were observed; in the 1st generation, the systemic nature of the disease was revealed, while in the 1st generation there were longer periods
of remission; in both cases (in the mother and daughter) there was a significant increase in the amount of salts, the occurrence of urolithiasis; in the mother, the function of the left kidney was significantly impaired, in the daughter, the kidney function was moderately impaired, in the son, the functions of both kidneys were preserved.
Thus, in the study of three clinical cases, changes in the anatomy of the kidney were observed in the І and ІІ generations, which led to pyelonephritis in two cases. In the ІІ generation, pyelectasis was detected intrauterine, which led to the occurrence of complications, in particular, vesico-pelvic reflux, urolithiasis and pyelonephritis. This study indicates the importance of medical examination and systematic monitoring of the condition of the organs, especially in cases where their developmental defects are inherent in the closest relatives.

Клінічний спектр вроджених аномалій нирок і сечовивідних шляхів (CAKUT) охоплює поширені вроджені вади, що мають значний вплив на подальше життя пацієнтів. Метою роботи було визначення змін структурної організації нирок осіб І та ІІ покоління за умов вродженої пієлоектазії, ускладненої перенесеним пієлонефритом матері у дитячому віці. Об’єктом дослідження слугували історії хворіб, заключення УЗД та Х-променевого дослідження осіб І та ІІ покоління з пієлоектазією. Методи дослідження – аналіз архівних документів, ультразвукове дослідження, Х-променеве дослідження. При дослідженні трьох клінічних випадків пієлоектазію спостерігали як в сина, так і в доньки, представників ІІ покоління. Ще внутрішньоутробно обом нащадкам було встановлено наявність лівобічної пієлоектазії, оскільки діаметр ниркової миски становив >7мм після 28 тижня вагітності. Порівняння результатів дослідження двох поколінь пацієнтів з пієлоектазією дозволило встановити у І поколінні пієлоекстазію, діагностовану у віці 6 років, у ІІ поколінні – внутрішньоутробно; в матері – хронічний пієлонефрит, у дитини (дочки) – гострий пієлонефрит; у І поколінні внаслідок хронічного пієлонефриту виникла гіпоплазія лівої нирки, у ІІ поколінні змін розміру нирок не спостерігали; у І поколінні виявили системний характер хвороби, в той час як у ІІ поколінні були довші періоди ремісії; в обох випадках (у матері і дочки) наявне значне збільшення кількості солей, виникнення сечокам’яної хвороби; у матері функція лівої нирки значно порушена, у дочки функції нирок помірно порушені, у сина функції обох нирок збережені.
Таким чином, при дослідженні трьох клінічних випадків спостерігали зміни анатомії нирки у І та ІІпоколінні, які призводили у двох випадках до пієлонефритів. У ІІ поколінні внутрішньоутробно було виявлено пієлоектазію, яка зумовила виникнення ускладнень, зокрема чашко-мискового рефлюксу, сечокам’яної хвороби та пієлонефриту. Дане дослідження вказує на важливість медичного обстеження та систематичного контролю стану органів, особливо у випадках коли вади їх розвитку притаманні найближчим родичам.

Попередні результати спільного міжнародного дослідження свідчать, що історія кафедри анатомії у Львові була частиною загальноєвропейської, а точніше – загальногабсбурзької історії наукових мереж і обміну знаннями. Зокрема, проведені нами дослідження свідчать, що, по-перше, академічна мобільність в Габсбурзькій імперії справді вплинула на відновлення медичного факультету Львівського університету.

По-друге, наші архівні дослідження, проведені у Львівському обласному державному архіві (ДАЛО), Центральному державному історичному архіві України у Львові (ЦДІАЛ), Австрійському державному архіві (ÖStA) та Національному архіві в Кракові (ANK) підтверджують гіпотезу довготривалих і тісних міжнародних контактів між Львовом та іншими європейськими містами, зокрема, Лейпцигом, Краковом, Віднем та Прагою.

А по-третє, європейські академічні мережі того часу формували університетське життя, враховуючи одночасно аспекти навчання, досліджень, публікацій, соціальних зв’язків, організації інституцій і навіть архітектурного дизайну. Історичний аналіз будівельних планів, архівних джерел, музейних об’єктів, сучасних гравюр, фотографій та інших візуальних джерел з Відня, Кракова та Львова потверджує схожість або ідентичність багатьох архітектурних та організаційних складових, зокрема щодо викладання анатомії. Цьогорічні ювілеї вкотре підкреслюють важливість міжнародного співробітництва у сфері медичної

UDC 611.132.1:616.132]-071.3-055.2

Cardiovascular diseases remain a leading cause of mortality, emphasizing the importance of understanding factors that influence aortic size for better cardiovascular health assessments. This study investigates the correlation between the diameters of the ascending aorta at various levels and age-antropometric factors.. Utilizing ECG-gated contrast-enhanced computed tomography (CT) scans of the aorta, the research found that age significantly affects the diameters of the ascending aorta in healthy women. A direct relationship was observed between height and the average diameter of the aortic annulus level with a moderate correlation (ρ=+0.52, p=0.041). However, no significant correlations were found between body weight, body surface area, BMI, and the aortic diameters (p>0.05). Two significant multiple correlation-regression relationships were identified: one between age, body length, and the maximum diameter of the aorta (R=+0.79, p=0.01), and another between age, body length, and the diameter of the aorta at the upper part of the ascending aorta (R=+0.71, p=0.03). In conclusion, accounting for age and anthropometric factors is essential when assessing the size of the ascending aorta in women, which can improve clinical management of cardiovascular health.

Серцево-судинні захворювання залишаються домінантною причиною високої смертності. Оцінювання гендерних, вікових, антропометричних параметрів може сприяти кращому розумінню факторів, що впливають на розміри аорти, і допомогти клініцистам в оцінці здоров’я серцево-судинної системи. Метою роботи є оцінити кореляцію між поперечними розмірами висхідної аорти на різних її рівнях з віком, масою тіла, довжиною тіла, індексом маси тіла та площею поверхні тіла в популяції здорових жінок. Матеріал дослідження: DICOM-файли комп’ютерної томографії аорти з контрастним підсиленням та ЕКГ-синхронізацією. Методи: антропометричні, морфометричні, статистичні. За результататми дослідження у здорових жінок встановлено, що вік впливав на більшість поперечних розмірів висхідної аорти. Доведено пряму залежність між довжиною тіла та середнім діаметром аорти на рівні кільця: прямий середньої сили кореляційний зв’язок (ρ= +0,52, р=0,041). З масою тіла, площею поверхні тіла, індеком маси тіла та КТ-діаметрами аорти у здорових жінок не було встановлено доведених парних зв’язків (р>0,05). Встановлено два достовірних множинних кореляційно-регресійних зв’язки. між віком, довжиною тіла та максимальним діаметром аорти (R= +0,79, р=0,01) та між віком, довжиною тіла та діаметром аорти на рівні верхньої частини висхідної аорти (R=+0,71, р=0,03). Висновки. Врахування вікових та антропометричних характеристик при оцінці розмірів висхідної аорти у жінок є важливим фактором.

UDC 611.132.2–055.1–071.3

The size of the coronary arteries is an essential parameter in assessing coronary anatomy, which depends on age and anthropometric indicators. However, there is limited data on the correlation between biometric indicators and coronary arteries’ size among Ukrainian residents. The purpose of the study is to evaluate the size of the coronary ostia and study their correlation with age, height, weight, body mass index, and body surface area in men with and without coronary artery disease using coronary angiography. The study group consisted of 98 patients: 64 patients with and 34 patients without lesions of the coronary arteries (treated as healthy or within the norm). In patients with no coronary artery disease, the ostium of the left coronary artery is higher than that of the right coronary artery: 5.94±1.41 mm versus 5.09±1.36 mm, p=0.013. In men with coronary artery disease, the average parameters of the height of the left coronary artery (5.45±1.10 mm) are significantly more extensive than the height of the right coronary artery 4.91±1.05 mm (p=0.005). In the healthy group, a direct relationship of medium strength between the data of the height of the right coronary artery ostium and height was proven (r=+0.34, p=0.049), as well as an inverse relationship of medium strength between the value of the height of the right coronary artery ostium and age (r= -0.35, p=0.041). No correlation of age-anthropometric parameters with the value of the height of the ostium of the left coronary artery has been found. Relationships between the left coronary artery index and age, weight, and height have been established in men with coronary artery disease.