УДК: 616-001.17:355.01-079.4:004:621.39:772.96

Резюме. Опікові травми залишаються однією з найсерйозніших проблем клінічної медицини через високий рівень ускладнень, складність лікування та потребу в точній оцінці глибини ураження. Особливої актуальності ця проблема набула в Україні в умовах військової агресії, коли опіки стали частою складовою бойової травми як у військових, так й в цивільного населення. Існуючі методи клінічної оцінки глибини опіків залишаються значною мірою суб’єктивними та обмеженими в точності. Це зумовлює потребу у впровадженні об’єктивних технологічних рішень, які забезпечують більш точну діагностику і покращують результати лікування.

Мета дослідження. Удосконалити метод тангенційного висічення опікових ран шляхом впровадження додаткових перед- чи інтраопераційних обстежень – безконтактної вульнерометрії за допомогою комп’ютерній програмі «Аналізатор рани» та оцінки глибини рани за допомогою безконтактної термографії.

Матеріал і методи. У роботі представлено клінічний випадок лікування 20-річного військовослужбовця з термічними опіками обличчя та кінцівок (20 % поверхні тіла, з них 11,2 % – поверхневі, 8,6 % – глибокі). Для передопераційної оцінки глибини ураження застосовано портативний термограф FLIR One. Для планування площі трансплантації використано авторське програмне забезпечення «Аналізатор рани», що забезпечило точну цифрову вульнерометрію та формування параметрів шкірного клаптя. Оперативне лікування включало тангенціальне висічення некротизованих тканин з подальшою аутодерматопластикою.

Результати. Запропонований метод дозволив досягти високої точності у визначенні глибини опікових уражень та мінімізувати травматизацію здорових тканин. Термографічна діагностика допомогла уникнути надмірного або недостатнього висічення, що є критичним для естетичних та функціональних ділянок. Програма «Аналізатор рани» забезпечила оптимальне планування обсягу трансплантації. Загоєння трансплантата розпочалося на 6-й день, повна реепітелізація – на 16-й день після операції. Пацієнт перебував у стаціонарі 21 день, без ускладнень.

Висновки. Комбіноване застосування термографії та цифрової вульнерометрії дозволяє значно підвищити об’єктивність діагностики, покращити результати хірургічного лікування та скоротити час загоєння при лікуванні опікових ран. Доступність обладнання та програмного забезпечення робить цю методику придатною для впровадження в умовах обмежених ресурсів, зокрема в українських медичних закладах під час війни.

УДК: 616.5:579.852:616-036.1

Вступ. Некротизуючий фасціїт (НФ) — це важке та загрозливе для життя захворювання, що уражає м'які тканини, зокрема фасцію та підшкірну клітковину, яке характеризується швидким прогресуванням, що може призвести до масштабного некрозу тканин, системної інтоксикації та навіть смерті, якщо діагностика та лікування затримуються. Раннє розпізнавання клінічних симптомів є вирішальним фактором для встановлення своєчасного діагнозу.

Мета дослідження – вивчити особливість прогресування клінічних ознак некротизуючого фасціїту на різних етапах догоспітального періоду.
Матеріал і методи. Проаналізовано первинну медичну документацію 150 пацієнтів, які упродовж 1999 – 2024 років лікувалися на клінічних базах Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького з приводу некротизуючого фасціїту.

Результати та їх обговорення. У результаті проведеного аналізу усі ознаки та симптоматика були розподілені на три групи: ранні, важкі та критичні симптоми. До початкових симптомів віднесені: набряк та збільшення в об’ємі анатомічного сегмента; біль непропорційний до видимого патологічного процесу чи анамнезу; зміна поверхні шкіри у вигляді «лимонної кірки»; гіперчутливість або втрата чутливості поверхні шкіри; зміна кольору шкіри; затримка капілярного наповнення шкіри та перепади локальної температури шкіри. До «важких симптомів» НФ віднесли наступні: субепідермальні міхурі з прозорим вмістом; збільшення кількості або розмірів міхурів, поява міхурів із геморагічним або каламутним вмістом; швидке екстенсивне розширення зони патологічного процесу; охоплення патологічним процесом більше одного анатомічного сегмента; відсутність ефекту від консервативного лікування; системні ознаки інфекції (SIRS) та ознаки інтоксикації; гарячка, гіпотонія, лейкоцитоз, гіперглікемія, гіпонатріємія. До критичних симптомів НФ віднесли: некрози шкіри на тлі усіх (або більшості) попередніх симптомів; крепітація (або наявність газоутворення) у підшкірній клітковині; гіпотонія, поліорганна недостатність і септичний шок.

Висновки. Клінічні симптоми НФ є динамічними та залежать від стадії захворювання. Своєчасне раннє розпізнавання як найменших початкових, так і критичних симптомів є ключем до порятунку життя. Лікарі усіх спеціальностей повинні бути обізнаними із проявами цієї хвороби. Це дозволить знизити рівень смертності та поліпшити результати лікування.

УДК: 614.2

Мета – проаналізувати власний досвід виконання роботичних операцій для оцінювання якості надання
хірургічної допомоги.
Матеріали і методи. Проведено 180 роботичних операції за допомогою систем «DaVinci S та Si» протягом
2020–2024 рр. Дорослих пацієнтів було 108, дітей – 72. Вік дорослих коливався від 18 до 72 років (середній –
45±3,7), дітей – від 10 місяців до 17 років (середній – 8±3,2).
Результати. Серед дорослих пацієнтів проведено 21 (19,4%) роботичну операцію на стравоході та шлунку, урологічних – 35 (32,4%), пухлин кишечника – 9 (8,3%), захворювань печінки, жовчного міхура, селезінки – 13 (12,0%), гінекологічної патології – 8 (7,4%), гриж передньої черевної стінки – 15 (14,0%), ургентної
хірургічної патології – 7 (6,5%). Дещо відрізнявся спектр операційних втручань у дитячому віці. Так, у структурі нозологій переважали захворювання сечовидільної системи – 43 (59,7%). Виконано 27 (37,5%) операцій на органах черевної порожнини і малого таза. Серед операцій на органах черевної порожнини переважали  втручання на селезінці – загалом 11 (15,3%) операцій. Також виконано по одній операції за межами черевної порожнини: роботичну торакоскопічну тимектомію та зовнішню біопсію лімфатичного вузла. Відзначено скорочення тривалості операції та перебування в стаціонарі, відсутність ускладнень і конверсій, полегшення реабілітаційного періоду для пацієнтів, зменшення фізичного навантаження на членів
операційної бригади.
Висновки. Досвід центру свідчить, що роботична хірургія в Україні починає впевнено набирати обертів,
вказуючи на гарні якісні й кількісні показники.

УДК 616–001.17:616–073
 Лікування опікових травм ускладнюється правильним діагностуванням ділянок, які потребують негайної некректомії (глибокий опік), і тих, що можуть самостійно загоїтися (поверхневий опік). Безконтактна термографія з використанням пристрою FLIR One може бути надійним, неінвазивним і недороговартісним методом для оцінювання глибини термічного ураження.
Мета – вивчити температуру здорової шкіри, глибокого та поверхневого опіків за допомогою безконтактного термографа FLIR One, температурну різницю між ними та діагностичну цінність методу для оцінювання глибини опіку.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 22 пацієнти з опіками кінцівок. Термометрію уражених ділянок проводили за допомогою термографа FLIR One протягом перших 48 годин після травмування перед санацією рани та під час неї, зображення аналізували в додатку FLIR One.
 Результати. Температура здорової шкіри становила 34,7°C (34,4–35,1°C), температура поверхневого опіку – 35,8°C (35,5–36,2°C), а глибокого опіку – 32,4°C (32,0–32,8°C). Різниця між здоровою шкірою та глибоким опіком дорівнювала 2,3°C (2,2–2,4°C), між поверхневим і глибоким опіками – 3,4°C (3,0–3,8°C). Температура 33,7°C при безконтактній термографії з 95% чутливістю та специфічністю вказувала на глибокий опік. Зниження температури ураженої шкіри на більше 2,0°C порівняно зі здоровою шкірою
(2,2– 2,4°C) або поверхневим опіком (3,0–3,8°C) також вказувало на глибоке термічне ураження.
 Висновки. Термографія з використанням FLIR One є надійним і доступним методом для аналізу глибини опікових ран. Температура здорової шкіри під час термографії становить 34,7°C (34,4; 35,1)°C і є нижчою за температуру поверхневого опіку (35,8°C (35,5; 36,2)°C), але вищою за температуру глибокого опіку (32,4°C (32,0; 32,8)°C). Температура 33,7°C із високою чутливістю та специфічністю вказує на глибокий опік. Дослідження свідчить, що зниження температури на понад 2,0°C порівняно зі здоровою шкірою або поверхневим опіком вказує на глибоке термічне ураження. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
 Ключові слова: опікова травма, діагностика глибини опікової рани, термографія, безконтактна термографія, FLIR One

В сучасних умовах ВООЗ об’єднала зусилля у боротьбі з глобальним тягарем раку. Необхідно підвищення обізнаності в системі правовідносин «лікар-пацієнт-фармацевт». Підтримуюча фармакотерапія важлива для пацієнтів з колоректальним раком. Для виявлення лікувальної дії інфузійного препарату Сорбілакт в оперованих хворих на рак прямої кишки для корекції активності амінотрансфераз у плазмі крові обстежено дві групи онкологічних хворих (основна і контрольна). Основній групі онкологічних хворих після передньої резекції прямої кишки у ранньому післяопераційному періоді внутрішньовенно вводили інфузійний препарат Сорбілакт у дозі 600,0 мл на добу з швидкістю 30 крапель за хвилину протягом 5-ти днів. Контрольній групі - інфузійну терапію здійснювали 5% розчином глюкози у дозі 800,0 мл. Виявлено зростання активності аланін-амінотрансферази і аспартат-амінотрансферази у плазмі крові. при фармакотерапії препаратом Сорбілакт. Інфузійний препарат Сорбілакт рекомендується до широкого медичного застосування в онкологічних хворих після передньої резекції прямої кишки для попередження післяопераційних ускладнень, особливо у ранньому
післяопераційному періоді.
Ключові слова: рак прямої кишки, пацієнти, інфузійний препарат Сорбілакт, показники активності амінотрансфераз плазми крові.