УДК 616.61-006.4:004.932:616-073

Пухлина Вільмса (WT) – одна з найпоширеніших солідних пухлин у дитячому віці, яка добре піддається лікуванню за умови застосування терапії згідно з чинними клінічними протоколами. Орієнтовно 90% пацієнтів із WT у країнах із високим рівнем доходу виживають завдяки дотриманню 
протокольного лікування. Натомість у країнах з обмеженими ресурсами показники виживаності залишаються низькими – на рівні 50% або навіть 
менше ніж 30%. Це відображає обмеження матеріальних і кадрових ресурсів, а також відсутність стандартизації лікувальних процесів. Для 
дітей віком молодше 20 років із WT, також відомою як нефробластома, 5-річна виживаність становить 93%, а з нирково-клітинним раком – 76%.

Bezoars are accumulation of undigestible substances in gastrointestinal tract, mostly in stomach. It is suppose that the word “bezoar” originated from the Persian word “padzhar” or the Arabian “bedzehr”, which mean “poison protecting”. There are four main types of bezoars: trichobezoar (mostly 
contain patients’ hair or in some cases hair from carpets or animal), phytobezoar (consisted of fruit or vegetable fibers), lactobezoar (made of milk curd), pharmacobezoar (contain tablets or semifluid medications), and rare forms of bezoars – smoked dry pork bezoar or bezoars, which containing different materials, such as metals, plastics, sponges, paper, etc. Among all types of bezoars, trichobezoar is the most common type that revealed in children, especially in adolescent girls. In the early stages, bezoars may be asymptomatic, due to that had not identified for several years [10]. The typical 
symptoms of bezoars include abdominal pain syndrome, nausea/vomiting, and palpable abdominal mass. Long-term presence of a bezoar within gastrointestinal tract can lead for the various complications, in particular iron deficiency anemia, gastric erosion, gastric and intestinal obstruction, perforation, and the rare Rapunzel syndrome. The imaging modalities include gastroduodenoscopy, ultrasonography, and computed tomography.

УДК : 617.559-006.2-089.154  

Крижово-куприкова тератома (ККТ) – це зародкова пухлина, що походить із крижово-куприкової ділянки і містить усі три зародкові оболонки.
ККТ становить 40–70% усіх тератом, які виявляються в новонароджених і немовлят. Частота виникнення ККТ становить 1 випадок на 35000
40000 живих новонароджених із переважанням дівчат у співвідношенні від 3:1 до 4:1. Незначні за розмірами ККТ, діагностовані пренатально, супроводжуються сприятливим прогнозом – виживає понад 90% дітей, натомість великі пухлини з рясною судинною сіткою та швидким ростом асоціюються з поганим прогнозом після народження. За даними літератури, 9–24% батьків вирішують перервати вагітність, аби уникнути ускладнень, зумовлених наявністю великої ККТ і значною інвалідизацією після хірургічного втручання.Переважна більшість ККТ при народженні мають доброякісний характер, проте відтермінування хірургічного втручання зумовлює зростання ризику малігнізації. Основним методом лікування при зовнішній локалізації (тип І за класифікацією Altman) є повне видалення пухлини з використанням промежинного доступу [22] або поєднання ла
паротомного і промежинного доступу для видалення пухлини, що має внутрішньотазову та абдомінальну локалізацію (типи ІІ і ІІІ за класифіка
цією Altman). Водночас хірургічне видалення великої ККТ супроводжується високим ризиком до- та інтраопераційних ускладнень.

Phrenic nerve injury is not frequent, but well recognized complication of birth trauma during vaginal delivery caused by cervical plexus injury that in some cases could associated with brachial plexus affect. The phrenic nerve is the only one that supplies the motility of diaphragm; thus, its injury can result in 
paresis or paralysis of diaphragm, mainly unilateral, with the subsequent decreasing ventilatory capacity, bulging eventration, and respiratory insufficiency.
There are no guidelines on how to manage the newborns with diaphragmatic paresis/paralysis. Most of these patients required the prolonged ventilatory support or surgery, in patients that cannot wean from mechanical ventilation [6]. In case of unilateral diaphragmatic paralysis, the main method of treat
ment is diaphragmatic plication. However, in newborns with bilateral paralysis the diaphragmatic plication often didn’t improve the respiratory function and required prolonged mechanical ventilation.

УДК 616.33-007.414-053.2

Вважається, що термін «безоар» походить або від арабського слова «bedzehr», або від персидського «padzhar», які означають «захист від отрути», оскільки в давнину безоар зі шлунка тварин застосовували як антидот, і таку практику використовують і досі в традиційній китайській медицині. Безоар – це неперетравлені речовини, які накопичуються у просвіті травного каналу, переважно в шлунку. Класифікація безоарів ґрунтується на видах речовин, які їх утворили: фітобезоар (складається з волокон плодів або рослин), лактобезоар (складається з похідних молока), трихобезоар (складається з волосся або хутра), фармакобезоар (містить ліки) і нетипові форми, які вміщують шматочки металу, пластика, тканини або папір. Серед усіх типів безоарів трихобезоар є найчастішою формою, який виявляють у шлунку і який пов’язаний із психічними розладами – трихотіломанією (виривання волосся) і трихофагією (поїдання волосся). Синдром Рапунцель (Rapunzel) є рідкісною формою безоара, яку вперше у 1968 р. описали E.D. Vaughan зі співавт. Цей синдром означає наявність безоара в шлунку, який через пілоричний канал проходить у дванадцятипалу кишку і потенційно може доходити до сліпої кишки.