УДК 615.07:615.21:316.012:796/799

Використання різноманітних засобів підвищення ефективності організму (допінг) має великий вплив на здоров’я спортсменів. Питання чесності та дотримання етичних стандартів у спорті виникають під час розгляду застосування певних груп речовин, до складу яких входять і лікарські засоби. Метою нашого дослідження було вивчення соціально-фармацевтичних аспектів застосування лікарських засобів у спорті. Матеріалами дослідження були вимоги ВАДА, офіційні міжнародні та вітчизняні нормативні документи з антидопінгової діяльності у спорті, офіційний вебсайт Національного антидопінгового центру (НАДЦ), переліки заборонених ВАДА речовин 2020 р. та 2024 р. та наукові публікації за темою. Використано методи системного підходу, аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення.В Україні повністю імплементовано чинні міжнародні вимоги з доброчесності у спорті, у т. ч. діє перелік заборонених ВАДА речовин. Структурою, відповідальною за реалізацію антидопінгової політики у спорті в Україні, є НАДЦ. Проаналізовано вплив на організм людини, у т. ч. побічні ефекти, заборонених у спорті речовин. Аналіз переліку заборонених ВАДА речовин за 2020 р. та 2024 р. показав, що станом на 2024 р. група S1 включає 74 речовини (9 з яких було додано після 2020 р.), S2 – 60 (7), S3 – 15 (2), S4 – 38 (2), S5 – 27 (3), S6 – 80 (6), S7 – 13 (1), S8 – змін не було, S9 – 16 (5), P1 – 20 (1). Найсуттєвіші відносні кількісні зміни у 2024 р. відносно 2020 р. були в групі S9 – 45,5 %, від 12,5 % до 15,4 % – у групах S5, S2, S1 та S3. Вивчення обмежень застосування речовин у спорті дало змогу виявити заборонені речовини, узагальнити інформацію щодо їхніх ефектів і побічних ефектів на організм людини, а також динаміку зміни їх кількості (по групах) за 2020–2024 рр.

УДК 615.211:615.031:616.857

Наказом Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України № 7 в січні 2022 року затверджено Протоколи фармацевта при відпуску лікарських засобів (ЛЗ) без рецепта, зокрема для «Симптоматичного лікування головного болю (ГБ)». Метою дослідження було провести маркетинговий аналіз ЛЗ для симптоматичного лікування ГБ. Об’єктами дослідження була фармацевтична, нормативно-правова й маркетингова інформація про ЛЗ для симптоматичного лікування ГБ, їх асортиментні та цінові характеристики. Як джерела інформації використано Державний реєстр лікарських засобів України (ДРЛЗУ), Протокол фармацевта при відпуску безрецептурних ЛЗ для симптоматичного лікування ГБ (далі – Протокол), дані вебресурсу tabletki.ua. Використано методи інформаційного пошуку, узагальнення, порівняльного та маркетингового аналізу, а також системного аналізу сукупності даних (літературних даних і результатів власних досліджень). Для симптоматичного лікування ГБ використовується широкий спектр лікарських засобів, серед яких у Протоколі наводиться перелік таких засобів, які відпускаються без рецепта: анальгетики і антипіретики; нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Аналіз ДРЛЗУ щодо наявності безрецептурних препаратів від ГБ показав, що лідерами є парацетамол (241 ЛЗ) та ібупрофен (131 ЛЗ). Комбіновані препарати, що містять кілька дієвих речовин, також широко представлені (97 ЛЗ). Маркетинговий аналіз показав, що вартість лікування німесулідом (лідер топ-20 ЛЗ) може значно відрізнятися залежно від виробника, дозування та форми випуску. Таблетки зазвичай дешевші за гранули. Вітчизняні виробники пропонують більш широкий асортимент ЛЗ і нижчі ціни. Висновки. 1) На основі аналізу даних ДРЛЗУ станом на березень 2024 р. встановлено, що найбільше серед препаратів безрецептурного відпуску для симптоматичного лікування головного болю є анальгетиків та антипіретиків – 351 ЛЗ та НПЗЗ – 160 ЛЗ; 2) Серед топ-20 препаратів за обсягами реалізації в Україні (2023) є 5 ЛЗ, які можуть застосовуватися за головного болю (відповідно до інструкцій для медичного застосування): Німесил, Нурофєн, Цитрамон, Но-шпа та Фервекс. Результати маркетингового аналізу цих ЛЗ щодо форм випуску і виробників (за даними ДРЛЗУ), а також представленості на ринку м. Львова (за даними сайту tabletki.ua) станом на 20.11.2023 р.: Німесил має одну форму випуску, тоді як решта ЛЗ – від 4-х (Но‑шпа, Фервекс) до 15 (Нурофєн); 3 із 5-ти ЛЗ виробляє лише один виробник (Німесил, Нурофєн, Фервекс); за представленістю на ринку лідерами є Цитрамон і Но-шпа (412 та 411 аптек відповідно). Високим рівнем конкуренції на локальному ринку характеризується Нурофєн і Фервекс (Cliq – 0,40 та 0,46 відповідно); 3) У результаті вивчення маркетингових характеристик препаратів німесуліду та їх економічної оцінки на підставі вартості добової дози (DDD) встановлено, що у ДРЛЗУ присутні 27 препаратів німесуліду для перорального застосування (станом на 01.04.2024 р.), однак на ринку є лише 21 ЛЗ (за даними сайту tabletki.ua). Найбільш представленим в аптеках Львова є Німід, таблетки (є в 421 аптеці). Мінімальна ціна таблеток коливається від 23,07 грн за блістер до 47,35 грн. Вартість аналогічної кількості саше із гранулами для приготування суспензії варіює між 80,20 грн та 149,00 грн. Вартість DDD для таблеток німесуліду є в межах від 4,34 грн до 14,79 грн, а для саше – від 16,04 грн до 38,37 грн. Загалом, 6 таблетованих ЛЗ німесуліду (28,6% досліджуваних препаратів) має вартість DDD до 10 грн за РЦmin та РЦmax: Німід, Німесулід, Німелган, Німедар, Ремесулід, Німід Форте, а 5 ЛЗ у формі гранул 55 (26,3%) для приготування суспензії мають DDD від 20 до 30 грн: Аффида-форт-Німесулід (№1), Німесулід, Даймісил, Долорсил, Ремісар. Переважають препарати вітчизняного виробництва (17 із 21 ЛЗ, 81,0%). За купівлі упаковки з більшою кількістю доз ЛЗ економія на рівні DDD становить від 15,2% до 35,1%.

Вступ.Фармацевтична етика – це наука про моральні норми поведінки фармацевтів у процесі їхньої професійної діяльності.Робота фармацевтів у сучасних умовах супроводжується новими викликами (розвитком технологій та штучного інтелекту), і навіть небезпекою, враховуючи нещодавню пандемію Covid-19 та поточні військові дії Росії на території нашої країни.Метою нашого дослідження було вивчення сучасного стану та проблем фармацевтичної етики. Матеріали та методи.Матеріалами дослідження були наукові публікації з фармацевтичної етики та етичних проблем у фармації, Кодекси фармацевтичної етики України, Польщі, США, Канади та Іспанії.Використовувалися методи системного підходу, аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення та метод анкетування. Результати дослідження.Встановлено, що найпоширенішими етичними проблемами у сучасній фармацевтичній галузі є конфлікти між правом пацієнта на автономію та його інтересами щодо здоров'я, а також між правом пацієнта на інформацію та обов'язком дотримуватися рекомендацій лікаря;наявність черг в аптеках, проблеми з відпуском ліків за неправильно виписаними рецептами.Порівняльний аналіз Етичних Кодексів фармацевтів України, США, Польщі, Іспанії та Канади показав, що загалом їхній зміст дуже схожий, зокрема, у питаннях надання фармацевтичної допомоги, орієнтованої на пацієнта.Була розроблена анкета для опитування фармацевтів на тему фармацевтичної етики, її було протестовано та отримано попередні результати, що свідчать про високий ступінь теоретичних знань норм фармацевтичної етики серед фармацевтів.Висновок.Фармацевтична етика є однією з базових складових діяльності фармацевтів, а сучасний світ ставить нові виклики у вигляді штучного інтелекту, пандемій та війн, які впливають на фармацевтичну практику.Професійна етика фармацевтів включає їхню відповідальність за забезпечення інтересів пацієнтів, включаючи їхні права на автономію, приватність, конфіденційність та права на інформацію.