Ефективність процесу тренування під час занять фізичною культурою, в першу чергу, залежить від відповідності ступеня навантаження, рівню фізичного розвитку і підготовленості студентів, а також від стану здоров’я і функціональних можливостей організму осіб, які займаються спортом. Медичне забезпечення тренування осіб, що займаються спортом, передбачає спільну роботу лікаря і викладача з фізичного виховання (тренера) для удосконалення цього процесу. Аналіз протоколів лікарсько-педагогічного спостереження дозволяє складати адекватні програми для конкретного контингенту осіб, що займаються спортом, з можливістю їх подальшого корегування.

Необхідність вивчення та застосування нових методів лікування раку має вирішальне значення для медичної галузі. Такі технології, як імунотерапія, CAR-T-клітинна (chimeric antigen receptor) терапія показали перспективні результати лікування різних видів раку, особливо гострий мієлоїдний лейкоз, гострий лімфобластний лейкоз, неходжкінську лімфому та множинну мієлому. Ці інноваційні підходи допомагають покращити результати пацієнтів, мінімізувати побічні ефекти та підвищити загальну якість життя. Дослідження та розробки в цій галузі продовжують просуватися, пропонуючи надію на більш ефективне та персоналізоване лікування раку в майбутньому.

Низка смертельних випадків під час занять фізичною культурою і спортом викликає стурбованість не тільки серед спеціалістів у сфері медицини та фізичного виховання, а й у суспільстві загалом. З метою попередження ускладнень у стані здоров’я студентів та спортсменів, потрібно приділити більшу увагу проведенню поглиблених медичних оглядів, адже однією з основних причин захворюваності і травматизму у спортсменів є нерозпізнані та недооцінені лікарем захворювання. В результаті проведених медичних оглядів було виявлено високий відсоток студентів, які не належали до основної медичної групи, тобто, мали низьку фізичну підготовленість або порушення у стані здоров’я різного
характеру та ступеня, особливо на медичному факультеті. 

УДК 616 – 008.9+616.12 – 005.4 + 616.379 – 008.65)] – 031.6 – 092 – 079.43 - 036

Метаболічний синдром (МС), цукровий діабет (ЦД) 2-го типу та вінцева хвороба серця (ВХС) належать до глобальних проблем охорони здоров’я. Серцево-судинні захворювання (ССЗ) виявляють у 34,8% осіб з ЦД 2-го типу та МС. За даними метааналізу 102 проспективних досліджень, з’ясовано, що наявність ЦД удвічі збільшує ризик серцево-судинних подій на тлі метаболічного синдрому. Згідно з даними ВООЗ, 39% населення старше 18 років мають надлишкову масу тіла або ожиріння, що зумовлює визнання даного стану пандемією, яка безпосередньо асоціюється з ВХС та ЦД 2-го типу. 

Мета дослідження визначити біологічний вік, оцінити темпи старіння та рівень здоров’я студентів IV курсу Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.  Вивчення розбіжностей між календарним і біологічним віком дають змогу оцінити інтенсивність старіння і функціональні можливості індивіда. В обстежуваних було вирахувано належний біологічний вік, який становив для дівчат 28,15 років, а для хлопців 29,96 років. . При обчисленні фактичного біологічного віку в обстежуваних осіб було встановлено, що практично у всіх хлопців і у більшості дівчат він перевищував показники належного біологічного віку.  Для більшості студентів були характерні прискорені темпи старіння і поганий стан здоров’я.