УДК. 614. 8 : [378: 61] : 355. 211. 5 : 005. 336. 2 (083. 1) 

Анотація.

Аналіз підготовки студентів вищих навчальних закладів з основ військової справи, зокрема з надання першої допомоги показує, що попри існування навчальних програм, їхня справжня користь часто є недостатньою. Це особливо помітно в контексті постійних викликів, які стоять перед нашим суспільством, і підкреслює потребу в тіснішому поєднанні теорії, практичних навичок та сучасних реалій. Ключовим елементом такої підготовки є практичні заняття, особливо ті, що використовують симуляції. Вони дають змогу відточувати життєво важливі дії в умовах, максимально схожих на справжні. Ситуація ускладнюється тим, що сучасні загрози –від випадкових травм до масштабних подій з багатьма постраждалими –вимагають не лише технічних умінь, а й здатності швидко орієнтуватися у невідомості. Стрес, брак необхідних засобів, проблеми зі зв'язком –усі ці чинники можуть сильно вплинути на те, наскільки успішно буде надана перша допомога. Особливо важливо пристосувати світові стандарти, клінічні і тактичні протоколи до українських реалій. Це включає розробку локальних інструкцій для швидкого реагування, які враховують особливості нашої базової військової підготовки, обмеженість ресурсів та умови воєнного часу. Пріоритетом є впровадження нових, сучасних методів навчання медичним аспектамвійськової підготовки у вишах. Йдеться про симуляції, практичні заняття з командною роботою та моделювання ситуацій, що імітують справжнінадзвичайні події. Метою нашого дослідження була систематизація та критичний аналіз деяких аспектів викладання первинної домедичної допомоги у закладах вищої освіти з урахуванням вимог базової загальновійськової підготовки та актуальних викликів для розвитку професійних компетентностей. Ми враховували вимоги базової військової підготовки та сучасні виклики, необхідні для розвитку професійних здібностей студентів. Після проходження всього комплексу тренувань та практичних занять студенти повинні глибоко зрозуміти ключову важливість швидкої та правильної реакції на надзвичайні ситуації, навчитися розставляти пріоритети при наданні допомоги та ефективно працювати в команді для збереження життя постраждалих. Крім того, вони мають навчитися швидко оцінювати стан постраждалих, правильно використовувати засоби для тимчасової зупинки кровотеч та закриття ран, а також здійснювати евакуацію та надавати першу допомогу навіть за обмежених ресурсів. Потрібне глибоке знання протоколів надання догоспітальної допомоги в бойових умовах, уміння контролювати сильні кровотечі, забезпечувати прохідність дихальних шляхів та безпечно евакуювати поранених під обстрілом.


УДК. [378 : 61] : 001.98 : 174] . 001. 16

Анотація.

  • Медичні заклади вищої освіти функціонують як унікальні моделі колективної взаємодії, відіграючи ключову роль у формуванні світоглядних установок, ціннісних орієнтацій та поведінкових моделей, які визначатимуть соціальну позицію та адаптацію індивіда у зрілому віці. Серйозною перешкодою на шляху до імплементації принципів академічної доброчесності в Україні, зокрема в Державному некомерційному підп-риємстві «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького» є усталена практика неякісного академічного письма, що суперечить провідному світовому досвіду та вимогам. Це виявляється у недосконалій структурі наукових статей та їхніх анотацій, відсутності належної традиції рецензування, а також у сприйнятті наукових публікацій переважно як формального звіту, а не як презентації оригінальних дослідницьких результатів. Така ситуація істотно ускладнює оптимізацію та об'єктивізацію процесу оцінювання академічного письма як серед науково-педагогічних працівників та дослідників, так і серед студентів. На жаль, у вітчизняній системі вищої освіти поширені такі деструктивні явища, як фальсифікація даних, плагіат та академічний плагіат, які негативно позначаються на всіх сферах освітньої, наукової та дослідницької діяльності. Метою нашої роботи було оптимізуватита вдосконалити механізми запобігання порушенням академічної доброчесності, включаючи академічний плагіатшляхом ґрунтовного аналізу чинної нормативно-правової бази, внутрішніх положень закладу вищої медичної освіти, а також напрацьованого досвіду антиплагіатної експертизи. Кодекс академічної етики детально описує основні положення та цілі, пов'язані з дотриманням принципів академічної доброчесності, а також встановлює підходи до її забезпечення та моніторингу. Хоча системи для виявлення текстових запозичень переважно використовують схожі алгоритмічні підходи, кожен антиплагіатний сервіс має власні особливості, переваги та недоліки, відрізняється обсягом пошукових баз, а також рівнем зручності та доступності для користувачів. Первинний аналіз на наявність плагіату в наукових, навчальних, науково-методичних, дисертаційних та кваліфікаційних роботах здійснюється через експертну оцінку, що включає рецензування та висновки наукових керівників, а також завдяки використанню спеціалізованого програмного забезпечення та онлайн-сервісів. Сучасні підходи до боротьби з акаде-мічним плагіатом включають автоматизовану перевірку текстів, вдоскона-лення експертних оцінок шляхом впровадження нових алгоритмів, а також застосування онлайн-та десктопного програмного забезпечення задля забезпечення академічної доброчесності. Важливою частиною наукової комунікації та академічної доброчесності є антиплагіатна експертиза, яка гарантує об'єктивну оцінку якості та коректності представлення результатів досліджень у дисертаційних роботах, фахових та інших наукових публікаціях. На наш погляд, експертне рецензування наукових праць, що включає перевірку на плагіат, є необхідною умовою для успішної реалізації комплексних наукових програм, заснованих на принципах академічної доброчесності та взаємоповаги у науковій спільноті, і займає центральне місце усучасному науковому та освітньому просторі. Для покращення внутрішньої експертної роботи університету було модифіковано та розширено структуру інституційного репозитарію. Також проведено аналіз економічної доцільності використання та ефективності впровадження певних програмних засобів і сервісів, а також розроблено новітні алгоритми взаємного рецензування наукових та навчально-методичних матеріалів.

Abstract. This study presents an artificial intelligence (AI)-assisted historical andbiographical  investigation  of  the  surgical  aspects  of Yurii  Lypa's  medical  practice, confirms his place in the history of Ukrainian medicine, and evaluates his contribution to  the  development  of  national  medical  science  and  practice.  Using  historical  and biographical  methods  combined  with AI-assisted  analysis  of  archival  sources  and scholarly  literature,  the  study  reconstructs  the  academic  environment  that  shaped Lypa's  professional  education  and  clinical  training.  Particular  attention  is  paid  to surgical  education  at  the  University  of  Poznań  during 1922–1929, including  the organization  of  clinical  instruction,  demonstration  operations,  bedside  teaching, clinical ward rounds, and the acquisition of practical skills in operative surgery, asepsis, antisepsis,  and  surgical  technique.  The  contribution  of  Professors Antoni  Tomasz Jurasz,  Franciszek  Raszeja, Adam Wrzosek,  and  other  members  of  the  Faculty  of Medicine to the formation of Lypa's clinical thinking and professional competencies is examined.  The  study  demonstrates  that  the  clinical  education  he  received  at  the University  of  Poznań  became  the  foundation  of  his  subsequent  medical  practice, scientific  interests,  and  publications  on  phytotherapy,  which  combined  the achievements of academic medicine with the rational use of medicinal plants. It is concluded that the University of Poznań and its surgical school exerted a profound influence  on  Lypa's  professional  development  as  a  physician,  military  medical practitioner, and representative of the Ukrainian medical intelligentsia during the firsthalf of  the twentiethcentury. Particular emphasis  is placed on  his  medical service during  the  Second  World  War,  his  contribution  to  the  development  of  Ukrainian military  medicine,  and  his  promotion  of  scientifically  grounded  phytotherapy. The study also substantiates the need for further historical-medical investigations of Lypa'sprofessional legacy through the expanded use of archival materials preserved at the University of Poznań. Overall, Yurii Lypa's medical career illustrates the successful integration  of  clinical  competence,  scientific  inquiry,  humanistic  medical  values, patriotic service, and professional responsibility.

УДК 618.173-085.32

 На підставі комплексного обстеження 104 жінок віком від 46 до 50 років (середній вік 48,4±0,5 років) з проявами клімактеричного синдрому легкого і середнього ступеня тяжкості в перименопаузі викладені результати вивчення спектру терапевтичної активності, переносимості та безпечності застосування фітокомплексу, який містить комбінацію природних естроген-гестагенних фітомолекул екстрактів з шишок хмелю (120мг), кореневища циміцифуги рацимоза (Cimicifuga racemosa) (30мг), кореню пуєрарії лопасної (Pueraria lobata) (50мг), кореню дягілю китайського (Angelica sinensis) (50мг), дикого ямсу (70мг) та перлинний порошок (60мг) (Лайфемін), виробництва «Naturex» (Авіньон. Франція) у порівнянні з препаратом, який виготовляється на основі екстракту червоної конюшини і складається з активних компонентів — ізофлавонів: геністеїну, деідзеіну, біоканіну А (Клеверол), фармацевтична компанія «Ядран», Хорватія. Результати дослідження свідчать, що на фоні застосування протягом 6 місяців препаратів природного походження з високою ступеню достовірності (Р≤0,05) покращується загальний стан пацієнток, знижується вираженість психоемоційних та вегетосудинних розладів, засоби виявили добру переносимість та практично відсутність побічних ефектів. Констатовано позитивні зміни гормонального профілю, ліпідного спектру плазми, відсутність негативного впливу на стан ендометрію та морфофункціональний стан молочних залоз; стверджено дещо вищу клінічну ефективність фітокомплексу, який містить фітогомони, фітоестрогени та мікроелементи (Лайфемін) у порівнянні з препаратом ізофлавонів червоної конюшини (Клеверол) у контесті терапії нейровегетативних і психоемоційних проявів клімактеричного синдрому легкого і середнього ступеня тяжкості у жінок в перименопаузі.

Ключові слова: клімактеричний синдром, комплексне лікування, Лайфемін, Клеверол.

 Клімактерій (у перекладі з грецької – щабель сходів) – фізіологічний перехідний період у житті жінки, впродовж якого на фоні вікових змін внаслідок генетично запрограмованого припинення функціонування яєчників у репродуктивній системі відбуваються процеси інволюції, що характеризуються зниженням репродуктивної і менструальної функції, і який у 75% жінок, ускладнюється розвитком клімактеричного синдрому. За даними сучасних дослідників, клімактеричний синдром – симптомокомплекс, що характеризує несприятливу адаптацію організму до фізіологічної інволюції або операційного «вимкнення» функції яєчників. Метою нашої роботи було порівняти клінічну ефективність фітотерапії клімактеричного синдрому на основі аналізу сучасних літературних даних і матеріалів власних спостережень та дослідити переносимість і безпечність застосування деяких негормональних фітопрепаратів. На підставі комплексного обстеження 104 жінок віком від 46 до 50 років (середній вік 48,4±0,5 років) з проявами клімактеричного синдрому легкого і середнього ступеня тяжкості в перименопаузі викладені результати вивчення спектру терапевтичної активності, переносимості та безпечності застосування фітокомплексу, який містить комбінацію природних естрогенгестагенних фітомолекул екстрактів з шишок хмелю (120мг), кореневища циміцифуги рацимоза (Cimicifuga racemosa) (30мг), кореню пуєрарії лопасної (Pueraria lobata) (50мг), кореню дягілю китайського (Angelica sinensis) (50мг), дикого ямсу (70мг) та перлинний порошок (60мг) (Лайфемін), виробництва “Naturex” (Авіньон. Франція) у порівнянні з препаратом, який виготовляється на основі екстракту червоної конюшини і складається з чотирьох активних компонентів – ізофлавонів: геністеїну, деідзеіну, біоканіну А та формононетіну (Клеверол), виробник – фармацевтична компанія “Ядран”, Хорватія. Результати дослідження свідчать, що на фоні застосування протягом 6 місяців препаратів природного походження з високою ступеню достовірності (Р≤0,05) покращується загальний стан пацієнток, знижується вираженість психоемоційних та вегетосудинних розладів, засоби виявили добру переносимість та практично відсутність побічних ефектів. Констатовано позитивні зміни гормонального профілю, ліпідного спектру плазми, відсутність негативного впливу на стан ендометрію та морфофункціональний стан молочних залоз; встановлено дещо вищу клінічну ефективність фітокомплексу, який містить фітогомони, фітоестрогени та мікроелементи (Лайфемін) у порівнянні з препаратом ізофлавонів червоної конюшини (Клеверол) у терапії нейровегетативних і психоемоційних проявів клімактеричного синдрому легкого і середнього ступеня тяжкості у жінок в перименопаузі.