УДК. 61: 378.4 ] : 001.89 : 004 : (378+17)
Анотація.
Серед сучасних методів боротьби з плагіатом важливу роль відіграє застосування спеціальних програмних засобів для виявлення текстових подібностей. Ці програми постійно покращуються для забезпечення точності та зручності антиплагіатної експертизи. Використовуючи складні алгоритми, вони розділяють текст на частини, вивчають їхній зміст та визначають авторство фрагментів шляхом порівняння з наявними онлайн-джерелами. На сьогодні широко використовуються ліцензовані програми, такі як Unichek, StrikePlagiarismі PlagiarismDetectorPro, а також Anti-Plagiarism_(UA)_v-16.644. Їх основна функція –наочне представлення текстових збігів за допомогою кольорового виділення, яке застосовується, коли рівень подібності перевищує 5% від текстового фрагмента. Метою статті було охарактеризувати та оптимізу-вати впровадження принципів академічної доброчесності у комплексі підготовки аспірантів галузі знань: І. охорона здоров’я та соціальне забезпечення, кваліфікація: доктор філософії (PhD) з аспектів академічної доброчесності та з позицій протидії плагіату згідно з міжнародними й українськими рекоменда-ціями. Опановуючи методологію наукових досліджень, аспіранти повинні вивчити принципи академічної чесності, способи збору та аналізу інформації, навчитися визначати наукову проблему на основі дослідницької ідеї, формулювати мету та завдання дослідження, а також порівнювати отримані результати з наявними даними в літературі. Дисципліна "Академічна доброчес-ність, етика та інформаційне забезпечення наукових досліджень" спрямована на розвиток аналітичних навичок, необхідних для планування та проведення дисертаційного дослідження, а також для ефективної комунікації в науковому середовищі. Уніфікація процедур контролю якості наукових проектів і публіка-цій в контексті академічної доброчесності, включаючи первинну перевірку на плагіат для визначення унікальності тексту та рецензування в ДНП ЛНМУ, передбачає використання ліцензійного програмного забезпечення, такого як "Unichek", "StrikePlagiarism", "PlagiarismDetectorPRO", "Anti-Plagiarism", "Viper", "AntiPlagiarism.NET" (для порівняльного аналізу в університетському репозитарії), а також безкоштовних програм "AdvegoPlagiatus" і "ЕТХТ Антиплагіат". Це підходить для швидкої додаткової перевірки великої кількості наукових текстів невеликого обсягу з можливістю використання інших онлайн-інструментів. Технічна експертиза великих наукових робіт, зокрема дисертацій, виконується за допомогою програм "Unichek", "PlagiarismDetectorPRO" та "Viper". Крім того, проводиться перехресна (по розділах) первинна технічна перевірка розділів дисертацій та авторефератів за допомогою "PlagiarismDetectorPRO" та "AdvegoPlagiatus". Загальнодоступна програма "AdvegoPlagiatus" (версії 1.3.1.7, 1.3.3.1, 1.3.3.2) є основним інструментом для самостійної перевірки статей та тез конференцій у структурних підрозділах на наявність текстових збігів з відкритими джерелами. Усі заходи щодо впровадження етичних принципів та боротьби з плагіатом регулюються відповідними положеннями та наказами. Положення, термін дії яких закінчується, за наявності змін та доповнень, проходять громадське обговорення перед повторним затверд-женням. Для перевірки використовується різноманітне програмне забезпечення для виявлення плагіату, яке обирається з урахуванням рекомендацій Міністерства освіти і науки України, обсягу матеріалу, економічності та швидкості перевірки. Зокрема, діє особистий кабінет у системі UNICHEK, створений відповідно до Меморандуму між компанією «Антиплагіат» та МОН України від 2018 року. UNICHEKвходить до переліку кращих систем для перевірки на плагіат 2020 року. Крім того, для перевірки дисертацій використовується система «StrikePlagiarism», «PlagiarismDetectorPRO», «Anti-Plagiarism_(UA)_v-16.644». У разі виявлення академічного плагіату автор має можливість самостійно або за допомогою працівників бібліотеки видалити відповідну роботу з інституційного репозитарію. Це не повинно призводити до утисків або зловживання службовим становищем щодо науковця з боку наукової спільноти. Об'єктивність висновків експертизи на плагіат забезпечується керівником відповідного структурного підрозділу. Важливо своєчасно виявляти та вирішувати питання дотримання академічної доброчесності між учасниками науковогота освітнього процесу, врегульовувати розбіжності наукових і навчальних інтересів, розробляти та реалізовувати плани заходів з популяризації академічної чесності серед здобувачів вищої освіти, а також залучати зацікавлені сторони освітньо-наукової діяльності Університету до питань протидії академічному плагіату та іншим порушенням в освітньо-науковому процесі.
УДК 616.314.17-008.1-084:615.015
Декубітальною виразкою (пролежнем) вважається хронічний виразково-некротичний процес, який розвивається у ділянках постійно існуючої хронічної зовнішньої патологічної компресії, – найчастіше у виснажених лежачих хворих на тих ділянках тіла, які сприймають найбільший тиск постелі. Відомо безліч класифікацій пролежнів як окремих авторів, так і прийнятих на великих медичних форумах. З точки зору клінічного застосування оптимальною вважається така класифікація, в якій суміщено критерії епідеміологічних досліджень, клінічної оцінки та оцінки ефективності методів лікування хворого. До теперішнього часу відсутні достовірні критерії підготовленості декубітальних виразок до операції, не відпрацьовані показання і протипоказання до методів хірургічного лікування тривало існуючих пролежнів та пластичних втручань. Актуальною проблемою також є формування пріоритетів щодо заходів профілактики та комплексного лікування. Метою нашої роботи було проаналізувати сучасну проблематику дефініції пролежнів та їх гнійно-септичних ускладнень, визначити основні недоліки існуючих підходів, ствердити критерії необхідності хірургічних інтервенцій. Стверджено, що основними причинами декубітальних виразок є ішемія та нейротрофічні зміни, спричинені хронічною компресією, а також безперервний тиск, тертя, зсув, патологічна вологість м’яких тканин, попадання на шкірні покриви фізіологічних виділень з подальшою мацерацєю на фоні тривало існуючого вимушеного положення хворого та гіподинамії. Наявність пролежнів може детермінувати розвиток тяжких гнійно-запальних процесів. Незважаючи на сучасні можливості терапії, забезпечення догляду, технологічні вдосконалення операційних втручань, частота септичних ускладнень, які мають специфічний перебіг та тяжко піддаються комплексному хірургічному лікуванню суттєво не змінилася. Нами проаналізовано клінічний досвід курації пацієнтів із ДВ ІV стадії на базі паліативного відділення відокремленого підрозділу «4-а міська лікарня» другого територіального медичного об’єднання м. Львова» – 320 тяжких випадків ускладнених декубітальних виразок за 10-річний період у осіб 52-96 років, 208 жінок та 112 чоловіків. Середній вік хворих – 72 роки для чоловіків та 85 років – для жінок. Хірургічні інтервенції: здійснено 1216 некр-, секвестрнекр-, і ренекректомій (в середньому 3,8 втручань на кожний випадок), 886 із них – з дренуванням гнійних затьоків, первинних санаційних некректомій – 193, первинних секвестрнекректомій – 127, ренекректомій – 896, з них 94 – з повторними втручаннями на кісткових структурах (в середньому 2,8 ренекректомій на клінічне спостереження). Стверджено, що адекватне комплексне лікування є неможливим без застосування локальних протоколів, зокрема стратегії DOMINATE та її похідних згідно з оптималізованою клінічною класифікацією, можливостями клінічної бази, принципами damage-контролю. Критеріями ефективності паліативного догляду є формування чистої / гранулюючої ранової поверхні з мінімальною ексудацією, або (та) з наявністю крайової епітелізації або (та) з формування кірки. Проте профілактика та лікування неускладнених та ускладнених пролежнів залишаються важливими питаннями паліативної допомоги, потребують ретельного вивчення, подальшого розпрацювання в контексті створення оптимальних алгоритмів надання медичної допомоги.
УДК 618.11-002.3+618.12-022.3:618.1-089:616-002.153
Анотація. Незважаючи на істотні досягнення у вивченні етіології, патогенезу, великий арсенал засобів терапії, згідно із даними сучасної світової медичної літератури, запальні процеси статевих органів займають перше місце у структурі гінекологічної захворюваності (60-65% від усіх гінекологічних хворих). Метою дослідження було оцінити клінічну ефективність, вплив на гормональний профіль пацієнток раннього фертильного віку застосування у складі комплексної терапії неускладнених форм запальних захворювань органів малого тазу комплексу рослинних компонентів (Женсімакс) у порівнянні з традиційною протизапальною терапією на основі аналізу даних літературних джерел та матеріалів власних спостережень. На підставі клінічного, лабораторного та інструментального обстеження і комплексного лікування 154 жінок раннього репродуктивного віку з неускладненими формами запальних захворювань органів малого тазу були стверджені результати вивчення ефективності, переносимості, безпечності застосування у складі комплексного лікування та впливу на ендокринний статус хворих рослинного засобу, який містить активні інгредієнти: кора сараки індійської (Saraca indica) – 113 мг; кора симплексу кистевидного (Symplocos racemosa) – 113 мг; кора витанії (Withania somnifera) – 113 мг; стебло сандалу білого (Santalum album) – 113 мг; корінь іпомеї (Ipomoea digitata) – 113 мг; коріння нарду індійського (Nardostachys jatamansi) – 113 мг; кореневища куркуми довгої (Curcuma longa) – 113 мг; стебла спаржі (Asparagus racemosus) – 113 мг; коріння гемідесмусу індійського (Hemidesmus indicus) – 113 мг; листя адатоди васики (Adhatoda vasica) – 113 мг; корінь солодки голої (Glycyrrhiza glabra) – 113 мг; плоди гарбуза воскоподібного (Beninca sacerifera) – 113 мг; квіти Вудфорт (Woodfordia fruticosa) – 113 мг у порівнянні з традиційною протизапальною терапією. Основна група пацієнток (78 осіб) отримувала поєднання традиційного протизапального лікування з комплексним рослинним засобом, група порівняння (76 хворих) – лише традиційну
протизапальну терапію. Констатовано, що застосування комплексного рослинного засобу (Женсімакс) у складі терапії запальних захворювань органів малого тазу в пацієнток раннього репродуктивного віку підвищує клінічну ефективність (швидше настає клінічний ефект, скорочує тривалість лікування), добре переноситься, не викликає системних реакцій, а також знижує ймовірність рецидивів у порівнянні з традиційним лікуванням. Клініко-лабораторне дослідження продемонструвало позитивні зміни гормонального профілю, нормалізацію менструального циклу у хворих раннього фертильного віку після застосування фітопрепарату в складі комплексної терапії запальних захворювань органів малого тазу.
Ключові слова: запальні захворювання геніталій, діагностика, комплексне лікування, ендокринний статус.