Мета. Оцінити доцільність реконструкції кусаних дефектів носа носо–щічними клаптями.
Матеріали і методи. Протягом 2020 – 2023 років до Львівського обласного госпіталя ветеранів війни та репресованих імені Юрія Липи звернулися 5 постраждалих віком від 22 до 47 років після укусу домашніх собак. Лікування розпочато в день госпіталізації з виконання первинної хірургічної обробки рани. За ходом втручання з’ясовували характер дефекту, зокрема чи ушкоджені хрящі та кістки носа. Шкірний клапоть мобілізували гострим шляхом максимально обережно, щоб не ушкодити судини та нерви. Неприпустимий навіть мінімальний натяг країв рани. Рану зашивали вузловими швами. Упродовж 5 днів пацієнти отримували антибіотики.
Результати. Використовуючи носо–щічний клапоть, вдалося отримати хороший естетичний результат як щодо
носа за рахунок дуже схожої за текстурою і кольором донорської ділянки, так і щодо донорської ділянки завдяки суміщенню післяопераційного рубця з природною носо–губною складкою і близькості до ранового дефекту. Цей метод дав можливість усунути великі дефекти м’яких тканин в області кінчика носа. Післяопераційних ускладнень не було. Клапті приживилися у 100% пацієнтів.
Висновки. Реконструкція кусаних ран носа – складна проблема пластичної хірургії. Бажаний естетичний результат операції залежить від якнайшвидшої госпіталізації постраждалого, ретельної первинної хірургічної обробки рани, антибіотикопрофілактики. Пластика кусаних дефектів в області кінчика носа носо–щічним клаптем є операцією вибору.
Ключові слова: ніс; кусані рани; дефект; пластика; носо–щічний аутотрансплантат.
Мета. Оцінити ефективність нутритивної підтримки у хворих із гострим панкреатитом із визначенням її змісту' та вдосконаленням методик реалізації.
Матеріали і методи. Для вивчення результатів застосування методик нузритивної підтримки при гострому панкреатиті у дослідження залучено 82 хворих, серед яких виокремлено дві групи: основну - 58 хворих, у комплексі лікування котрих реалізовувались ці методики у д о - та післяопераційному періодах, і порівняльну - 24 хворих, яких лікували без застосування методик нутритивної підтримки. Для (проведенім нузритивної підтримки встановлювали зонду початковий відділ тонкої кишки фіброгастродуоденоскопічно (п=25), при її субоиераційній назогастроінтсстинальній інкубації (п=12) та при формуванні єюностоми за Вїщсясм (п=21).
Результати. Застосували харчові суміші в поєднанні з иробіотиками та середникам и-корєкторзми метаболізму
за оригінальними способами. Позитивний результат проявлявся нормалізацією лейкоцитозу та рівня білків плазми крові, відновленням моторно-евакуаційної функціїта нівелюванням мікроструктурних змін слизової оболонки тонкої кишки, а також більш швидким процесом «очищення* гнійно-некротичного осередку' в черевній порожнині.
Висновки. Нутритивна підтримка є ефективним компонентом комплексного хірургічного лікування хворих із гострим панкреатитом.
Ключові слова: гострий панкреатит, череззондова нутритивна підтримка; ентеральна недостатність.
УДК 616.288.7-018.3-002:616-001.17-06
Мета роботи: прошаиізуваш результати лікування пацієнтів з хондроперихондритом, викликаним опік-,з: ? : траженням.
Матеріали і ш о р , Прсшшзвшо 18 пацієнтів, які перезвеш опіки толовії, у 12 (66,66 %) з них перебц захворювання усклад
нився імрихондрнгом, хощроперихондригом - у 6 (33,34 %) хворих. Вік пацієнтів становив від 18 до б- рс кіз. Чаювіків було 16
(88,88 %), жінок—2 (11,12 %), У 15(83,33 Ж) пацієнтів було одностороннє ураження, у 3 (16,67 % ) - дзсстороанє.
Результати. У всіх пацієнтів лікування нернховдриту починали з місцевого застосування антисептик.; хлоргексцдин, розчин
бетадину/опейісєпт, декасав, мазі з аевомежмем, сульфцціазином срібла; та інші). Пацієнтам із поширеними опіками тіла про
водиш інфузійну терапію для покращення мітфоциркуляції в рані сольовими, безсольовими і, за показаннями, білковими пре
паатами, пацієнти отримували реосорбілакг, рінгер-лактаг пентоксифітін, трентал, актовегін, антиб^кіероноьні препарати. При
вираженому набряку проводили раннє дренування розрізом із видаленням некротичних тканин. Пре фодаг.-ванні некротичного
струпа виконували недрєкгомію з видаленням частини хряща в межах здорових тканин. При оголених хзящах, коли формування
грануляційної тканини було неможливим, проводили реваскулярнзадію оголеного хряща клаптем темюральної фасції на судин
ній ніжці. Найпоширенішою причиною глибокого ошву* вушної раковини був опік полум'ям. В vds пацієнтів, у яких розвинувся
перихондрит, було діагностовано глибом опіки. Перихондрит і хоццроперихондрит вушної раковини - це дуже складне захворю
вання, же вимагає комплексного медикаментозного лікування і швидкого оперативного втручання - дренування. В усіх випадках
наманишся зберегти оголений хрящ і -закрити його місцевими тканинами, нас
Мета. Окреслити оновлені підходи до хірургічного лікування пацієнтів із гострим панкреатитом у розвиток положень консенсусу Атланта–2012 та настанов Всесвітнього товариства з невідкладної хірургії.
Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування пацієнтів у Львівському міському панкреатологічному центрі. Використано загальноклінічні, лабораторні, біохімічні, променеві, інструментальні, патоморфологічні, бактеріологічні, рН–метричні, цитоморфологічні та математично–статистичні методи.
Результати. Встановлено, що місцеві ускладнення гострого панкреатиту виникають у вигляді як одиночних, так і множинних та поєднаних патологічних процесів. Для діагностики захворювання запропоновано діагностичний алгоритм з урахуванням найбільш інформативних (за критеріями «чутливість», «специфічність» та «діагностична ефективність») показників. Опрацьовано власні предиктори тяжкості захворювання – візуальний, рН–метричний, цитоморфологічний та бактеріологічний. Ураховуючи значення раннього ентерального харчування, запропоновано методики його череззондової трансінтестинальної реалізації, доведено їх ефективність. Напрацьовано способи аналгезії без препаратів–опіатів та з мінімізацією інвазивного шляху введення ліків. Описано хірургічну тактику з використанням мініінвазивних та стандартних операційних технологій.
Висновки. Оновлені підходи до діагностики та лікування гострого панкреатиту базуються на здобутках міжнародної та української хірургічної панкреатології.
Ключові слова: гострий панкреатит; Атланта–2012; нові підходи; лікування.
Реферат
Мета. Вивчити характер та особливості структурних змін стінки стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки у пацієнтів із гострим панкреатитом.
Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів езофагогастродуоденоскопії у 86 пацієнтів з оцінкою ендоскопічних ознак моторно–евакуаційних та органічних порушень верхнього відділу травної системи.
Результати. Ендоскопічні ознаки гастростазу спостерігали у 17 (20,0%) пацієнтів, дуодено–гастрального рефлюксу – у 29 (34,0%), рефлюкс–езофагіту – у 14 (16,2%). Реактивні запальні зміни слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки у вигляді еритематозної і геморагічно–ерозивної гастро– і дуоденопатії визначені у 22 (25,6%) пацієнтів: у 12 (14,0%) – при помірно тяжкому, у 10 (11,6%) – при тяжкому гострому панкреатиті. У 24 (28,0%) пацієнтів виявлені гострі ерозії слизової оболонки антрального відділу шлунка та початкового сегмента дванадцятипалої кишки, у 14 (16,0%) – гострі виразки, які домінували при тяжкому перебігу захворювання.
Висновки. Встановлені ендоскопічні ознаки органічних порушень верхнього відділу травної системи є предиктором тяжкості перебігу гострого панкреатиту та критерієм його діагностики.
Ключові слова: гострий панкреатит; органічні порушення; верхній відділ травної системи.