Вступ. Відомо, що за етіологією і патогенезом транзиторні ішемічні атаки (ТІА) не відрізняються від завершеного інсульту. Між ними існує різниця лише в тривалості та оборотності неврологічного дефіциту. Діагноз ТІА встановлюють за умови зникнення розладів мозкових функцій протягом 24 годин. Проте швидке розмежування між ішемічним інсультом (ІІ) та ТІА є дуже важливим, оскільки допомагає вчасно розпочати необхідне лікування хворих на ІІ. Ішемічне ураження головного мозку викликає запальну реакцію, що включає активацію резидентних клітин мозку з активним залученням до процесу лейкоцитів. Не менш важливою є роль тромбоцитів у цих механізмах, оскільки вони не тільки виконують гемостатичну функцію, а й тісно взаємодіють з лейкоцитами, модулюючи запальні та імунні реакції. Загальний аналіз крові є доступним та швидким дослідженням, яке дозволяє оцінити імунний статус організму за кількісними змінами різних субпопуляцій лейкоцитів у периферичній крові. Також в останні роки для оцінки системної відповіді організму на ушкодження застосовують інтегральні гемоцитометричні індекси (ІГІ), які враховують співвідношення різних форм лейкоцитів, а також тромбоцитів і лейкоцитів. Мета дослідження – виявити особливості змін лейкоцитарних показників крові та інтегральних гемоцитометричних індексів у пацієнтів із транзиторною ішемічною атакою та ішемічним інсультом. Матеріали і методи дослідження. Обстежено 26 пацієнтів із транзиторною ішемічною атакою віком 49 ± 5,8 років та 58 пацієнтів з ішемічним інсультом віком 54,5 ± 6,7 років. Групу контролю склали 28 практично здорових осіб без тяжкої соматичної патології та порушень мозкового кровообігу в анамнезі віком 49,3 ± 6,6 років. Дослідження показників загального клінічного аналізу крові проводилось на першу добу захворювання. Оцінювали абсолютну кількість лейкоцитів, нейтрофілів, лімфоцитів, моноцитів, тромбоцитів. Підраховували ІГІ: нейтрофільно-лімфоцитарне співвідношення, індекс відповіді на системне запалення, нейтрофільно-тромбоцитарне співвідношення, тромбоцитарно-лімфоцитарне співвідношення та тромбоцитарно-моноцитарне співвідношення. Результати і обговорення. У хворих на ІІ вміст лейкоцитів та нейтрофільних гранулоцитів був вірогідно вищим порівняно з показниками хворих на ТІА та здоровими людьми. При ТІА спостерігалось зростання вмісту нейтрофілів у крові, проте досліджувані ІГІ не відрізнялись від показників контрольної групи. При ІІ виявлено вірогідно вищі нейтрофільно-лімфоцитарний, нейтрофільно-тромбоцитарний індекси та індекс відповіді на системне запалення порівняно з ТІА та здоровими людьми. Висновки. Значне зростання лейкоцитів, нейтрофілів та моноцитів, а також таких ІГІ, як нейтрофільно-лімфоцитарний індекс, нейтрофільно-тромбоцитарний індекс та індекс відповіді на системне запалення, може вказувати на розвиток вогнища інфаркту при ішемії мозку та допомогти у вчасній диференційній діагностиці ІІ та ТІА.

УДК: 543.61:612.062:616-008.842/.848

 Результати методичної розробки свідчать: різні проміжки часу екстракції (5 хв → 24 → 48 → 72 год) досліджуваних зразків дистильованою водою; їх 24-годинне розчинення соляною кислотою і сумішшю кислот «царської водки» та прийоми гравіметричного методу (зважування, випарювання, центрифугування, спалювання) ділять склад зразків на: абсорбовану і зв’язану воду; екстраговані водою чи еліміновані у
воду (вільні, слабо-, міцнозв’язані); неекстраговані водою; розчинені і нерозчинені мінеральними кислотами й кислотостійкі речовини.
Експериментатори різного роду (фізіологи, біохіміки, біофізики) можуть ефективно застосовувати апробовані й
впроваджені в лабораторну роботу прийоми досліджень особливостей динаміки, розподілу й рівноважного стану маси складових у системах типу «середовище (вода) – речовина». Це дозволяє об’єктивно оцінювати зміни фізико-хімічного стану речовин за шкодочинної дії екзо- й ендогенних факторів.
Ключові слова: корови, матково-вагінальний слиз, маса речовин слизу та їх співвідношення.

Постійно зростаюча шкодочинна дія ендо- (продукти запальних процесів тканин статевих органів) та екзогенних факторів (умови зовнішнього середовища) на організм жінок і тварин (корови) призводить до суттєвого зниження заплідненості яйцеклітин при паруванні та штучному осіменінні. Тому метою досліджень було виявлені зміни ознак фізичного стану (колір, консистенція, плинність, домішки тощо) та співвідношень (гомеостаз) маси Н₂О, органічних (ОР) і неорганічних (НР) речовин матково-вагінального слизу (МВС) використати для оцінки їх шкодочинного впливу на рівень запліднюваності корів після їх першого осіменіння. Для досліджень застосували методи: окомірної оцінки фізичного стану свіжоотриманого слизу; гравіметричної оцінки особливостей змінених параметрів маси складових його сухого залишку (СЗ); математико-статистичного аналізу визначених показників. Визначені гравіметричним методом особливості дисбалансу маси (г, мг), її розподілу (%) та співвідношень (Іm:1, Іс:1) у системі типу «середовище – речовина» за шкодочинної дії ендогенних факторів (продукти запальних процесів) свідчать, що виділеним під час тічки секретам статевих органів властиві не лише зміни ознак, але і в ±2–4 рази інші ніж норма (контроль) показники маси складових. За таких обставин розподіл речовин у зразках СЗ дослідної групи виражено рядом, де маса ОР₁˃НР˃ОР₂, але контрольної – НР˃ОР₁˃ОР₂. Це означає, що виділені статевими органами корів продукти запальних процесів змінюють норму гомеостазу маси (розподілу складових) ОР і НР біологічної системи типу «середовище – речовина». Показники отриманих співвідношень маси між парами складових Н₂О:СЗ; Н₂О:ОР₂, Н₂О:ОР₁, Н₂О:НР (контроль – 63:1, 586:1, 231:1, 109:1; дослід – 42:1, 310:1, 87:1, 112:1), за винятком пари Н₂О:НР (Р˂0,05), свідчать про наявність вірогідних змін гомеостазу ОР і НР у системі «Н₂О – складові». Висока ймовірність (Р˂0,02; ˂0,001) виявлених змін властива системі «СЗ – складові», а саме: якщо середні показники співвідношень пар СЗ:ОР₂; СЗ:ОР₁; СЗ:НР зразків контрольної групи становлять 9:1, 4:1, 2:1, то дослідної – 7:1, 3:1, 2:1