Мета. Оцінити ефективність нутритивної підтримки у хворих із гострим панкреатитом із визначенням її змісту' та вдосконаленням методик реалізації.
Матеріали і методи. Для вивчення результатів застосування методик нузритивної підтримки при гострому панкреатиті у дослідження залучено 82 хворих, серед яких виокремлено дві групи: основну - 58 хворих, у комплексі лікування котрих реалізовувались ці методики у д о - та післяопераційному періодах, і порівняльну - 24 хворих, яких лікували без застосування методик нутритивної підтримки. Для (проведенім нузритивної підтримки встановлювали зонду початковий відділ тонкої кишки фіброгастродуоденоскопічно (п=25), при її субоиераційній назогастроінтсстинальній інкубації (п=12) та при формуванні єюностоми за Вїщсясм (п=21).
Результати. Застосували харчові суміші в поєднанні з иробіотиками та середникам и-корєкторзми метаболізму
за оригінальними способами. Позитивний результат проявлявся нормалізацією лейкоцитозу та рівня білків плазми крові, відновленням моторно-евакуаційної функціїта нівелюванням мікроструктурних змін слизової оболонки тонкої кишки, а також більш швидким процесом «очищення* гнійно-некротичного осередку' в черевній порожнині.
Висновки. Нутритивна підтримка є ефективним компонентом комплексного хірургічного лікування хворих із гострим панкреатитом.
Ключові слова: гострий панкреатит, череззондова нутритивна підтримка; ентеральна недостатність.
Мета. Окреслити оновлені підходи до хірургічного лікування пацієнтів із гострим панкреатитом у розвиток положень консенсусу Атланта–2012 та настанов Всесвітнього товариства з невідкладної хірургії.
Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування пацієнтів у Львівському міському панкреатологічному центрі. Використано загальноклінічні, лабораторні, біохімічні, променеві, інструментальні, патоморфологічні, бактеріологічні, рН–метричні, цитоморфологічні та математично–статистичні методи.
Результати. Встановлено, що місцеві ускладнення гострого панкреатиту виникають у вигляді як одиночних, так і множинних та поєднаних патологічних процесів. Для діагностики захворювання запропоновано діагностичний алгоритм з урахуванням найбільш інформативних (за критеріями «чутливість», «специфічність» та «діагностична ефективність») показників. Опрацьовано власні предиктори тяжкості захворювання – візуальний, рН–метричний, цитоморфологічний та бактеріологічний. Ураховуючи значення раннього ентерального харчування, запропоновано методики його череззондової трансінтестинальної реалізації, доведено їх ефективність. Напрацьовано способи аналгезії без препаратів–опіатів та з мінімізацією інвазивного шляху введення ліків. Описано хірургічну тактику з використанням мініінвазивних та стандартних операційних технологій.
Висновки. Оновлені підходи до діагностики та лікування гострого панкреатиту базуються на здобутках міжнародної та української хірургічної панкреатології.
Ключові слова: гострий панкреатит; Атланта–2012; нові підходи; лікування.