Сьогодні патологія грудної залози належить до найбільш поширених захворювань серед жінок різних
вікових груп. Однією з основних умов їх ефективної профілактики та лікування є регулярне проходження профілактичних та скринінгових обстежень з метою ранньої діагностики патологій ще до виникнення їх клінічних проявів. Променеві методи обстеження дають таку можливість, проте кожен з них є інформативним для залоз певної структури. Зокрема - мамографічне обстеження є «золотим стандартом» для залоз з переважанням жирової тканини, тоді як переважання сполучної або залозистої тканини у структурі ГЗ є показом для ультразвукового або томографічного обстеження. Літературні дані засвідчують, що жирова інволюція є ознакою вікових змін у структурі ГЗ, проте окремі повідомлення підтверджують значну
частоту виявлення жирового типу структури ГЗ (50-75% площі мамограми) у жінок першого періоду зрілого та навіть юнацького віку.
Метою нашого дослідження стало з’ясування частоти виявлення різних типів структури грудних залоз у жінок
рандомізованої вибірки за даними гістологічного дослідження.

УДК618.19-076:616-006.04:576.31/.32:519.2

Патологія грудної залози сьогодні посідає одне з чільних місць в рейтингу захворюваності жінок. З кожним роком в Україні та світі неухильно зростає кількість онкологічних процесів, що зумовлено впливом як ендогенних (спадкова схильність, зміна гормонального фону, метаболічні порушення), так і екзогенних (недотримання здо-рового способу життя, шкідливі звички, прийом медикаментів тощо) чинників [1-3]. До факторів ризику за даними літературних джерел також відносять менархе до 12 років, перші пологи після 30-ти, менопаузу після 55 років [4]. Ключову роль в процесі профілактики та лікування як доброякісних, так і злоякісних змін відіграє регулярне проходження профілактичних та скринінгових обсте-жень, а також своєчасна діагностика патологій на ранніх стадіях [5].
Найбільш універсальним, доступним та інформативним методом діагностики вважається рентгенівська мамографія, що рекомендована як скринінгове обстеження для жінок після 40 років, а також в молодшому віці за наявності показів [5, 6].
Проте при призначенні та проведенні мамографічного обстеження необхідно брати до уваги тип структури грудних залоз [1].
Зокрема, дані мамографічного обстеження є об’єктивними і доказовими при переважанні в структурі залози жирової тканини (тип A та B, коли фіброзно-залозиста тканина займає до 25% та 50% площі мамограми відповідно), тоді як при надмірній щільності грудних залоз (тип C та D – 50%-75%, та більше 75% площі мамограми) рекомендовано проведення УЗД або МРТ. Екстремально щільні грудні залози вважаються притаман-ними для жінок у період лактації, а також у жінок з невеликим розміром грудних залоз, та у віці до 40 років. Для остаточного ж уточнення діагнозу проводять гістологічне дослідження, при аналізі якого також необхідно враховувати тип структури грудної залози [7-10].

   The morphogenesis of the skin in the progeny of hypothyroid female rats in pre- and postnatal ontogenesis was studied using general morphology and lectin histochemistry methods. The experiment was conducted on 20 female Wistar rats weighing 180-200 g, which were divided into two groups: control (10), and experimental (10), from which were obtained 70 and 46 offsprings, respectively. Experimental hypothyroidism was induced by daily food supplementation with antithyroid drug mercazolil at the rate 5 mg/kg of animal body weight. After the second week of the experiment, females in the estrus stage were paired with males. Skin samples from the back of experimental and control groups progeny rats were taken on the embryonic day 16, and on the postnatal days 1, 10, 20 and 40. Skin samples were fixed in 4% neutral formalin and embedded in paraffin. 5-7 μm thick sections were stained with hematoxylin and eosin. Carbohydrate determinants were detected using a set of lectin-peroxidase conjugates as follows: Con A, PNA, HPA, WGA, SNA, LABA and LTFA. Maternal hypothyroidism, alongside increased total body weight of progeny animals, induced hypodermal thickening, enhanced activity of granular cells layer and of keratinization processing. Rearrangement of lectin receptor sites included reduced reactivity of PNA, SNA and WGA, which play an important role in the formation of adhesive contacts between keratinocytes, and of DGal(β1- 3)DGalNAc and βDGal carbohydrate determinants in the sebaceous gland secretory products, which regulate proliferation and differentiation of cells of hair follicles.

Key words: Skin – Mercazolil – Hypothyroid rats progeny – Lectin histochemistry

   We studied the influence of maternal hypothyroidism on progeny skin morphogenesis by means of histological, histochemical and lectinhistochemical methods. Hypothyroid conditions in rats were achieved by daily food supplementation with antithyroid drug Mercazolil. The experiment was conducted on 10 control and 10 hypothyroid rats, which delivered 70 and 46 offsprings, respectively. We discovered that maternal hypothyroidism induces the accumulation of mast cells (MCs) in the skin of progeny on the 1st, 10th and 20th postnatal days, with decrease of these cell’s count returning to control level on 40th postnatal day. These results indicate that offsprings developing under conditions of maternal hypothyroidism are a risk group for changes in immune status and the occurrence of allergic reactions. The stratum corneum of epidermis, its lipid barrier as well as pilosebaceous units, in both control and experimental group animals, at the early stages of postnatal ontogenesis are enriched with carbohydrate determinants of αDMan, βDGal, βDGal(1–3)DGalNAc, αLFuc, αDGalNAc, αDGlcNAc, Neu5Ac. Galanthus nivalis agglutinin (GNA) is a selective histochemical marker of MCs, while Lactarius torminosus fungus agglutinin (LTFA) is a selective label of Langerhans cells. Maternal hypothyroidism resulted in reduction of lectin binding with the structural components of progeny skin and its derivatives. We speculate that alterations in glycoconjugate processing and degradation sequences have an impact on the cell signaling, formation of adhesive contacts, cellular proliferation and differentiation. The lectin set we used clearly demonstrated specific labeling of cellular subpopulations, monitoring glycoconjugates processing and degradation under physiological and pathological conditions in all skin components.
Keywords: skin, Mercazolil, hypothyroid rats’ progeny, lectin histochemistry.

УДК:611.841.019:611.13̸.16\:616.379-008.64-036.12-092.4.

   Проблема цукрового діабету має велике медичне та соціальне значення. Це зумовлено труднощами ранньої діагностики, широким розповсюдженням та важкістю наслідків хвороби, незважаючи на успіхи її лікування. За прогнозами, до 2030 року їх кількість може зрости до 643 млн або навіть 700 млн. Кількість людей з діабетом у віці 20-79 років в Україні складає 2 млн 325 тисяч. Хоча новітні технології діагностики та лікування широко    застосовуються, діабетична ретинопатія все ще є однією з найпоширеніших причин інвалідності серед працездатного населення. Очні ускладнення цукрового діабету і сьогодні становлять величезну медичну та соціальну проблему у всьому світі. Метою нашого дослідження стало з’ясування особливостей гемомікроциркуляторного русла кон’юнктиви ока щура у субхронічний та хронічний періоди перебігу експериментального стрептозотоциніндукованого цукрового діабету. Методи. Дослідження проводили на 25 статевозрілих безпородних білих щурах –самцях, масою 120-130 г. Експериментальний цукровий діабет викликали шляхом одноразового внутрішньоочеревинного введення стрептозотоцину фірми "Sigma" з розрахунку 6 мг на 100 г маси тіла (приготованому на 0,1 моль цитратному буфері, рΗ=4,5). Розвиток цукрового діабету контролювали впродовж 2 тижнів за зростанням рівня глюкози в крові, яку вимірювали глюкозооксидазним методом. Дослідження проводили з другого тижня експерименту на тваринах з рівнем глюкози понад 13,48 ммоль на 1 л. У роботі використовували 2 групи тварин: 1 - група (10 тварин) - з цукровим діабетом, що розвивається (2 тижні після введення стреп-тозотоцину); 2 - група (10 тварин) - з цукровим діабетом, що розвинувся (6 тижні після введення стрепто-зотоцину); 3- група була контрольною (5 тварин), отримували ін'єкції 0,9% фізіологічного розчину упродовж 6 тижнів. Перед забором матеріалу дослідної ділянки тварину виводили з експерименту за допомогою диетилового ефіру. Для мікроскопічного дослідження використовували кон’юнктиву і очні яблука щурів. Препарати попередньо контрастовані (тушшю) вивчали під бінокулярною лупою у прохідному світлі. Мікроскопічні дослідження та фотографування препаратів здійснювали за допомогою мікроскопа МБІ – 1 і цифровим фотоапаратом Nicon D 3100. Результати та підсумок. Як показали наші дослідження, більшу щільність капілярна сітка має в ділянці нижньої перехідної складки кон’юнктиви очного яблука щура. Візуально проглядаються поодинокі капіляри, що мають лінійний напрямок залягання, або окремі ділянки капілярної сітки у вигляді одної чи декількох петель. Досить часто петлі капілярної сітки кон’юнктиви мають полігональну форму. У хворих на експериментальний діабет, викликаний стрептозотоцином, характерним проявом у кон'юнктиві є поява капілярних мікроаневризм, переважно венозного коліна, поява звивистості, зменшення щільності капілярної сітки і, як наслідок, облітерації частини капілярів. Можна чітко стверджувати, що при діабеті відмічається зменшення їхніх просвітів. Проведене дослідження дасть можливість створити патоморфологічне підґрунтя для встановлення оптимальних, з точки зору експериментальної морфології, термінів проведення у майбутньому медикаментозної корекції змін у судинних ланках очного яблука щура у субхронічний та хронічний періоди з метою стабілізації виникаючих та в подальшому прогресуючих явищ діабетичної мікроангіопатії.
Ключові слова: око, кон’юнктива, гемомікроциркуляторне русло, капіляр, ангіопатія, експеримент, діабет, щур.