За даними різних літературних джерел новоутвори в молочних залозах жінок другого періоду зрілого віку виявляються з частотою 50-70%. Серед причин високого рівня захворюваності жінок цієї вікової групи найчастіше називають виражену гормональну динаміку, а також наявність мамологічної патології в анамнезі. Оскільки різні автори стверджують, що злоякісні новоутвори значно частіше розвиваються на тлі вже існуючих патологічних змін, ніж в інтактних молочних залозах, особливо актуальним сьогодні є раннє виявлення мамологічної патології різного походження, характеру та локалізації. Однією з найбільш поширених форм ураження молочних залоз є утворення кальцинатів, які при мамологічному обстеженні виявляють у 60-80% жінок, старших 45 років. Більшість дослідників вважають, що поодинокі мікрокальцинати найчастіше виникають у результаті перенесених запальних процесів, операцій або травм молочних залоз і є переважно доброякісними, тоді як множинні, згруповані в кластери кальцинати можуть бути одним з діагностичних критеріїв раку молочної залози.
Метою нашої роботи стало дослідження різних варіантів кальцинатів молочних залоз у жінок 45-55 років.

В рейтингу найчастіше маніфестованих патологій серед жіночої популяції в світі сьогодні чільне місце належить патологічним процесам молочної/грудної залози. Оскільки частота їх розвитку у жінок різних вікових груп сягає 70-75% і має стійку тенденцію до зростання, проблема їх ранньої діагностики є сьогодні особливо актуальною [1]. Патологічні процеси молочної залози вражають жінок різного віку, тілобудови і соціального стану, незалежно від території проживання. Серед причин їх виникнення різні автори називають спадкові чинники, генетичну схильність, гормональний дисбаланс, травми, лактацію, метаболічні порушення, вплив навколишнього середовища тощо [1-3]. Висока частота захворюваності, варіабельність та поліетіологічність патологічних уражень молочних залоз привертають до проблеми увагу фахівців різних напрямків медицини, напрацювання яких дозволяють розширити спектр діагностичних методик, оптимізувати існуючі та запропонувати нові ефективніметоди їх лікування. Сьогодні «золотим стандартом» первинного/скринінгового обстеження молочних залоз є рентгенівська мамографія, результати якої, при потребі, доповнюються даними ультразвукового дослідження, сцинтімамографії, магнітнорезонансної мамографії (МРМ) та спектроскопії (МРС), а також комп’ютерної томографії [4-7]. Проте остаточна верифікація діагнозу передбачає проведення гістологічного дослідження, результати якого дозволяють підтвердити або спростувати діагноз, визначити вид та характер патологічного процесу, що вимагає досконалого знання особливостей та варіантів нормальної будови молочної залози, яка з морфологічної точки зору характеризується винятковою структурною варіабельністю та вираженістю і різноманітністю змін, пов’язаних з ростом і формуванням, лактацією, динамікою гормонального фону та віком [8-11].

 Міоепітеліальні клітини (МК) – характерні для екзокринних залоз, відповідають за синтез позаклітинного матриксу, в основному структур базальної мембрани. МК є епітеліальними за походженням і скоротливими за функцією, за рахунок чого в період лактації в молочній залозі (МЗ), скорочуючись, сприяють виведенню молока з протоки. Дані наукової літератури свідчать, що МК діють яксупресори пухлин та є важливим діагностичним критерієм при патології МЗ, зокрема – для диференціації різних пухлинних процесів.
Мета дослідження: з’ясування гістологічних особливостей та імуногістохімічна верифікація міоепітеліальних клітин в нормі і їх роль при неопластичній трансформації молочної залози.