Представник сімейства Coronaviridae, SARS-CoV-2 — це несегментований РНК-вірус із оболонкою, що характеризується короноподібними шипами на зовнішній поверхні. SARS-CoV-2 містить ланцюги РНК, які кодують чотири основні структурні білки: шип, оболонку, мембрану та нуклеокапсид, 16 неструктурних білків і кілька додаткових білків. Кожен крок циклу інфікування та реплікації SARS-CoV-2 є потенційною мішенню для противірусного втручання, включаючи проникнення в клітину, реплікацію геному, дозрівання вірусу або вивільнення вірусу. Однак зв’язування білка вірусу SARS-CoV-2 з рецептором ангіотензинперетворюючого ферменту-2 (ACE2) на поверхні клітини людини є критичним етапом під час інфікування клітин людини. Таким чином, інгібітори проникнення в клітини можна використовувати для запобігання інфекції SARS-CoV-2, а також для скорочення перебігу інфекцій COVID-19, перешкоджаючи вірусним частинкам інфікувати клітини людини.
Двостулковий аортальний клапан (АК) є найбільш поширеною вродженою вадою серця – частота його у популяції становить від 0,5% до 2%,
причому у жінок ця патологія зустрічається у 3-4 рази рідше. Не зважаючи на те, що ця вада належить до легких вроджених вад серця, 80% діагностованих пацієнтів із двостулковим аортальним клапаном для збереження якості життя потребують заміни аномального клапана. Слід згадати також вроджені захворювання та стани, асоційовані із наявністю двостулкового АК. Майже 1/10 випадків є родинними. Асоційованими станами слід вважати синдром дисплазії сполучної тканини, зокрема синдром Марфана та синдром Тернера, а також синдром Дауна.
The mechanisms of formation of male infertility are increasingly becoming immune dependent. This study aims to study the role of pro-inflammatory and anti-inflammatory cytokines in seminal fluid to clarify their role in spermatogenesis. This research is carried out at rheumatology and urology departments of Danylo Halytsky Lviv National Medical University (Ukraine). 45 infertile men aged 22–48 were examined. They were divided into 2 groups: first group – 22 men with a systemic autoimmune disease – rheumatoid arthritis; second group – 23 somatically healthy patients with idiopathic infertility. The control group included 27 fertile healthy men aged 22–48 years. Student's t-test was used to compare the significant difference in mean values between groups. Patients with autoimmune diseases (rheumatoid arthritis) had the highest rate of leukocytospermia, indicating a possible long-term inflammatory process. The TGF-β1 level was higher in men with idiopathic infertility, and in patients with autoimmune pathology was reduced compared to the control group, however these changes were not significant. At the same time in patient of both group the level a pro-inflammatory cytokine IL-18 increased approximately by 2.5 times.
In patients with idiopathic infertility and patients with autoimmune pathology, a simultaneous increase in the IFN-γ level and a decrease in the IL-1β level were found. The ІL-6 level in seminal plasma of infertile men of both groups was increased. The ratio IL-10/TNF-α was decreased in seminal plasma of infertile men with rheumatoid arthritis. It was found that in autoimmune pathology, the increased level of IL-1β in blood serum compared to controls was associated with its reduced level in seminal fluid (r=-0.51, p<0.05). In idiopathic infertility, a low level of IL-1β in seminal fluid was also associated with a low concentration of this cytokine in blood serum (r=0.62, p<0.05). The functioning of the immune and reproductive systems of the male body is closely related and interdependent. Disorders of immune reactivity, which accompany the development of autoimmune pathology associated with disorders of reproductive function in men. The largest number of deviations of immune reactivity was found in infertile men with concomitant autoimmune diseases.
Дослідження спрямоване на вивчення несприятливого впливу пероксидації ліпідів на сперматогенез при ідіопатичному чоловічому неплідді. Дослідження проведено на сім’яній плазмі 56 чоловіків із нормозооспермією і 30-и із олігоастенозооспермією. Рівні малонового діальдегіду, цинку, фруктози, активності NO-синтази та глутатіонпероксидази (GP) у спермальній плазмі корелювали з кількістю та рухливістю сперматозоїдів. Рівень малонового діальдегіду та активність NO-синтази в еякуляті були значно вищими, тоді як цинк, фруктоза і GP були значно нижчими при олігоастеноспермії, ніж при нормозооспермії (p<0,001). Встановлений негативний кореляційний зв'язок між вмістом малонового діальдегіду та активністю NO-синтази з кількістю та рухливістю сперматозоїдів при олігоастеноспермії. Підвищення рівня малонового діальдегіду, NO-синтази в спермі та зниження рівнів цинку та GP при олігоастеноспермії можуть бути відповідальними за порушення цілісності мембран сперматозоїдів і відіграють роль у пошкодженні ДНК сперматозоїдів. Позитивний кореляційний зв'язок між вмістом цинку з кількістю сперматозоїдів і рухливістю сперматозоїдів вказує на важливу роль цинку в сперматогенезі. Таким чином, ці параметри можуть бути корисними для визначення фертилізаційного потенціалу сперматозоїдів у діагностиці, прогнозі та лікуванні чоловічого непліддя, особливо ідіопатичного непліддя.