УДК 616-006.484.04:577.21]-036-037-07-08

Гліобластома (ГБМ) ‒ це пухлина головного мозку за критеріями ВООЗ 4-го класу злоякісності з поганим прогнозом. Це найпоширеніша серед первинних злоякісних пухлин головного мозку в дорослих. За оцінками, загальна виживаність пацієнтів, які страждають від ГБМ, становить менше 1,5 року, а коефіцієнт виживаності за 5 років – близько 5 %. Сучасні стандарти лікування передбачають максимальну резекцію (Gross total), але цього досягають украй рідко через дифузно-інвазивний характер поширення цих пухлин, радіотерапію із супутньою хіміотерапією, наприклад, темозоломідом. Нові технології, зокрема генетичні дослідження й передові статистичні методи, сприяють вдосконаленню терапевтичного підходу та створюють нові можливості для лікування. Деякі гени мають важливе значення для розуміння туморогенезу прогнозу пухлини, а кожен із підтипів гліобластом пов’язаний із певними генетичнимитта епігенетичними змінами. Представлено огляд молекулярних маркерів, а саме ізоцитратдегідрогенази 1 та 2 типу (IDH1/2), O-6-метилгуанін-ДНК-метилтрансферази (MGMT), білок p53, рецептора епідермального фактора росту (EGFR), рецептора тромбоцитарного фактора росту (PDGFR), коделеція 1p/19q, зворотної транскриптази теломерази (TERT), циркулюючих пухлинних клітин і мікроРНК, які широко застосовують у клінічній практиці *Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).
*Заява про конфлікт інтересів (Ми заявляємо, що у нас немає ніякого конфлікту інтересів). *No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures. *Жодний із об’єктів дослідження (людина/тварина) не підпадає під вимоги політики щодо розкриття інформації фінансування.

Ключові слова: гліома; гліобластома; пухлина головного мозку; молекулярні біомар-
кери; хірургічне лікування; хіміотерапія.

Актуальність. Нейропатичний постампутаційний біль кукси, спричинений термінальними невромами, є великою проблемою для поранених з ампутаціями. Традиційні методи хірургічного лікування болісних невром, ймовірно, не запобігають їхньому повторному формуванню, що зумовлює високий рівень повторних оперативних втручань. Тоді як повторні операції на куксі можуть значно відтерміновувати протезування та реабілітацію таких пацієнтів. Мета. Дослідити випадки рецидивів симптомних термінальних невром серед військовослужбовців після травматичної ампутації внаслідок вибухових поранень. Матеріали і методи. Це клінічне проспективне дослідження. Задля оцінки повторних хірургічних втручань з приводу рецидиву симптомних термінальних невром обстежені тридцять чотири військовослужбовці. До остаточного аналізу були залучені вісім пацієнтів із рецидивом нейропатичного постампутаційного болю кукси після резекції невром. Цим пацієнтам проведене повторне оперативне втручання з видалення термінальних невром, формування регенеративного інтерфейсу периферичних нервів (RPNI) у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону (ВМКЦ ЗР) упродовж 2022 – 2024 років. Результати. Це дослідження показує, що немає різниці в термінах появи первинного постампутаційного болю та рецидиву нейропатичного болю кукси після простих резекцій невром (Pα=0.8) – 5.5 (3.4) і 5.1 (1.7) місяців відповідно. У пацієнтів діагностовано три (2; 3.5) рецидивних симптомних невроми і 0.6 (0; 1.5) болючих невром, які раніше були асимптомними. Середній рівень болю становив 7.6 (1.8) за шкалою DVPRS. У ВМКЦ ЗР усім пацієнтам виконали регенеративний інтерфейс периферичного нерва (RPNI) через рецидивні симптоми невром. На відміну від простих резекцій симптомних термінальних неврином, після застосування методики RPNI середня інтенсивність нейропатичного болю резидуальної кінцівки клінічно значно зменшилася (до 3.3 (0.8), рівень Р<0.001 балів) на шостому місяці спостереження та залишалася на такому рівні протягом 12 місяців. Висновки. Результати цього дослідження свідчать, що проста резекція невроми, яка широко використовується в Україні, не впливає на профілактику формування болючих невром. При виборі хірургічної методики для лікування симптомних термінальних невром автори рекомендують методику RPNI, оскільки в цьому дослідженні виявлено її позитивні результати зі стійким і тривалим ефектом. При повторних операціях, зумовлених рецидивом симптомних невром, варто знаходити та видаляти всі термінальні невроми, зокрема асимптомні, задля запобігання швидкого відновлення болю. Ключові слова: повторні оперативні втручання, рецидив постампутаційного болю, симптомна неврома, резекція невром, RPNI, регенеративний інтерфейс периферичних нервів.

Найбільшими нейрохірургічними стаціонарами у Львові є «Перше територіальне медичне об’єднання Львова», Військово-медичний клінічний центр Західного регіону. На базі цих шпиталів з 2017 року розпочалася співпраця з Фундацією Razom For Ukraine. У 2023 році у Львові відбулися дві місії Ukrainian-American NeuroFriendship (UANF2023), які розширили свої межі у 2024 році (UANF2024) і відбулися не тільки у Львові, а й у Дніпрі, Києві, Ужгороді та Вінниці. Лікарі зі США: Пітер Кім Нельсон та Максим Шапіро з New York University Langone Health Center та New York City Health + Hospitals/Bellevue; Люк Томич з Dell Children’s Medical Center, New Jersey; Джон Форбс з Vanderbilt University Medical Center, Cincinnati; Rocco Armonda з Walter Reed National Military Medical Center and MedStar Washington Hospital Center разом із українськими лікарями спланували та виконали у Львові понад 60 комплексних невідкладних і планових мікронейрохірургічних операцій, ендоваскулярних процедур дорослим і діткам. Проведення операцій не припиняли ні в умовах спокою, ні під час повітряних тривог. Американські фахівці були вражені тим поєднанням цивільних і пов’язаних з війною умов, за яких доводиться працювати в Україні лікарям, виконуючи надскладні оперативні втручання. Успіх місій UANF2023 і UANF2024 CO-PILOT Neuro полягав у реальній підтримці колегами зі США складних випадків, виконаних в умовах технічних обмежень. Наші лікарі безмежно вдячні американським фахівцям за мужність і надану підтримку.
Ключові слова: російсько-українська війна, нейрохірургія в Україні, гуманітарна місія.