Хронічна серцева недостатність із помірно зниженою або збереженою фракцією викиду лівого шлуночка залишається актуальною медико-соціальною проблемою через високу поширеність, складність діагностики, значний тягар коморбідності та несприятливий прогноз. У цьому консенсусі експертів узагальнено сучасні підходи до діагностики серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка, зокрема поетапний діагностичний пошук із використанням клінічної оцінки, ехокардіографічних показників і натрійуретичних пептидів. Окрему увагу приділено обмеженості доказової бази для більшості традиційних медикаментозних стратегій у пацієнтів із фракцією викиду лівого шлуночка ³ 40 % та потребі в додаткових патогенетично обґрунтованих підходах. Розглянуто роль патологічної гіперактивації мінералокортикоїдних рецепторів у розвитку запалення, фіброзу та ремоделювання міокарда. Представлено клінічні дані щодо фінеренону - інноваційного нестероїдного антагоніста мінералокортикоїдних рецепторів, який у дослідженні FINEARTS-HF продемонстрував зниження на 16 % ризику серцево-судинної смерті та подій, пов’язаних із погіршенням серцевої недостатності, в пацієнтів із фракцією викиду лівого шлуночка ³ 40 % при сприятливому профілі безпечності. Обґрунтовано доцільність включення фінеренону в майбутній стандарт сучасного лікування серцевої недостатності з помірно зниженою або збереженою фракцією викиду лівого

шлуночка в Україні.

The differences in vascular risk factors’ and stroke burden across Europe are notable, however there is limited understanding of the influence of socioeconomic environment on the quality of secondary prevention and outcome after acute ischemic stroke.

Patients and methods: In this observational multicenter cohort study, we analyzed baseline characteristics, reperfusion treatment, outcome and secondary prevention in patients with acute ischemic stroke from three tertiary-care teaching hospitals with similar service population size in different socioeconomic environments: Bern/CH/n=293 (high-income), Gdansk/PL/n=140 (high-income), and Lutsk/UA/n=188 (lower-middle-income).

Results: We analyzed 621 patients (43.2% women, median age=71.4years), admitted between 07 and 12/2019. Significant differences were observed in median BMI (CH=26/PL=27.7/UA=27.8), stroke severity [(median NIHSS CH=4(0-40)/PL=11(0-33)/UA=7(1-30)], initial neuroimaging (CT:CH=21.6%/PL=50.7%/UA=71.3%), conservative treatment (CH=34.1%/PL=38.6%/UA=95.2%) (each p<0.001), in arterial hypertension (CH=63.8%/PL=72.6%/UA=87.2%), atrial fibrillation (CH=28.3%/PL=41.4%/UA=39.4%), hyperlipidemia (CH=84.9%/PL=76.4%/UA=17%) (each p<0.001) and active smoking (CH=32.2%/PL=27.3%/UA=10.2%) (p<0.007). Three-months favorable outcome (mRS=0–2) was seen in CH=63.1%/PL=50%/UA=59% (unadjusted-p=0.01/adjusted-p CH-PL/CH-UA=0.601/0.981), excellent outcome (mRS=0–1) in CH=48.5%/PL=32.1%/UA=27% (unadjusted-p<0.001/adjusted-p CH-PL/CHUA=0.201/0.08 and adjusted-OR CH-UA=2.09). Three-months mortality was similar between groups (CH=17.2%/ PL=15.7%/UA=4.8%) (unadjusted-p=0.71/adjusted-p CH-PL/CH-UA=0.087/0.24). Three-months recurrent stroke/TIA occurred in CH=3.1%/PL=10.7%/UA=3.1%, adjusted-p/OR CH-PL=0.04/0.32). Three-months follow-up medication intake rates were the same for antihypertensives. Statin/OAC intake was lowest in UA=67.1%/25.5% (CH=87.3%/39.2%/ unadjusted-p<0.001/adjusted-p CH-UA=0.02/0.012/adjusted-OR CH-UA=2.33/2.18). Oral intake of antidiabetics was lowest in CH=10.8% (PL=15.7%/UA=16.1%/unadjusted-p=0.245/adjusted-p CH-PL/CH-UA=0.061/0.002/adjustedOR CH-UA=0.25). Smoking rates decreased in all groups during follow-up.