Адекватне знеболювання під час великих гінекологічних операцій є ключовим фактором для зниження післяопераційної захворюваності та підвищення задоволеності пацієнтів

УДК: 616-001-005.6-039.71

Якість періопераційної анальгезії при операціях  на черевній порожнині залишається невирішеною проблемою сучасної анестезіології. Недостатній рівень аналгезії може призвести до патофізіологічних порушень, а відтак буде мати негативні психологічні, економічні та соціальні наслідки для пацієнтки[1]. Застосування реґіонарної анестезії, зокрема фасціальних блокад, зменшує післяопераційний біль та потребу в опіоїдах, частоту і вираженість періопераційних ускладнень

УДК 616-001-005.6-039.71

Відомо, що фактори ризику виникнення фіброми матки є водночас і факторами ризику захворювань серцево-судинної та ендокринної систем. Зокрема, можна простежити певну закономірність з цукровим діабетом (ЦД) [1], ожирінням [2] та метаболічним синдромом [3]. Наявність спільних чинників між цими захворюваннями визначає «хибне коло» їх виникнення, перебігу та прогресування [4]. Також існує пряма кореляційна залежність між наявністю артеріальної гіпертензії та фіброміоми матки [5], а також такі пацієнтки мають вищу частоту виникнення фібриляції передсердь
[6]. Ще одним частим супутнім захворюванням при фіброміомі матки є ішемічна хвороба серця (ІХС)

УДК: 616-001-005.6-039.71

Класичною методикою для післяопераційної аналгезії після оперативних втручань на органах черевної порожнини є епідуральна анестезія, зокрема після операцій в гінекологічній практиці. Проте висока інвазивність, а також небажаність деяких її гемодинамічних ефектів спонукає до пошуку більш «периферичного варіанту» реґіонарної анестезії