УДК: 616.1-089-089.5

Вступ. В практику періопераційної анальгезії в гінекології широко впроваджуються методики міофасціальних блокад.

Мета роботи порівняти ефективність TAP блоку та QL блоку для забезпечення післяопераційної аналгезії тотальних абдомінальних гістеректомій.

Матеріали і методи. Проведено ретроспективне одноцентрове когортне дослідження, включено 51 пацієнтку 40-65 років з ускладненими симптомними фіброміомами, розділено їх на І та ІІ групи. В обох групах використовували загальну анестезію, додатково в І групі - TAP блок двобічно з латерального доступу, в ІІ групі - QL блок двобічно із переднього (черезм’язевого) доступу.

Етапи дослідження: 6 годин (h6), 12 годин (h12), 24 години (h24), 48 годин (h48), 72 години (h72) після операції. Досліджувані показники: рівень болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ), частота серцевих скорочень (ЧСС), середній артеріальний тиск, добова потреба в налбуфіні, тривалість госпіталізації.

Результати і обговорення. Рівень болю за ВАШ в І групі досягав максимальних значень на етапах дослідження h6 та h12 та складав 4,8 [3,3; 5,8] бали та 5,0 [3,9; 6,4] бали, а в пацієнтів ІІ групи - 2,5 [2,3; 3,5] бали та 2,1 [1,6; 4,1] бали, відповідно (p<0,05). Виявлено відмінності рівня ЧСС між І та ІІ групами на етапі дослідження h12 (86 [82; 90] ударів/хв в І групі, порівняно з 72 [63; 79] удари/хв в ІІ групі, p=0,05). Середня добова потреба в налбуфіні на етапі дослідження h12 мала тенденцію (p=0,07) до нижчих показників в ІІ групі (20,9±1,1 мг/добу), порівняно з І групою (31,4±2,9 мг/добу). На етапі дослідження h24 потреба в налбуфіні була нижчою в ІІ групі та становила 5,8±0,8 мг/ добу, порівняно з 22,5±4,1 мг/добу в І групі (p<0,05). Середня тривалість госпіталізації в І групі становила 7,8±0,5 днів, в ІІ групі - 6,2±0,5 днів (p>0,05).

Висновки. Застосування QL блоку, порівняно з TAP блоком, продемонструвало зниження інтенсивність болю в 2 рази (p<0,05), тенденцію до зниження потреби в налбуфіні в 2,5 рази (p>0,05) та тенденцію до зниження тривалості госпіталізації на 1,6 днів (p>0,05).

Background. Techniques of myofascial blockades are widely used after gynecological surgeries. The aim of study was to compare TAP block and QL block for postoperative analgesia of total abdominal hysterectomies. Materials and methods. We provided the retrospective single-center cohort study and included 51 patients 40-65 years old with complicated symptomatic uterus fibroids,who need total abdominal hysterectomy. Both groups underwent general anesthesia. In addition, in I group it was performed TAP block bilaterally via lateral access; in II group – QL block bilaterally via anterior (transmuscular) access. After surgery both groups` patients received multimodal analgesia with dexketoprofen, paracetamol, nefopam; in case of severe pain - nalbuphine. The stages of the study were 6 hours (h6), 12 hours (h12), 24 hours (h24), 48 hours (h48), 72 hours (h72) after surgery. We made the analysis pain level (with visual analogue scale - VAS), heart rate, mean arterial pressure, daily requirement of nalbuphine, duration of hospitalization. Results and discussion. It was found that the level of pain according to VAS in I group reached its maximum values on the stages h6 and h12 and was 4.8 [3,3; 5.8] points and 5.0 [3.9; 6.4] points, while in II group - 2.5 [2,3; 3.5] points and 2.1 [1.6; 4.1] points, respectively (p <0.05). We found significant differences in heart rate between groups on h12 stage when it was 86 [82; 90] beats / min in I group, and 72 [63; 79] beats / min in II group (p = 0.05). The daily requirement of nalbuphine on h12 stage had the tendency (p = 0.07) to be lower in II group (20.9 ± 1.1 mg / day), compared with the I group I (31.4 ± 2.9 mg / day). The need for nalbuphine use on h24 stage was significantly lower (p <0.05) in II group (5.8 ± 0.8 mg / day), compared with I group (22.5 ± 4.1 mg / day). The duration of hospitalization in I group was 7.8 ± 0.5 days, in II group - 6.2 ± 0.5 days (p>0,05). Conclusion. The use of QL block, compared with TAP block, showed a pain severity decreasing in 2 times (p <0.05), a tendency to reduce the need for nalbuphine use in 2.5 times (p> 0.05), and a tendency to reduce the duration of hospitalization by 1.6 days (p> 0.05).

УДК: 616-001-005.6-039.71

Актуальність. Ефективність та універсальність регіонарних методів знеболювання в поєднанні з мультимодальним підходом до періопераційної аналгезії дозволяють використовувати їх для дедалі більшої кількості пацієнтів, зокрема при проведенні операцій в гінекології. Мета: оці-нити анальгетичну ефективність TAP-блоку як компонента мультимодальної аналгезії порівняно з відсутністю застосування регіонарних методів аналгезії при проведенні абдомінальних тотальних гістеректомій. Матеріали та методи. Нами проведено ретроспективне одноцентрове дослідження у відділеннях анестезіології, інтенсивної терапії та гінекології КП «Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка». У дослідження було включено пацієнтів із симптомними фіброміомами, ускладненими кровотечами зі статевих шляхів, які потребували проведення тотальної абдомінальної гістеректомії (надпіхвової ампутації матки з придатками), віком 40–65 років. Критеріями виключення з дослідження були: відмова пацієнта від участі у дослідженні на будь-якому з його етапів, клас за ASA > IV, індекс маси тіла > 40 кг/м2, застосування агоністів/агоністів-антагоністів опіатних рецепторів до операції, неконтрольована артеріальна гіпертензія, порушення ритму серця. До аналізу даних включені 43 пацієнти. Результати. Встановлено, що рівень болю за візуальною аналоговою шкалою у І групі досягав максимальних значень на етапах до-слідження h12 та h24 і становив 4,8 [3,3; 5,8] бала та 5,3 [3,9; 6,4] бала, тоді як у пацієнтів ІІ групи на аналогічних етапах дослідження біль було оцінено в 2,7 [2,3; 3,5] бала та 2,1 [1,6; 4,1] бала відповідно (p < 0,05). Виявлено вірогідні відмінності рівня частоти серцевих скорочень між І та ІІ групами пацієнтів на етапі дослідження h24 (93 [87; 98] уд/хв у І групі порівняно з 72 [63; 79] уд/хв у ІІ групі, p = 0,05). Не встановлено вірогідних відмінностей середнього артеріального тиску між І та ІІ групами пацієнтів на всіх етапах дослідження, проте була тенденція до зниження цього показника впродовж усього дослідження в І групі пацієнтів. Середня добова потреба в налбуфіні на етапі дослідження h24 мала тенденцію (p = 0,07) до нижчих показників серед пацієнтів ІІ групи (40,9 ± 1,1 мг/добу) порівняно з показниками пацієнтів І групи (51,4 ± 2,9 мг/добу). На етапі до-слідження h72 потреба в налбуфіні була вірогідно нижчою (p < 0,05) в ІІ групі та становила 5,8 ± 0,8 мг/добу порівняно з 22,5 ± 4,1 мг/добу в І групі. Середня тривалість госпіталізації серед пацієнтів І групи становила 6,8 ± 0,5 дня, серед пацієнтів ІІ групи — 4,2 ± 0,2 дня (p < 0,05). Висновки.Застосування двостороннього TAP-блоку із 0,25% бупівакаїном та ад’ювантом дексаметазоном продемонструвало тенденцію до зниження потреби в налбуфіні в першу післяопераційну добу на 25,7 %, на третю післяопераційну добу — в 3,9 раза (p < 0,05). Тривалість госпіталізації у пацієнтів ІІ групи зменшувалася на 2,6 дня (p < 0,05)

Background. The effectiveness and widespread use of regional anesthesia in combination with a multimodal approach to perioperative analgesia allow them to be used for an increasing number of patients, including those undergoing surgery in gyneco-logy. The purpose of the study was to determine the effectiveness of transversus abdominis plane block as a component of multimodal analgesia compared to no regional methods of analgesia for a total abdominal hysterectomy. Materials and methods. We conducted a retrospective single-center study at the Department of Anaesthe-siology and Intensive Care and the Department of Gynecology of Yuriy Semenyuk Rivne Regional Clinical Hospital (Ukraine). The study included patients aged 40–65 years with symptomatic fibroids complicated by vaginal bleedings, who required a total abdominal hysterectomy (supravaginal amputation of the uterus with ovaries). Exclusion criteria were: patient’s refusal to participate in the study at any of its stages, ASA class > IV, body mass index > 40 kg/m2, use of opioid receptor agonists/agonists-antagonists before surgery, uncontrolled arterial hypertension, heart rhythm disorders. Forty-three patients were included in data analysis. Results. It was found that the level of pain on visual analogue scale in the first group reached its maximum values at h12 and h24 stages of the study and was 4.8 [3.3; 5.8] and 5.3 [3.9; 6.4] points, respectively, while in patients of the second group at same stages of the study pain seve-rity was 2.7 [2.3; 3.5] and 2.1 [1.6; 4.1] points (p < 0.05). Signifi-cant differences were found in heart rate between the first and the second groups at h24 stage of the study (93 [87; 98] bpm in the first group and 72 [63; 79] bpm in the second, p = 0.05). There were no significant differences in mean blood pressure at all stages of the study; however, there was a tendency towards a decrease in these data throughout the study in the first group of patients. The ave-rage daily dose of nalbuphine at h24 stage has a tendency (p = 0.07) towards a decrease in the second group (40.9 ± 1.1 mg/day) com-pared with the first group (51.4 ± 2.9 mg/day). At h72 stage, the need in nalbuphine was significantly lower (p < 0.05) in the sec-ond group (5.8 ± 0.8 mg/day) compared to the first group (22.5 ± ± 4.1 mg/day). The average length of hospital stay in the first group was 6.8 ± 0.5 days, in the second one — 4.2 ± 0.2 days (p < 0.05). Conclusions. The use of bilateral transversus abdominis plane block with 0.25% bupivacaine and dexamethasone showed a tendency towards a reduction in the need for nalbuphine in the first post-operative day by 25.7 %, on the third postoperative day — by 3.9 times (p < 0.05). The length of hospital stay in the second group was decreased by 2.6 days compared to the first group (p < 0.0

УДК 618.1-009.7-036.11-036.12].001.36

Актуальність.Біль після абдомінальних гістеректомій є поширеною клінічною проблемою. Він може бути як гострим, так і хронічним, і, за різними оцінками, частка пацієнток, у яких він спостерігається після операції, може досягати 30 %. Метою нашого дослідження було встановити частоту виникнення гострого болю в перші 3 дні й імовірність розвитку хронічного нейропатичного болю через 30 і 60 днів після проведення тотальної абдомінальної гістеректомії. Матеріали та ме-тоди. Проведено проспективне когортне одноцентрове в паралельних групах дослідження. До ана-лізу даних включені 52 пацієнти, яких було розподілено у І (n = 24) і ІІ (n = 28) групи. В обох групах проводили поєднану анестезію, яка за компонентом загальної анестезії не мала відмінностей між групами, але розрізнялась за компонентом регіонарної анестезії: у І групі виконувалася епідуральна анестезія з катетеризацією, у ІІ групі — двосторонній QL-блок. В обох групах пацієнтів як preemptive компонент аналгезії використовували декскетопрофен, як післяопераційне знеболювання — комбі-націю парацетамолу й декскетопрофену впродовж 2 діб; при гострому сильному болі — морфін 10 мг парентерально. Пацієнти І групи отримували пролонговану епідуральну аналгезію за допомогою 0,2% розчину бупівакаїну через катетер упродовж перших 2 діб після операції. Етапи дослідження: 24 години після операції (d1 ), 48 годин (d2 ), 72 години (d3 ) після операції, а також 30 днів (d30 ) і 60 днів (d60 ) після операції. Результати. Не виявлено вірогідних відмінностей щодо рівня болю за візуальною аналоговою шкалою між пацієнтами І і ІІ груп на етапах дослідження d1 та d2, проте на етапі d3даний показник був вірогідно вищим у ІІ групі порівняно з І групою і становив 4,1 ± 0,2 бала і 1,8 ± 0,1 бала відповідно (p < 0,05). Частота виникнення гострого сильного болю в І групі становила 12,5 % на етапі d1, 4,2 % — на етапі d2 і 0 % — на етапі d3; у ІІ групі дані показники становили 21,4; 17,9 і 7,1 % відповідно. Імовірність розвитку хронічного нейропатичного болю серед пацієнток обох груп була досить високою. Зокрема, на етапі дослідження d30 у І групі пацієнтів даний показник становив 5 [4; 6] балів, у ІІ групі — 6 [5; 6] балів (p ≥0,05), на етапі дослідження d60— 5 [4; 5] і 5 [4; 5] балів відповідно (p ≥0,05). Висновки. Частота виникнення гострого сильного болю не мала вірогідних від-мінностей між пацієнтами І і ІІ груп на етапах дослідження d1, d2 і d3 і знижувалася від 12,5 і 21,4% у І і ІІ групах на етапі d1 до 4,2 і 17,9 % на етапі d2 і до 0 і 7,1 % на етапі d3 відповідно. Імовірність розвитку хронічного нейропатичного болю на етапі дослідження d30 у І групі пацієнтів була оцінена в 5 [4; 6] балів, у ІІ групі — 6 [5; 6] балів (p ≥0,05), на етапі дослідження d60— 5 [4; 5] і 5 [4; 5] балів відповідно (p ≥ 0,05).

Background. Pain after abdominal hysterectomies is a common clinical problem. It can be both acute and chronic and affects up to 30 % of patients after surgery. The purpose of our study was to determine the frequency of acute pain in the first 3 days and to evaluate the risk of developing chronic neuropathic pain 30 and 60 days after total abdominal hysterectomy. Materials and me­thods. A prospective cohort single-center study in parallel groups was conducted. It included 52 women divided into group I (n = 24) and group II (n = 28). In both groups, combined anesthesia was used with no differences between groups in terms of the component of general anesthesia, but it differed in the component of regional anes­thesia: group I received epidural anesthesia with catheterization, while group II — bilateral QL-block. In all patients dexketoprofen was used as a preemptive component of analgesia, and as a postope­rative analgesia, a combination of paracetamol and dexketoprofen was administered for 2 days; in acute severe pain — morphine 10 mg parenterally. Patients from group I received prolonged epidural analgesia with 0.2% bupivacaine solution via catheter in the first 2 days after surgery. Study stages: 24 hours (d1), 48 hours (d2), 72 hours (d3), 30 days (d30) and 60 days (d60) after surgery. Results. No significant differences in pain severity on visual analog scale were found on stages d1 and d2 for both groups. However, on stage d3, this parameter was significantly higher in group II compared to I group: 4.1 ± 0.2 points and 1.8 ± 0.1 points, respectively (p < 0.05). The frequency of acute severe pain in group I was 12.5 % on stage d1, 4.2 % on stage d2 and 0 % on stage d3; in group II, these indicators were 21.4, 17.9 and 7.1 %, respectively. The risk of chronic neuropathic pain among patients of both groups was quite high. In particular, on stage d30, in group I it was 5 [4; 6] points, in group II — 6 [5; 6] points (p ≥ 0.05), and on stage d60, 5 [4; 5], and 5 [4; 5] points, respectively (p ≥ 0.05). Conclusions. The incidence of acute severe pain did not have significant differences between patients of both groups on d1, d2 and d3 stages and decreased from 12.5 and 21.4 % in groups I and II, respectively, on stage d1 to 4.2 and 17.9 % on stage d2 and to 0 and 7.1 % on stage d3. The risk of chronic neuropathic pain on study stage d30 in group I of patients was 5 [4; 6] points, in group II — 6 [5; 6] points (p ≥ 0.05), and on stage d60, it was 5 [4; 5] and 5 [4; 5] points, respectively (p ≥ 0.05).

Адекватне знеболювання під час великих гінекологічних операцій є ключовим фактором для зниження післяопераційної захворюваності та підвищення задоволеності пацієнтів

УДК: 616-001-005.6-039.71

Якість періопераційної анальгезії при операціях  на черевній порожнині залишається невирішеною проблемою сучасної анестезіології. Недостатній рівень аналгезії може призвести до патофізіологічних порушень, а відтак буде мати негативні психологічні, економічні та соціальні наслідки для пацієнтки[1]. Застосування реґіонарної анестезії, зокрема фасціальних блокад, зменшує післяопераційний біль та потребу в опіоїдах, частоту і вираженість періопераційних ускладнень