УДК 005.8:614.2:004.8 

Виконано аналіз теорії та практики управління проєктами у сфері охорони здоров’я. Обґрунтовано доцільність розробки інтелектуально-ціннісного підходу до оцінювання цінності проєктів розвитку медичної інфраструктури територіальних громад. Метою дослідження є розроблення інтелектуально-ціннісного підходу до оцінювання цінності проєктів розвитку медичної інфраструктури територіальних громад, що забезпечує комплексне врахування технічних, економічних, соціальних та стратегічних даних про стан проєктного середовища під час відбору та визначення пріоритетних проєктів. Запропонований підхід, який структурує цінність за чотирма складовими – якість і відповідність стандартам, просторова доступність населення до медичних послуг, синергетична взаємодія під час ухвалення рішень та ризики, зумовлені невизначеністю й динамічністю проєктного середовища. Для реалізації підходу означено сім груп критеріїв та обґрунтовано набір інтелектуальних інструментів: поєднання AHP з ентропійним зважуванням, нечітку логіку для соціальних індикаторів, нормалізацію й стабілізацію мультимодальних даних, ГІС/OSM-ізохрони та мережевий аналіз доступності, сценарне моделювання з використанням CVaR, портфельну оптимізацію та VE-втручання. Підхід забезпечує швидкий доступ до якісних мультимодальних даних, прозору декомпозицію джерел цінності та підтримку рішень, спрямованих на підвищення доступності й якості медичних послуг у громадах. Перспективи подальших досліджень пов’язані зі створенням інтелектуальної системи підтримки прийняття рішень на базі запропонованого підходу. Цей інструментарій забезпечить точне визначення пріоритетів у розподілі інвестицій та доцільність масштабування кращих управлінських рішень у територіальних громадах.

УДК 005.8:614.2:005.52

Розроблено метод адаптації архітектури портфеля проєктів розвитку госпітальних округів до мінливого проєктного середовища. Він ґрунтується на концепціях стратегічного управління та інтелектуальної підтримки прийняття рішень. Метод реалізує поетапний підхід, що передбачає аналіз пріоритетних проєктів, формування стратегічних цілей, моніторинг зовнішнього середовища, обґрунтування змін до поточного портфеля та моделювання альтернативних сценаріїв розвитку. Він 
ґрунтується на множині критеріїв, таких як цінність, ризик, ресурсна забезпеченість, завершеність, терміновість та бюджет проєктів. Це забезпечує динамічну гнучкість та обґрунтованість управлінських рішень в умовах змін проєктного середовища. На основі запропонованого методу розроблено систему підтримки прийняття рішень. Вона реалізована у середовищі Python із використанням бібліотек Tkinter, Matplotlib, Pandas і Ttk. Розроблена СППР забезпечує інтерактивне введення параметрів, автоматичне формування таблиці початкових даних, обчислення інтегральної 
оцінки проєктів, а також візуалізацію інтегральних оцінок. Функціонал дає можливість збереження результатів і переходу між вкладками інтерфейсу для зручного аналізу. Тестування системи на умовному наборі із семи проєктів засвідчило її стійкість до змін вхідних параметрів, коректність ранжування та здатність до автоматичного формування пріоритетного списку. Інтегральні оцінки 
проєктів коливалися від 0,04 до 0,59, а результати візуалізації чітко окреслювали межі доцільності внесення проєктів у портфель. Перевірка показала точність у формуванні топ-3 проєктів на рівні 100 %, що свідчить про високу достовірність прийнятих рішень. 

УДК 004.89:620.9:351.78

Виконано аналіз існуючих підходів до просторового планування систем безпеки та енергетичної автономності сільських громад. Встановлено, що традиційні методи розміщення рятувальних формувань та планування енергоспоживання здебільшого ґрунтуються на середніх показниках і не враховують можливих сценаріїв чи комплексного впливу множини чинників ризику. Обґрунтована доцільність застосування інтелектуальних моделей, зокрема p-центру, p-медіани, рекурентних нейронних мереж (LSTM) та гібридних алгоритмів, які дають змогу мінімізувати час реагування на надзвичайні ситуації, збалансувати енергетичне навантаження об’єктів та прогнозувати рівень автономності громад. Розроблена програма на Python забезпечує просторове моделювання доступності добровільних рятувальних формувань із використанням геоінформаційних даних OpenStreetMap і методів оптимізації. За результатами моделювання у Шептицькій міській територіальній громаді Львівської області встановлено, що максимальний час реагування на надзвичайні ситуації скоротився від 27 до 15 хв, середній час реагування – від 18 до 12 хв, частка населення, охопленого у межах 15 хв доїзду рятувальників, зросла від 54 % до 82 %, а захищеність об’єктів критичної інфраструктури збільшилися від 61 % до 89 %. Це підтверджує ефективність моделі p-центру для територій із розосередженими населеними пунктами та демонструє практичне значення запропонованого підходу для стратегій безпеки і розвитку громад. Подальші дослідження доцільно спрямувати на інтеграцію моделей прогнозування енергетичного балансу з алгоритмами вибору місць дислокації джерел поновлюваної енергії, що створить єдиний інструментарій у вигляді системи підтримки ухвалення рішень для менеджерів проєктів громад.

УДК 658.5:004.451

Виконаний аналіз стану питання в теорії та практиці реалізації проєктів розвитку громад та регіонів.  Встановлено, що для проєктного та портфельного управління наявні методології та підходи, які мають переваги та недоліки. Обґрунтована доцільність розроблення адаптивно-ціннісного підходу до управління проєктами розвитку громад та регіонів, який забезпечить усунення існуючих недоліків. Запропонований адаптивно-ціннісний підхід забезпечує врахування особливостей та специфіки проєктів розвитку громад та регіонів і враховує сучасні реалії громад, що лежать в основі ефективного управління проєктами їх розвитку. Запропонований адаптивно-ціннісний підхід до управління проєктами розвитку громад та регіонів враховує невизначеність та ризики, що властиві проєктам розвитку громад, а також забезпечує досягнення цілей та створення максимальної цінності для стейкхолдерів. На підставі адаптивно-ціннісного підходу розроблено алгоритм управління проєктами розвитку громад та регіонів, який охоплює 14 кроків, що відображають виконання процесів з обґрунтованими їх особливостями. Між цими етапами існують взаємозв'язки, які системно зумовлюють формування портфелів проєктів із максимальною їх цінністю та врахуванням змін проєктного середовища.
У результаті виконаних досліджень сформовано проєктні ідеї та їх альтернативи для портфелів проєктів розвитку громади. Сформовано варіанти конфігурації проєктів розвитку громад у різних сферах, а також використовуючи представлений вище підхід для кожного з цих варіантів визначено показники доцільності включення проєктів у портфель розвитку громади. Сформовано портфель проєктів розвитку для умов заданої громади, який включає 4 проєкти (проєкт 5 – створення природного заповідника та відновлення місцевої екосистеми, проєкт 3 –встановлення відеоспостереження в громадських місцях, проєкт 6 – розбудова системи переробки органічних відходів та проєкт 4 – розширення програми патрулювання добровільними формуваннями) загальним бюджетом 1700 тис. $ та сумарною цінністю для стейкхолдерів – 1,96. Подальші дослідження слід проводити в напрямі розробки системи підтримки прийняття рішень для проєктних менеджерів, яка базуватиметься на запропонованому адаптивноціннісному підході до управління проєктами розвитку громад та регіонів.

After analyzing the current state of community and regional development projects, it has been determined that there 
are both advantages and disadvantages in current methodologies and approaches to project and portfolio management. To eliminate existing shortcomings, it is necessary to develop an adaptive value approach that takes into account the specific features and current realities of the communities involved.
This adaptive value approach will consider uncertainties and risks inherent in community development projects while ensuring that goals are met and the maximum value is created for stakeholders. To achieve this, a 14-step algorithm for managing community and regional development projects has been developed. This algorithm reflects the processes involved in managing projects and their specific features, while also considering the interrelationships between stages and changes in the project environment.
As a result of this research, project ideas and alternatives for portfolios of community development projects have been formed. Various configurations of community development projects were proposed, and using the adaptive value approach, the feasibility of including projects in a community development portfolio was determined for each option. Based on this approach, a portfolio of development projects was formed for a specific community, which included four projects (project 5 - creation of a nature reserve and restoration of the local ecosystem, project 3 - installation of video surveillance in public places, project 6 - development of an organic waste recycling system, and project 4 - expansion of the volunteer patrol program formations). The total budget for these projects was $1,700,000, with a total value for stakeholders of 1.96. Furtherresearch is needed to develop a decision-making support system for project managers based on the proposed adaptive value approach to the management of community and regional development project. 

УДК 614.25/31:004.94

Проблема. Стаття присвячена розробленню структурної моделі системи планування медичних проектів на основі обчислювального інтелекту. Обґрунтовано доцільність компонентів системи планування медичних проектів на основі обчислювального інтелекту, а також їх вплив на покращення процесів планування та реалізації медичних проектів. Від розуміння основних аспектів цієї моделі залежить успішність розробки та впровадження інтелектуальних інформаційних систем для проектного  менеджменту в медицині.
Мета. Обґрунтувати особливості створення систем планування медичних проектів, на їх основі  запропонувати структурну модель системи планування медичних проектів, яка базується на моделях обчислювального інтелекту, що дають можливість автоматизувати та оптимізувати різні аспекти медичних проектів та оцінити ефективність розробленої структурної моделі на практиці.
Методи дослідження. Використано методи аналізу та синтезу складових процесів предметної галузі та управління проектами, індукції та дедукції, абстрагування й конкретизації, аналогій для обгрунтування  особливостей створення систем планування медичних проектів. Під час розробки структурної моделі використано методологію SADT, системний підхід, теорію та методи моделювання систем, аналізу та синтезу чинників впливу складових проєктного середовища на складові медичних проектів. Для визначення вимог  медичних організацій до системи планування медичних проектів використано метод експертних оцінок  Розроблено програмний продукт мовою Python 3.11, який реалізує її функціональні можливості. 
Основні результати дослідження. Обґрунтовано доцільність розроблення структурної моделі системи  планування медичних проектів. Вона базується на моделях обчислювального інтелекту, що дає змогу автоматизувати та оптимізувати різні процеси планування медичних проектів. Обґрунтована структурна модель системи планування медичних проектів на основі обчислювального інтелекту включає базу даних (БД), базу знань (БЗ) та 8 системно взаємопов’язаних блоків. Вона передбачає системне формування баз даних (БД) та знань (БЗ) із реальних даних електронної системи медичних записів (ЕМЗ).
Це забезпечує навчання моделей обчислювального інтелекту для планування складових медичних проектів.
На підставі розробленої нейронної мережевої моделі, що навчена на даних діючої електронної системи медичних записів, виконано кількісне оцінення тривалості проектів лікування цукрового діабету у дітей.  Встановлені тенденції зміни тривалості проектів лікування цукрового діабету у дітей від зміни головних  чинників, які їх зумовлюють.
Висновки та конкретні пропозиції автора. Отримані результати лежить в основі підвищення якості та точності підтримки прийняття рішень для оцінення тривалості проектів лікування цукрового діабету у дітей із різними станами їх захворювання. Подальші дослідження стосуються впровадження структурної моделі системи планування медичних проектів на основі обчислювального інтелекту в медичній практиці. Це вимагає великих зусиль у зборі та аналізі медичних даних, а також забезпечує високу конфіденційність та конфіденційність інформації. Отримані результати досліджень суттєво покращують точність процесів планування проектів лікування пацієнтів, зменшують їх ризики та підвищують якість отриманих продуктів – наданих медичних послуг