З огляду на високу поширеність і вплив на якість життя, гінгівіт має важливе значення не лише для охорони здоров’я, а й для соціальної сфери. За протоколом надання медичної допомоги використовуються різні методи лікування гінгівіту, залежно від його типу, перебігу та ступеня тяжкості. Лікування базується на систематичній гігієнічній обробці порожнини рота та застосуванні лікарських засобів місцевої дії, які мають антимікробні, протизапальні властивості й здатність сповільнювати утворення бактеріальних біоплівок. Мета. Схарактеризувати сучасну номенклатуру лікарських засобів групи A01A «Засоби для застосування в стоматології», які, згідно з інструкцією для медичного застосування, використовуються для лікування гінгівіту та провести експертну оцінку цих лікарських засобів. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження були дані Державного реєстру лікарських засобів України, інструкції для медичного застосування лікарських засобів, наукові публікації. Застосовано методи інформаційного пошуку, порівняльного аналізу, системно-аналітичного підходу та метод анкетування. Висновок. Результати дослідження показали, що станом на 1 січня 2024 року на фармацевтичному ринку України було зареєстровано 39 лікарських засобів з групи A01A «Засоби для застосування в стоматології», які, згідно з інструкцією для медичного застосування, використовуються для місцевого лікування гінгівіту. Лікарські засоби класифіковано за походженням і складом активних компонентів, видом лікарської форми, країною-виробником та рецептурним статусом. Шляхом анкетного опитування лікарів-стоматологів вивчено доступність інформації про сучасні препарати для місцевого лікування гінгівіту, сприйняття ними нових лікарських засобів та вплив окремих чинників на їх призначення. На основі середніх сумарних оцінок ефективності, безпечності та частоти застосування сформовано рейтинговий перелік лікарських засобів, який може бути використаний для оптимізації фармацевтичного забезпечення хворих гінгівітом.

УДК 615.276:364.33:614.2

Мета роботи: проаналізувати динаміку асортименту, розміру відшкодування та цінових характеристик імуносупресантів, що входять до програми державних гарантій медичного обслуговування населення, а також дослідити їх споживання на прикладі конкретної аптеки.   

Матеріали і  методи. Дані про номенклатуру й роздрібні ціни імуносупресантів з п'яти Реєстрів лікарських засобів, що підлягають реімбурсації за період 2023-2025 рр. та інформація про обсяги їх реалізації за 6 місяців (у натуральному та грошовому вираженні) на прикладі однієї з аптек м. Львова, яка відпускає ліки за цією державною програмою. Методи: аналіз, порівняння та узагальнення.

Результати та обговорення. З’ясовано, що у період 2023-2025 рр. до державної програми гарантій медичного обслуговування населення включили 5 міжнародних непатентованих назв імуносупресантів. При цьому до останнього Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, внесено 56,0% асортиментних позицій такролімусу, 24,0% - циклоспорину, 12,0% - мікофенолової кислоти та її солей, а також по 4,0% - сертикану та валгацикловіру. Для імуносупресантів характерна повна імпортозалежність. Причому у виробництві 72,0% їх асортименту задіяно по одному підприємству, у решти - від трьох до шести підприємств. За даними перших трьох Реєстрів 71,4% імуносупресантів пацієнти могли отримати безоплатно, решта - вимагали часткової доплати. Проте у двох останніх Реєстрах частка асортиментних позицій імуносупресантів, що підлягають частковій доплаті пацієнтом, зросла до 40,0%. Роздрібні ціни для 9 асортиментних позицій (36,0%) знизились або залишились незмінними, а для 16 (64,0%) - зросли. Упродовж березня – серпня 2024 р. досліджувана аптека, яка відпускає ліки за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, реалізовувала лише дві третини асортиментних позицій імуносупресантів, що охоплювали три з п’яти міжнародних непатентованих назв, включених у Реєстр. За кількістю виписаних Е-рецептів (71,3%), відпущених упаковок (73,8%) та обсягом реалізації у грошовому вираженні (86,0%) лідирував такролімус.

Висновки. Проаналізовано у динаміці асортимент, розмір відшкодування вартості та цінові характеристики імуносупресантів, включених у програму державних гарантій медичного обслуговування населення, та встановлені основні тенденції їх реалізації на рівні аптеки.

УДК 615.32:615.874:613.29:339.13

Надлишкова вага є медичною і соціальною проблемою, яка часто може викликати безконтрольне споживання лікарських засобів і дієтичних добавок для схуднення. Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що дослідження щодо порівняння асортименту ліків і дієтичних добавок для схуднення і контролю ваги, а також відношення споживачів до їх застосування, не проводились. Метою дослідження було схарактеризувати сучасну номенклатуру лікарських засобів і дієтичних добавок для схуднення та контролю ваги та дослідити відношення споживачів до проблеми застосування цих засобів. Матеріалами дослідження були дані Державного реєстру лікарських засобів України, інформаційного ресурсу Сompendium.onLine, наукові публікації, анкети. Застосовано методи інформаційного пошуку, порівняльного аналізу та анкетування. Результати. Здійснено порівняння асортименту лікарських засобів і дієтичних добавок для схуднення і контролю ваги за даними Державного реєстру ЛЗ України та рубрики «Дієтичні добавки» на інформаційному ресурсі Compendium. onLine. Проведено розподіл аналізованої сукупності дієтичних добавок за виробниками та формами випуску. Встановлено рейтинг основних вітчизняних виробників дієтичних добавок для схуднення та контролю ваги. Проведено анонімне анкетне опитування за допомогою Google Forms 156 респондентів і встановлено, що переважна більшість опитаних вважають проблему надлишкової ваги серйозною медичною проблемою, що потребує консультації з лікарем перед початком використання будь-яких засобів для схуднення, негативно ставляться до застосування ліків і дієтичних добавок з метою схуднення, а для схуднення та контролю ваги надають перевагу фізичним вправам та дотриманню дієти. Висновки. Станом на 1 січня 2025 року на фармацевтичному ринку України у сегменті засобів для схуднення і контролю ваги пропонується 4 лікарські засоби та 193 дієтичні добавки. Лідером за кількістю позицій дієтичних добавок є українська компанія ТОВ «Ключі здоров’я» (м. Харків) – 50 позицій (25,91 % всього асортименту). Шляхом анкетного опитування встановлено відношення споживачів до проблеми застосування ліків і дієтичних добавок для схуднення і контролю ваги та їх переваги при виборі засобів та методів схуднення.

УДК 616.72-002.77-085

Мета роботи. Порівняльний аналіз призначень лікарських засобів (ЛЗ) для фармакотерапії (ФТ) хворих iз ревматоїдним артритом (РА) в умовах
закладу охорони здоров’я стаціонарного типу (ЗОЗст) у 2009 та 2019 рр. і встановлення впливу чинних медико-технологічних документів на структурутаких призначень.
 Матеріали і методи. Об’єктами дослідження були медичні карти і листки лікарських призначень (ЛЛП) 89 та 108 стаціонарних хворих з РА, котрі
знаходилися на лікуванні у ревматологічному відділенні комунального некомерційного підприємства «4-а міська клінічна лікарня міста Львова» (КНП«4 МКЛ м. Львова») у 2009 та 2019 рр. відповідно. У роботі використовували методи: інформаційного пошуку, частотного, порівняльного, контент-аналізів, узагальнення даних та кластерного аналізу.
Результати й обговорення. Контент-аналіз ЛЛП дозволив установити, що для ФТ РА використовувались ЛЗ трьох груп: хворобомодифікуючі
протиревматичні препарати (ХМПРП), глюкокортикостероїди (ГКС) та нестероїдні протизапальні лікарські засоби (НПЗЛЗ). За досліджуваний
період значно зросла частка призначень ХМПРП і знизилася – НПЗЛЗ. Порівняльний аналіз схем призначень ФТ РА засвідчив збільшення частки
призначень тих схем лікування, де використовують ХМПРП, що відповідає вимогам чинного клінічного протоколу медичної допомоги хворим з РА.  кластерного аналізу 24 міжнародних непатентованих назв (МНН) ЛЗ за частотою їх призначень виділено три групи ЛЗ. Перша – препарати, які  непризначались у 2019 р.; друга – препарати-лідери за призначуваністю; третя – ЛЗ із середнім та низьким рівнем призначуваності.
Висновки. Проведений аналіз призначень ХМПРП, НПЗЛЗ та ГКС для фармакотерапії РА показав вагомий вплив клінічних протоколів на вибір
тактики лікування РА. Кластерний аналіз дозволив розбити ЛЗ на групи та визначити найперспективніші ЛЗ для лікування РА.

УДК 614.27:615.11

Мета роботи. Дослідження особливостей сучасного стану відпуску лікарських засобів з аптек та їхніх структурних підрозділів на підставі опитування фармацевтичних фахівців західних областей України.

Матеріали і методи. Нормативне забезпечення відпуску лікарських засобів з аптек та їхніх структурних підрозділів в Україні. Анкета, на яку дали відповідь 141 фармацевтичний фахівець з Івано-Франківської (36,2 %), Львівської (22,0 %), Тернопільської (21,3 %), Закарпатської (7,8 %), Волинської (7,1 %) та Чернівецької (5,6 %) областей. Методи – узагальнення, систематизація, анкетне опитування.

Результати й обговорення. В Україні затверджено 36 протоколів провізора (фармацевта) (протоколи фармацевтичної опіки), більшість (22) – для симптоматичного лікування захворювань. 71 % опитаних фармацевтичних фахівців застосовують у своїй роботі протоколи фармацевтичної опіки частково, 19 % опитаних – повністю, 10 % – не застосовують взагалі. Для 13 із 22 протоколів при симптоматичному лікуванні захворювань опитані фармацевтичні фахівці вважають самостійне встановлення діагнозу пацієнтом проблематичним, найчастіше вказували на протоколи фармацевтичної опіки при порушенні функції жовчного міхура і жовчовивідних шляхів та ферментативній недостатності підшлункової залози (по 34 % респондентів). 80 % опитаних фармацевтичних фахівців відпускають рецептурні лікарські засоби без рецепта, мотивуючи це відсутністю усталеної практики виписування рецептів лікарями (60,2 %), залежністю розміру власної заробітної плати від обсягу продажів (23,0 %), відсутністю чіткого механізму контролю за відпуском рецептурних лікарських засобів (15,0 %). Умови, які б змусили респондентів дотримуватись законодавства в даній сфері, це наявність дієвого контролю за рецептурним відпуском із боку Держлікслужби України або інших органів (80,9 %), загроза звільнення з роботи (39 %), санкції (34 %), відсутність залежності розміру заробітної плати від обсягу продаж (24,1 %), запровадження електронних рецептів на рецептурні лікарські засоби (21,9 %).

Висновок. На основі проведеного опитування 141 фармацевтичного працівника 6 західних областей України встановлено низький рівень знання критеріїв віднесення ЛЗ до таких, що відпускаються без рецепта з аптек; неналежний ступінь ознайомлення респондентів із протоколами фармацевтичної опіки та використання їх у практичній діяльності; проблематичність самостійного встановлення пацієнтом ряду діагнозів, для яких передбачено протоколи симптоматичного лікування; недотримання умов рецептурного відпуску більшістю опитаних.