УДК 616.36-008-02:[616.12:616.61]
Роль печінки та її функціональний стан залишаються недооціненими за умов кардіоренального метаболічного синдрому (КРМс).
Мета – оцінити функціональний стан печінки залежно від стадії КРМс та визначити асоціації маркерів функціонального стану печінки зі структурнофункціональними параметрами серця.
Матеріали і методи. Oбстежено 100 пацієнтів із гострими формами ішемічної хвороби серця, яких розподілили на групи залежно від стадії КРМс: Г0, Г1, Г2, Г3. Дослідження проводили з дотриманням Гельсингської декларації прав людини, під контролем комісії з біоетики ДНП«ЛНМУ» (протокол №2 від 21.2.2022) та інформованою згодою пацієнтів. Функціональний стан печінки оцінено за рівнями трансфераз, індексу де Рітіса, білірубіну та гамма-глютамілтранспептидази (ГГТП); стан вуглеводного метаболізму – за пероральним глюкозотолерантним тестом. Додатково розраховані швидкість клубочкової фільтрації за MDRD та Cockcroft-Gault; тригліцеридоглюкозний індекс (ТГГІ); показники чутливості печінки до інсуліну – індекси McAuley та QUICKI, чутливості периферійних тканин до інсуліну Matsuda та Avignon; індекс сумарної секреції інсуліну Drivsholm. Статистичну обробку проводили за допомогою програми «Statistica 6.0», величини представлені як середнє арифметичне з похибкою (M±m), кореляційний аналіз проведено за Спірменом-Пірсоном (r), відмінності оцінені за t-критерієм, за рівень істотності прийнято р<0,05.
Результати. Низький рівень білірубіну <10 мкмоль/л спостерігали у 19% пацієнтів 2-ї стадії КРМс та не реєстрували у пацієнтів із 3-ю стадією, у четвертини яких він, навпаки, зростав понад норму. Зменшення білірубіну за умов КРМс корелювало з метаболічною дисфункцією зі збільшенням ТГГІ і зменшенням індексу чутливості печінки до інсуліну McAuley. У міру погіршення функціонального стану нирок спостерігали незначні підвищення активності трансаміназ та зменшення рівня ГГТП, що корелювало з умістом креатиніну, метаболічними показниками, активністю запалення. За умов відсутності КРМс та при 1-й його стадії зростання трансаміназ і ГГТП не супроводжувалось змінами серця, тоді як за умов 2-3-ї стадій КРМс погіршення функціональної здатності печінки асоціювалося з гіпертрофією міокарда та дилятацією лівого передсердя.
Висновок. Функціональний стан печінки погіршувався у міру прогресування КРМс. За умов 2-3-ї стадій КРМс погіршення функціональної здатності печінки асоціювалось із гіпертрофією міокарда та дилятацією лівого передсердя.
Ключові слова: кардіоренальний метаболічний синдром, трансамінази, гаммаглютамілтранспептидаза, білірубін, чутливість до інсуліну, гіпертрофія міокарда.