Мета дослідження – проаналізувати взаємозв’язки між рівнями розчинної форми стимулюючого фактора росту, що експресується геном 2 (sST2), N-кінцевого фрагменту попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP) та функцією нирок при гострому коронарному синдромі (ГКС), оцінивши роль фактора куріння.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: гострий коронарний синдром; хронічна хвороба нирок; швидкість клубочкової фільтрації; куріння, sST2; NT-proBNP; серцева недостатність.

Summary. The aim of the study was to analyze the relationships between the levels of the soluble form of the stimulating growth factor expressed by the gene 2 (sST2), the N-terminal fragment of the precursor of brain natriuretic peptide (NT-proBNP) and kidney function in acute coronary syndrome (ACS), assessing the role of the smoking factor.

KEYWORDS: acute coronary syndrome; chronic kidney disease; glomerular filtration rate; smoking, sST2; NT-proBNP; heart failure.

Мета. Встановити ризики порушень ліпідного обміну у персистуючих курців після перенесеного гострого коронарного синдрому (ГКС) на етапі відновного лікування.

        Матеріали та методи. Обстежено 68 пацієнтів з фактором куріння (група I). Наприкінці санаторного етапу реабілітації для оцінки ефективності програми відновного лікування група I була розподілена на дві підгрупи: IА – пацієнти-курці, які відмовились від куріння в процесі кардіореабілітації (КР), та IБ – пацієнти-курці, які продовжували курити. Визначали основні показники ліпідного обміну та ризики їх порушень в динаміці реабілітаційного лікування.

      Результати. Проведений аналіз показав, що курці, що продовжують курити мали значно підвищений ризик  недосягнення цільового значення ЗХС < 4,5 ммоль/л - на 55 % (OR=1,55, СІ=1,15-2,26), ТГ < 1,7 ммоль/л - на 23 % (OR=1,23, СІ=1,05-1,43), ХС ЛПНГ < 1,4 ммоль/л - в 3,2 рази (OR=3,24, СІ=1,14-9,54), ХС ЛПВГ > 1,3 ж, (>1,0 ч) ммоль/л  і ХС не-ЛПВГ < 2,6 ммоль/л - в 2,5 рази (OR=2,48, СІ=1,24-4,99) (OR=2,51, СІ=1,18-4,74). У свою чергу, відмова від куріння значно знижує ризики недосягнення цільових рівнів показників ліпідного обміну: ризик недосягнення ХС ЛПНГ < 1,4 ммоль/л був підвищеним на 45 % (OR=1,45, СІ=1,00-2,11), ХС ЛПВГ > 1,3 ж, (>1,0 ч) ммоль/л - на 36 % (OR=1,36, СІ=1,04-1,76) та ТГ < 1,7 ммоль/л - на 19 % (OR=1,19, СІ=1,06-1,34).

     Висновки. Персистуюче куріння під час проходження програми КР значно підвищує ризик дисліпідемії проатерогенної спрямованості. Відмова від куріння покращує результати та ефективність реабілітаційного лікування.

УДК: 616.127-005.8-036.11:547.964.4]-07 

З метою діагностики та прогнозування перебігу серцево-судинних захворювань, окрім визначення серцевих тропонінів, у кардіологічній практиці все частіше використовують нові біомаркери ураження міокарда, які виявляють наявність ішемії, активність запалення, міокардіальне розтягнення та ремоделювання інтерстицію [1-3].
Зміна серцево-судинного гомеостазу в пацієнтів із гострим інфарктом міокарда відображає запальну реакцію, що виникає в умовах гемодинамічного стресу; це основа раннього та віддаленого постінфарктного ремоделювання лівого шлуночка. У цій статті описано роль біомаркерів NT-proBNP та ST2 в стратифікації ризику серцево-судинних ускладнень у післяінфарктному періоді.
Ключові слова: гострий інфаркт міокарда, біомаркери, ST2, NT-proBNP, серцево-судинні захворювання, серцева недостатність.

У статті проведено порівняльну оцінку динаміки показників тривоги і депресії за допомогою скринінгової шкали HADS у пацієнтів, які перенесли гострий коронарний синдром (ГКС), на етапі санаторного лікування залежно від статусу курця. Залежно від звички куріння всі пацієнти були розподілені на дві групи. До першої (I) групи увійшли пацієнти з фактором куріння (курці, n=64, середній вік — 54,94±1,6 року), до другої (II) групи – хворі без фактора куріння (некурці, n=50, середній вік — 58,64±1,4 року). Наприкінці санаторно-курортної реабілітації для оцінки динаміки досліджуваних показників група I була розподілена на дві підгрупи: IА – курці (n=36), які відмовились від куріння в процесі КР, та IБ – курці (n=28), які продовжували курити. У курців, які відмовились від куріння в процесі кардіореабілітаційного лікування, спостерігалася найбільш виражена позитивна динаміка психоемоційного фону пацієнтів після перенесеного ГКС.
Ключові слова: фактор куріння, кардіореабілітація, гострий коронарний синдром, тривога, депресія.

screening scale of patients with a history of acute coronary syndrome (ACS) during cardiac rehabilitation treatment depending on smoking factor. All patients have been divided into 2 groups according to smoking habit. Patients with smoking factor (smokers, n=64, average age 54.94±1.6 years old) belonged to the 1st group, patients without smoking factor (non-smokers, n=50, average age, 58.64±1.4 years old) belonged to the 2nd group. The 1st group was divided into 2 subgroups in the end of resort rehabilitation in order to evaluate dynamic of researched indices: IA – smokers (n=36), that gave up smoking during the process of cardiac rehabilitation (CR), and IB – smokers (n=28) that continued smoking. The most pronounced positive dynamics
of the psycho-emotional background of patients after undergoing ACS was observed in smokers who gave up smoking during cardiorehabilitation treatment.
Keywords: smoking factor, cardiac rehabilitation, acute coronary syndrome, anxiety, depression.

УДК: 616.132.2-008.64-036.11]- 036.82:615.825

The article discusses the tasks and structure of cardiorehabilitation (KR) restorative treatment of patients after acute coronary syndrome (ACS). The physical rehabilitation program, its formation depending on the classification of the severity of the clinical condition of rehabilitation patients and groups of complications arising after an acute coronary event were analyzed. The article focuses on teaching patients to modify their lifestyle, correct risk factors, and adhere to medication in order to improve the quality and length of their lives. The priority goals of the KR process have been determined, among which the most important are the prevention of repeated cardiovascular events, hospitalizations, and improvement of the prognosis.
Keywords: cardiorehabilitation, acute coronary syndrome, physical activity, risk factors.