УДК 614.23:616.314:331.101.3

Актуальність. Ефективне управління персоналом є одним із ключових чинників сталого розвитку закладів охорони здоров’я в умовах трансформації системи медичної допомоги, зростання конкуренції на ринку медичних послуг та підвищення вимог з боку пацієнтів. Мотивація персоналу розглядається як фундаментальний елемент, що забезпечує відповідність роботи команди цінностям закладу та пацієнтоорієнтованому підходу. Питання трудової мотивації медиків є об’єктом уваги світової наукової спільноти. Міжнародний досвід свідчить, що мотиваційний профіль стоматолога еволюціонує: якщо на етапі вибору професії часто домінують фінансова безпека та престиж, то в процесі практичної діяльності на перший план виходять концепція «стоматології як способу життя», гнучкість графіка та автономія. Вітчизняні дослідники також наголошують на необхідності модернізації управлінських підходів через впровадження економічної незалежності медичних центрів та покращення технічного оснащення. Проте, попри значну кількість теоретичних напрацювань, механізми адаптації цих моделей до умов сучасних українських медичних закладів різних форм власності потребують глибшого емпіричного аналізу. Метою роботи є оцінка рівня задоволеності лікарів-стоматологів чинною системою мотивації праці та обґрунтування напрямів її вдосконалення на основі результатів анкетного опитування. Матеріали і методи. Дослідження проведено із застосуванням соціологічних та аналітичних методів. Основним методом збору первинної інформації було анкетне опитування, яке дозволило отримати узагальнену оцінку мотиваційних чинників та ставлення респондентів до чинної мотиваційної політики роботодавців. Матеріалом дослідження були результати анкетного опитування 33 практикуючих стоматологів. Результати та їх обговорення. Результати продемонстрували, що хоча рівень заробітної плати залишається пріоритетним стимулом для 87,9% респондентів, лише 6,1% опитаних повністю задоволені поточною оплатою праці. Виявлено критичний дефіцит системного матеріального заохочення: понад 70% лікарів взагалі не отримують премій чи бонусів. Водночас зафіксовано високу значущість нематеріальних факторів, таких як можливості професійного розвитку (63,8%) та мікроклімат у колективі (57,6%). Проблемою є низька прозорість мотиваційної політики: лише 15,2% учасників вважають чинну систему справедливою та відкритою. Загалом, майже половина респондентів (48,4%) оцінили наявну систему стимулювання негативно. На основі отриманих даних розроблено пірамідальну модель мотивації, яка інтегрує матеріальний фундамент з нематеріальними, організаційними, професійними, психологічними та інформаційними компонентами. Висновки. Проведене анкетне дослідження підтвердило наявність суттєвого дисбалансу між очікуваннями лікарів-стоматологів та детермінованими управлінськими практиками. Запропонована пірамідальна модель мотивації, яка поєднує всі види стимулів та інформаційну прозорість, спрямована на підвищення ефективності праці, зниження плинності кадрів, формування лояльності персоналу та покращення якості стоматологічних послуг завдяки високій вмотивованості медичного персоналу.

УДК 316.346.2:615.1:614.2

Мета роботи – встановити наявність ґендерних чинників у професійній реалізації майбутніх фармацевтичних фахівців у контексті фармацевтичної безпеки держави.

Матеріали і методи. Для досягнення мети було проведено пілотне анонімне онлайн-опитування. Інструментом збору первинної інформації був опитувальник, створений у Google Forms. Матеріалами дослідження стали відповіді 145 респондентів – студентів старших курсів фармацевтичного факультету (денної та заочної форм навчання) та фармацевтів-інтернів Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Використано методи інформаційного пошуку, системно-аналітичного, логічного аналізу та анкетування.

Результати й обговорення. З’ясовано, що більшість респондентів навчалися або працювали у переважно жіночому колективі (84,8%). Про рівноправність у можливостях професійної реалізації фармацевтів засвідчили 71,7% опитаних. Значна частина респондентів у професійній діяльності не стикалася з ґендерною дискримінацією (61,4%), водночас понад п’ята частина опитаних (21,4%) зауважили наявність неоднакового ставлення до осіб різної статі у фармацевтичному середовищі. Зокрема, було зазначено про упередженість під час найму на роботу (51,6% відповідей), що стосувалась осіб обох статей. Іншими ознаками дискримінації були неоднакова оплата праці (16,1%), обмежений доступ до керівних посад (12,9%), сексуальні домагання (9,7%) та обмеження у кар’єрному зростанні (6,5%). Пріоритетом щодо ґендерного складу майбутнього професійного середовища понад половина всіх опитаних вважає змішаний колектив (54,5%). При цьому стать керівника для більшості респондентів (71,7%) не має значення.

Висновки. Встановлено наявність ґендерних чинників у професійній реалізації майбутніх ФФ, що проявляється через горизонтальну та вертикальну асиметрію у фармацевтичному середовищі. Такі диспропорції класифіковано як потенційні ризики для ФБ держави. Виявлені залишкові ознаки сегрегації під час найму на роботу осіб обох статей мають переважно суб’єктивний характер. Водночас результати опитування свідчать про поступове нівелювання ґендерних стереотипів серед майбутніх фармацевтів.

УДК : 614.27:615.

Фолієва кислота є ключовим мікронутрієнтом, особливо важливим у період вагітності через її роль у профілактиці вроджених вад розвитку плода, зокрема дефектів нервової трубки. Метою дослідження була комплексна оцінка аптечного асортименту лікарських засобів і дієтичних добавок, що містять фолієву кислоту, а також вивчення рівня обізнаності студентів-фармацевтів щодо її функціонального значення, нормативного регламентування застосування жінками. Об’єктом дослідження виступили дані Державного реєстру лікарських засобів України та платформи Tabletki.ua станом на 01.01.2025 р., а також результати анкетування 37 студентів IV–V курсів фармацевтичного факультету Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Встановлено обмежений асортимент лікарських засобів із фолієвою кислотою (6 позицій) та значну присутність дієтичних добавок з різним дозуванням і додатковими компонентами. Виробники представлені як вітчизняними, так і іноземними фірмами. Результати опитування студентів старших курсів фармацевтичного факультету показало недостатню обізнаність їх щодо профілактичної ролі фолієвої кислоти, позаяк майже половина опитаних (48,6 %) не орієнтується в оптимальних термінах її приймання, а низка респондентів зазначили інші свідповіді: вплив фолієвої кислоти на імунну систему (32,4 %), регуляцію функції щитоподібної залози (16,2 %) та покращення зору (2,7 %), що не належить до її встановлених властивостей. Власне більшість опитаних (понад 70 %) оцінили власну поінформованість про застосування фолієвої кислоти недостатньою. Зазначене свідчить про потребу в поглибленому вивченні теми в межах освіти і професійного розвитку та підтверджує доцільність обраної стратегії – інформування студентів після опитування про вітчизняні й міжнародні нормативи споживання фолієвої кислоти, що позитивно вплине на підвищення рівня їхньої обізнаності.

10 жовтня 1965 року народилася Оксана Левицька – доктор фармацевтичних наук, професор кафедри організації і економіки фармації ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького». Оксана Левицька – знана дослідниця, талановитий педагог і мудра наставниця. Вона гармонійно поєднала у собі глибокий інтелект науковця та невичерпну щирість і сердечність справжньої Українки. Життєвий та науковий шлях Оксани Романівни не просто відміряний роками, а наповнений світлом, беззавітною добротою та глибокою любов’ю до фармації.

З огляду на високу поширеність і вплив на якість життя, гінгівіт має важливе значення не лише для охорони здоров’я, а й для соціальної сфери. За протоколом надання медичної допомоги використовуються різні методи лікування гінгівіту, залежно від його типу, перебігу та ступеня тяжкості. Лікування базується на систематичній гігієнічній обробці порожнини рота та застосуванні лікарських засобів місцевої дії, які мають антимікробні, протизапальні властивості й здатність сповільнювати утворення бактеріальних біоплівок. Мета. Схарактеризувати сучасну номенклатуру лікарських засобів групи A01A «Засоби для застосування в стоматології», які, згідно з інструкцією для медичного застосування, використовуються для лікування гінгівіту та провести експертну оцінку цих лікарських засобів. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження були дані Державного реєстру лікарських засобів України, інструкції для медичного застосування лікарських засобів, наукові публікації. Застосовано методи інформаційного пошуку, порівняльного аналізу, системно-аналітичного підходу та метод анкетування. Висновок. Результати дослідження показали, що станом на 1 січня 2024 року на фармацевтичному ринку України було зареєстровано 39 лікарських засобів з групи A01A «Засоби для застосування в стоматології», які, згідно з інструкцією для медичного застосування, використовуються для місцевого лікування гінгівіту. Лікарські засоби класифіковано за походженням і складом активних компонентів, видом лікарської форми, країною-виробником та рецептурним статусом. Шляхом анкетного опитування лікарів-стоматологів вивчено доступність інформації про сучасні препарати для місцевого лікування гінгівіту, сприйняття ними нових лікарських засобів та вплив окремих чинників на їх призначення. На основі середніх сумарних оцінок ефективності, безпечності та частоти застосування сформовано рейтинговий перелік лікарських засобів, який може бути використаний для оптимізації фармацевтичного забезпечення хворих гінгівітом.