Introduction. Infectious diseases have been a threat during all periods of human existence. Primary measures to protect against extremely dangerous pathogens included quarantine, observation and vaccination. Vaccination was crucial in the fight against smallpox — the only disease, which was eradicated on a global scale. The aim of the work was to identify the main stages of development and application of vaccines for the protection against especially dangerous infection (EDI) and the contribution of Ukrainian scientists in the development of vaccines for EDI. Methods. An analysis using the Search Strategy of narrative reviews of literary sources and Internet resource was conducted to systematize data about the application of immunobiological preparations to create an active immunity against several actual EDI. The participation of scientists with Ukrainian roots in the creation of vaccines against this group of diseases is indicated. Results. Smallpox (variolation in China in the 11th century) is known as the first disease against which specifc protection was created. Until the 20s century, the first five vaccines against EDI were developed: smallpox, rabies, anthrax, cholera, and plague. In the 20s century, the list was supplemented by vaccines against typhus, yellow fever, tick-borne encephalitis,тtularemia, brucellosis, coxiellosis (Q-fever), hemorrhagic fever with renal syndrome (HFRS). The introduction of new technologies in the 21st century allowed improving existing preparations and creating new ones against Ebola viral disease (EVD), COVID-19 as EDIs relevant ones for the pandemic potential. Outstanding scientists with Ukrainian roots contributed to the creation of vaccines against EDI: V. Khavkin, D. Samoilovich, V. Zhdanov. Conclusion. Protection of the population against EDIs is limited by the number of available effective vaccines. The development of vaccines against COVID-19 has improved the prognosis for containment of the COVID-19 pandemic. 

УДК 612.821–053.66

Група респіраторних інфекцій посідає перше місце в структурі загальної інфекційної захворюваності населення. У більшості країн світу, за даними ВООЗ, її частка становить 80-90 %. Особливості етіологічної структури інфекцій дихальних шляхів, закономірності їх виникнення та поширення у кожній країні обумовлені кліматичними, ландшафтно-географічними, соціально-економічними та іншими особливостями. Збудники грипу, COVID-19 та інших гострих респіраторних інфекцій (ГРВІ) займають провідне місце через їх високий епідемічний потенціал.

УДК: 614.4.+614.8)]-078

Надзвичайні ситуації (НС) різного генезу супроводжуються зміною епідемічного стану території та населення, що вимагає своєчасного виявлення уражальних чинників інфекційної (патогенні біологічні агенти (ПБА) й токсини) та неінфекційної природи. Лабораторна
мережа є важливою складовою в системі реагування на НС, що дозволяє визначити етіологію інфекційних і паразитарних захворювань, оптимізувати лікування хворих; забезпечити основні напрямки протиепідемічного забезпечення та оцінювання ефективності заходів у динаміці реагування. Мета дослідження – оцінювання сучасних моделей лабораторного забезпечення індикації ПБА, завдань і обсягів роботи лабораторної служби на основних етапах НС: готовності, реагування і відновлення. Лабораторна діагностика є важливою складовою в системі захисту населення і території при НС, яка забезпечує виявлення ПБА і токсинів, проведення клінічних лабораторних досліджень. Обсяги і напрямки діяльності лабораторної мережі при НС визначаються реальною ситуацією і різняться на етапах готовності, реагування і відновлення. Індикація ПБА розпочинається на етапі здійснення санітарно-епідеміологічної розвідки на уражених територіях. У залежності від ситуації, виявлення і визначення виду ПБА може здійснюватися лабораторною мережею закладів охорони здоров’я у зоні НС, мобільними лабораторіями різного типу, лабораторною мережею поза межами уражених територій. Використання високоінформативних методів виявлення антигенів (імуноферментний аналіз, люмінесцентна мікроскопія, спектроскопія, технології біочіпів), а також геномів ПБА (мультиплексна ПЛР) дозволяє у термін до 2 годин верифікувати діагнози інфекційних хворих, визначати чутливість до хіміотерапевтичних засобів для оптимізації лікування, зменшити за рахунок цього тривалість госпіталізації та вартість лікування. Обстеження об’єктів довкілля забезпечує оцінювання ступеню їх контамінації ПБА, обсяги заходів знезараження. У випадку використання імунохроматографічного аналізу доцільно застосовувати набори швидких тестів з урахуванням групи інфекцій: кишкові, дихальні, контактні, кров’яні. Поширеним у практиці є застосування інших принципів комплектування наборів: група особливо небезпечних інфекцій; інфекції, що передаються статевим шляхом; інфекції центральної нервової системи тощо.