УДК: 617-022:616-001.4

Одними  із найпоширеніших  ускладнень  пацієнтів  у після-операційному періоді залишається інфікування ран, що спричиняють ускладнення перебігу захворювання та  залишаються гострою проблемою охорони здоров’я.

Мета  дослідження  полягала  у встановленні  частоти  інфікування  ран  при відкритих та малоінвазивних оперативних втручаннях, встановленні видового спектру  та антибіотикочутливості  виділених  мікроорганізмів.  Частота інфікування ран після відкритого хірургічного втручання була на 25 % вища ніж після  лапароскопічного  втручання.  Тому, при  можливості  необхідно  надавати перевагу саме лапароскопічним операціям.Виділені  2 штами  K.  pneumoniae  та  3  штами  P.  aeruginosa,  відповідно до   критеріїв,  що визначають ІПНМД, були  саме  госпітальними  штамами, мали  резистентність  практично  до усіх  антибіотиків,  що рекомендовані  для тестування керівництвом EUCAST. Проте, до препарату «Колістин» чутливими виявилися усі виділені ізоляти. Найбільшу активність виявили ізоляти S. aureus, S.epidermidis до амоксиклаву – 89 % штамів.Для запобігання розвитку  інфекцій,  пов’язаних  з наданням  медичної  допомоги необхідно суворо дотримуватись правил дезінфекції хірургічних відділень та проводити щомісячний мікробіологічний моніторинг за станом мікробіоти у відділенні.

Вступ. Різке зростання кількости пацієнтів із мінно-вибуховими травмами через війну робить актуальною проблему колонізації ран військовослужбовців резистентними штамами Pseudomonas aeruginosa і Klebsiella pneumoniae та модифікації їхнього видового спектра на третьому етапі евакуації. Мета. З’ясувати частоту інфікування клебсієлами та псевдомонадами мінно-вибухових ран на третьому етапі евакуації, визначити спектр їхньої резистентности, чутливість до протимікробних лікарських засобів, подати загальні правила військово-медичної допомоги.

Матеріяли й методи. Мікробіологічні дослідження проводили відповідно до чинних нормативно-методичних матеріялів і методичних рекомендацій. Антимікробну чутливість досліджували згідно з рекомендаціями European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing (EUCAST), 2023. Щодо випадків інфікування під час надання медичної допомоги (ІПНМД) серед поранених військовослужбовців керувалися оновленим наказом Міністерства охорони здоров’я України №1447 «Про затвердження Зміни до Критеріїв, за якими визначаються випадки інфекційних та паразитарних захворювань, які підлягають реєстрації» від 15.07.2021 р.

Результати. Обстежено 38 осіб, у 17 виділено K. pneumoniae і P. аeruginosa, що становить 44,7 %. Інфекційні ускладнення ран віднесено до ІПНМД. 33,3 і 22,2 % ізолятів K. pneumoniae продемонстрували чутливість до амікацину та іміпенему відповідно. Чутливість до піперацилін-тазобактаму виявлено у 41,2 % ізолятів P. aeruginosa, іміпенему – 23,5 %, цефтазидиму – 11,8 %; помірну чутливість до амікацину – 29,4 %, тикарцилін-клавуланату – 23,5 %. У клебсієл і псевдомонад зафіксовано абсолютну чутливість до колістину. Отже, 92,3 % ізолятів псевдомонад і 90,7 % клебсієл виявилися мультирезистентними штамами. Своєчасне, ретельне первинне хірургічне оброблення ран, коректне протимікробне лікування знижують ризик їхнього інфікування.

 Висновки. У 44,7 % поранених виділено K. pneumoniae і P. аeruginosa на третьому етапі евакуації. Мультирезистентні штами K. pneumoniae і P. аeruginosa є шпитальними, частота їхнього висівання становить 90,7 і 92,3 % відповідно. Усі виділені ізоляти чутливі до колістину. Якісна підготовка хірургічної рани для подальших реабілітаційних етапів передбачає повну елімінацію з неї мікроорганізмів.

Ключові слова: K. рneumoniae, P. aeruginosa, множинна резистентність, мінно-вибухова травма

Інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги (ІПНМД): цей термін зараз включає в себе розвиток інфекційних процесів у різних системах органів пацієнтів і у шпиталях різної спеціалізації. Вважається, що ІПНМД — це інфекції, які вперше виникають через 48 годин чи пізніше після госпіталізації або ж через 30 днів після отримання медичної опіки. Мета дослідження: ретроспективний аналіз захворюваності серед дітей в Україні на ІПНМД протягом 2009–2021 рр.

Матеріали та методи. Статистичний аналіз поширеності зареєстрованих випадків ІПНМД в Україні у 2009–2021 рр. за даними ЦГЗ МОЗ України. 
Результати. У середньому щороку в Україні реєстрували 966 ± 489 випадків ІПНМД серед дітей різного віку.
За віковим розподілом серед пацієнтів дитячої категорії з ІПНМД в середньому щороку на новонароджених дітей до 1 місяця життя припадало 65,8 %, від 1 місяця до 1 року — 5,9 %, від 1 до 17 років — 28,3 %. За нозологічною структурою ІПНМД у дітей превалювали інфекції окремих станів, що виникають в перинатальному періоді. У середньому відсоток таких хвороб за 2010–2021 рр. становив 49,5 ± 7,5 % (серед дітей 0–17 років) та 13,8 % від загальної кількості випадків ІПНМД в Україні. Висновки. Останніми роками в Україні спостерігався недооблік випадків ІПНМД як серед дорослих пацієнтів, так і серед дітей. Показники, надані установами окремих регіонів (Одеська та Київська області), дають змогу з певною мірою вірогідності отримати уявлення про структуру захворюваності на ІПНМД в цілому у країні. За віковою структурою ІПНМД у дітей (0–17 років) за 2009–2021 рр. становили 22,06 % від загальної кількості ІПНМД. Найбільшу кількість випадків за вказаний період зафіксовано серед новонароджених дітей, що становить 65,8 % від усіх дітей з ІПНМД. Тож основні зусилля повинні бути спрямовані на зниження рівня ІПНМД серед малюків.