УДК 005.8:614.2:005.52

Розроблено метод адаптації архітектури портфеля проєктів розвитку госпітальних округів до мінливого проєктного середовища. Він ґрунтується на концепціях стратегічного управління та інтелектуальної підтримки прийняття рішень. Метод реалізує поетапний підхід, що передбачає аналіз пріоритетних проєктів, формування стратегічних цілей, моніторинг зовнішнього середовища, обґрунтування змін до поточного портфеля та моделювання альтернативних сценаріїв розвитку. Він 
ґрунтується на множині критеріїв, таких як цінність, ризик, ресурсна забезпеченість, завершеність, терміновість та бюджет проєктів. Це забезпечує динамічну гнучкість та обґрунтованість управлінських рішень в умовах змін проєктного середовища. На основі запропонованого методу розроблено систему підтримки прийняття рішень. Вона реалізована у середовищі Python із використанням бібліотек Tkinter, Matplotlib, Pandas і Ttk. Розроблена СППР забезпечує інтерактивне введення параметрів, автоматичне формування таблиці початкових даних, обчислення інтегральної 
оцінки проєктів, а також візуалізацію інтегральних оцінок. Функціонал дає можливість збереження результатів і переходу між вкладками інтерфейсу для зручного аналізу. Тестування системи на умовному наборі із семи проєктів засвідчило її стійкість до змін вхідних параметрів, коректність ранжування та здатність до автоматичного формування пріоритетного списку. Інтегральні оцінки 
проєктів коливалися від 0,04 до 0,59, а результати візуалізації чітко окреслювали межі доцільності внесення проєктів у портфель. Перевірка показала точність у формуванні топ-3 проєктів на рівні 100 %, що свідчить про високу достовірність прийнятих рішень. 

УДК 004.89:620.9:351.78

Виконано аналіз існуючих підходів до просторового планування систем безпеки та енергетичної автономності сільських громад. Встановлено, що традиційні методи розміщення рятувальних формувань та планування енергоспоживання здебільшого ґрунтуються на середніх показниках і не враховують можливих сценаріїв чи комплексного впливу множини чинників ризику. Обґрунтована доцільність застосування інтелектуальних моделей, зокрема p-центру, p-медіани, рекурентних нейронних мереж (LSTM) та гібридних алгоритмів, які дають змогу мінімізувати час реагування на надзвичайні ситуації, збалансувати енергетичне навантаження об’єктів та прогнозувати рівень автономності громад. Розроблена програма на Python забезпечує просторове моделювання доступності добровільних рятувальних формувань із використанням геоінформаційних даних OpenStreetMap і методів оптимізації. За результатами моделювання у Шептицькій міській територіальній громаді Львівської області встановлено, що максимальний час реагування на надзвичайні ситуації скоротився від 27 до 15 хв, середній час реагування – від 18 до 12 хв, частка населення, охопленого у межах 15 хв доїзду рятувальників, зросла від 54 % до 82 %, а захищеність об’єктів критичної інфраструктури збільшилися від 61 % до 89 %. Це підтверджує ефективність моделі p-центру для територій із розосередженими населеними пунктами та демонструє практичне значення запропонованого підходу для стратегій безпеки і розвитку громад. Подальші дослідження доцільно спрямувати на інтеграцію моделей прогнозування енергетичного балансу з алгоритмами вибору місць дислокації джерел поновлюваної енергії, що створить єдиний інструментарій у вигляді системи підтримки ухвалення рішень для менеджерів проєктів громад.