УДК. 61: 378.4 ] : 001.89 : 004 : (378+17) 

Анотація.

Серед сучасних методів боротьби з плагіатом важливу роль відіграє застосування спеціальних програмних засобів для виявлення текстових подібностей. Ці програми постійно покращуються для забезпечення точності та зручності антиплагіатної експертизи. Використовуючи складні алгоритми, вони розділяють текст на частини, вивчають їхній зміст та визначають авторство фрагментів шляхом порівняння з наявними онлайн-джерелами. На сьогодні широко використовуються ліцензовані програми, такі як Unichek, StrikePlagiarismі PlagiarismDetectorPro, а також Anti-Plagiarism_(UA)_v-16.644. Їх основна функція –наочне представлення текстових збігів за допомогою кольорового виділення, яке застосовується, коли рівень подібності перевищує 5% від текстового фрагмента. Метою статті було охарактеризувати та оптимізу-вати впровадження принципів академічної доброчесності у комплексі підготовки аспірантів галузі знань: І. охорона здоров’я та соціальне забезпечення, кваліфікація: доктор філософії (PhD) з аспектів академічної доброчесності та з позицій протидії плагіату згідно з міжнародними й українськими рекоменда-ціями. Опановуючи методологію наукових досліджень, аспіранти повинні вивчити принципи академічної чесності, способи збору та аналізу інформації, навчитися визначати наукову проблему на основі дослідницької ідеї, формулювати мету та завдання дослідження, а також порівнювати отримані результати з наявними даними в літературі. Дисципліна "Академічна доброчес-ність, етика та інформаційне забезпечення наукових досліджень" спрямована на розвиток аналітичних навичок, необхідних для планування та проведення дисертаційного дослідження, а також для ефективної комунікації в науковому середовищі. Уніфікація процедур контролю якості наукових проектів і публіка-цій в контексті академічної доброчесності, включаючи первинну перевірку на плагіат для визначення унікальності тексту та рецензування в ДНП ЛНМУ, передбачає використання ліцензійного програмного забезпечення, такого як "Unichek", "StrikePlagiarism", "PlagiarismDetectorPRO", "Anti-Plagiarism", "Viper", "AntiPlagiarism.NET" (для порівняльного аналізу в університетському репозитарії), а також безкоштовних програм "AdvegoPlagiatus" і "ЕТХТ Антиплагіат". Це підходить для швидкої додаткової перевірки великої кількості наукових текстів невеликого обсягу з можливістю використання інших онлайн-інструментів. Технічна експертиза великих наукових робіт, зокрема дисертацій, виконується за допомогою програм "Unichek", "PlagiarismDetectorPRO" та "Viper". Крім того, проводиться перехресна (по розділах) первинна технічна перевірка розділів дисертацій та авторефератів за допомогою "PlagiarismDetectorPRO" та "AdvegoPlagiatus". Загальнодоступна програма "AdvegoPlagiatus" (версії 1.3.1.7, 1.3.3.1, 1.3.3.2) є основним інструментом для самостійної перевірки статей та тез конференцій у структурних підрозділах на наявність текстових збігів з відкритими джерелами. Усі заходи щодо впровадження етичних принципів та боротьби з плагіатом регулюються відповідними положеннями та наказами. Положення, термін дії яких закінчується, за наявності змін та доповнень, проходять громадське обговорення перед повторним затверд-женням. Для перевірки використовується різноманітне програмне забезпечення для виявлення плагіату, яке обирається з урахуванням рекомендацій Міністерства освіти і науки України, обсягу матеріалу, економічності та швидкості перевірки. Зокрема, діє особистий кабінет у системі UNICHEK, створений відповідно до Меморандуму між компанією «Антиплагіат» та МОН України від 2018 року. UNICHEKвходить до переліку кращих систем для перевірки на плагіат 2020 року. Крім того, для перевірки дисертацій використовується система «StrikePlagiarism», «PlagiarismDetectorPRO», «Anti-Plagiarism_(UA)_v-16.644». У разі виявлення академічного плагіату автор має можливість самостійно або за допомогою працівників бібліотеки видалити відповідну роботу з інституційного репозитарію. Це не повинно призводити до утисків або зловживання службовим становищем щодо науковця з боку наукової спільноти. Об'єктивність висновків експертизи на плагіат забезпечується керівником відповідного структурного підрозділу. Важливо своєчасно виявляти та вирішувати питання дотримання академічної доброчесності між учасниками науковогота освітнього процесу, врегульовувати розбіжності наукових і навчальних інтересів, розробляти та реалізовувати плани заходів з популяризації академічної чесності серед здобувачів вищої освіти, а також залучати зацікавлені сторони освітньо-наукової діяльності Університету до питань протидії академічному плагіату та іншим порушенням в освітньо-науковому процесі.

УДК. 618.146-007.41:618.15-002-022.7] :618.179]-07-08

Як відомо, ектопія циліндричного епітелію – патологічний процес на піхвовій частині шийки матки з подальшим розвитком на ураженій поверхні циліндричного епітелію і є найбільш поширеним фоновим захворюванням шийки матки. Мінливість мікробного складу під дією екзогенних та ендогенних чинників протягом репродуктивного життя є особливістю вагінального біотопу і тригером розвитку бактеріального вагінозу, який є найбільш поширеним захворюванням серед незапальних патологічних станів нижніх відділів статевих шляхів, який пов’язаний із дисбіозом вагінального біотопа, і характеризується надмірним розмноженням облігатноанаеробних бактерій, різким зниженням або зникненням пулу лактобактерій.

Метою нашої роботи було оптимізувати діагностику і тактику лікування пацієнток раннього репродуктивного віку з ектопією циліндричного епітелію шийки матки на фоні бактеріального вагінозу.

За період 2019-2023рр проведено комплексне обстеження і лікування 78 жінок віком 19-24 років (середній вік 22,8 ± 0,5 років) з вперше виявленою ектопією циліндричного епітелію шийки матки або рецидивом зазначеної патології на фоні бактеріального вагінозу. Критеріями виключення із дослідження були вагітність, сексуально-трансмісивні захворювання, застосування хімічних контрацептивів і пацієнтки, які мали в анамнезі алергічні реакції на запропоновані лікарські засоби. Матеріал для дослідження отримували із заднього, бокових склепінь піхви, цервікального каналу та уретри послідовно одноразовим стерильним інструментом Суtоbrush. Бактеріологічне дослідження вагінального вмісту здійснювали із використанням селективних диференційно-діагностичних живильних середовищ. Проводили обстеження за допомогою молекулярно-біологічного методу із використанням полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі.

На час обстеження головними причинами звертання були скарги на рясні гомогенні виділення білого або сірого кольору з неприємним запахом риби, які висловили 85,90% (67) хворих, печія у ділянці зовнішніх статевих органів спостерігалася у 65,38% (51) жінок, свербіж геніталій у 19,23% (15) пацієнток, дизуричні розлади – у 17,95% (14) обстежених, диспареунія у 6,41% (5) хворих. У 14,10% (11) жінок, які звернулися до акушера-гінеколога з профілактичною метою, скарги були відсутні. Під час проведеня проби Шиллера констатували симптом “манної крупи” – дрібноточкові йоднегативні ділянки (що є кольпоскопічними ознаками бактеріального вагінозу). Результати кольпоскопічного і патоморфологічного дослідження тканин шийки матки виявились однаковими. Динамічне спостереження проводили протягом 3 місяців. Оцінку біоценозу піхви здійснювали після завершення антимікробної терапії і через 3 місяці моніторінгу, а також додатково за показами (відновлення скарг або клінічних проявів). Оцінка стану мікробіоценозу піхви після завершення антимікробної терапії засвідчила ефективну деконтамінацію слизових оболонок статевих органів пацієнток обох клінічних груп. рН-метрія вагінальних виділень ствердила поступове, але статистично достовірне, у порівнянні з вихідними даними, окислення вагінального середовища у всіх обстежених.

В результаті аналізу лабораторного дослідження вагінального мікробіоценозу хворих після антимікробного лікування зафіксовано суттєві зміни кількісного і якісного складу вагінальної мікрофлори: ідентифіковано 7 видів мікроорганізмів у значно меншій кількості проти 15 видів у значно більших титрах до лікування. Усі учасниці дослідження відзначили відсутність побічної дії препарату деквалінію хлориду у вигляді вагінальних таблеток. Застосування перорального пробіотика, який містить комбінацію штамів L.rhаmnоsus GR-1 та L.rеutеrі RС-14 у дозі 109 КУО/мл дає можливість якісніше відновити мікрофлору Dоdеrlеіn, досягти стійкої корекції дисбіотичних порушень, яка зберігалася протягом наступних трьох місяців, відновити рН вагінального вмісту. Таким чином, при виборі методу лікування ектопій шийки матки, ускладнених бактеріальним вагінозом, у жінок раннього фертильного віку слід враховувати особливості кольпоскопічної, мікроско-пічної, цитологічної та гістологічної картини та обирати індивідуальний та диференційований підхід, органозберігаючих методик лікування ектопії циліндричного епітелію шийки матки у жінок раннього фертильного віку. Висока лабораторна і клінічна ефективність, а також добра переносимість деквалінію хлориду як одного із компонентів у схемі комбінованої терапії бактеріального вагіноз у корекції дисбіотичних порушень та вагінозу сприяє значній редукції скарг, зокрема клінічних проявів ектопії шийки матки, достовірному зменшенню бактеріального обсіменіння.

УДК 618.173-085.32

 На підставі комплексного обстеження 104 жінок віком від 46 до 50 років (середній вік 48,4±0,5 років) з проявами клімактеричного синдрому легкого і середнього ступеня тяжкості в перименопаузі викладені результати вивчення спектру терапевтичної активності, переносимості та безпечності застосування фітокомплексу, який містить комбінацію природних естроген-гестагенних фітомолекул екстрактів з шишок хмелю (120мг), кореневища циміцифуги рацимоза (Cimicifuga racemosa) (30мг), кореню пуєрарії лопасної (Pueraria lobata) (50мг), кореню дягілю китайського (Angelica sinensis) (50мг), дикого ямсу (70мг) та перлинний порошок (60мг) (Лайфемін), виробництва «Naturex» (Авіньон. Франція) у порівнянні з препаратом, який виготовляється на основі екстракту червоної конюшини і складається з активних компонентів — ізофлавонів: геністеїну, деідзеіну, біоканіну А (Клеверол), фармацевтична компанія «Ядран», Хорватія. Результати дослідження свідчать, що на фоні застосування протягом 6 місяців препаратів природного походження з високою ступеню достовірності (Р≤0,05) покращується загальний стан пацієнток, знижується вираженість психоемоційних та вегетосудинних розладів, засоби виявили добру переносимість та практично відсутність побічних ефектів. Констатовано позитивні зміни гормонального профілю, ліпідного спектру плазми, відсутність негативного впливу на стан ендометрію та морфофункціональний стан молочних залоз; стверджено дещо вищу клінічну ефективність фітокомплексу, який містить фітогомони, фітоестрогени та мікроелементи (Лайфемін) у порівнянні з препаратом ізофлавонів червоної конюшини (Клеверол) у контесті терапії нейровегетативних і психоемоційних проявів клімактеричного синдрому легкого і середнього ступеня тяжкості у жінок в перименопаузі.

Ключові слова: клімактеричний синдром, комплексне лікування, Лайфемін, Клеверол.

 Клімактерій (у перекладі з грецької – щабель сходів) – фізіологічний перехідний період у житті жінки, впродовж якого на фоні вікових змін внаслідок генетично запрограмованого припинення функціонування яєчників у репродуктивній системі відбуваються процеси інволюції, що характеризуються зниженням репродуктивної і менструальної функції, і який у 75% жінок, ускладнюється розвитком клімактеричного синдрому. За даними сучасних дослідників, клімактеричний синдром – симптомокомплекс, що характеризує несприятливу адаптацію організму до фізіологічної інволюції або операційного «вимкнення» функції яєчників. Метою нашої роботи було порівняти клінічну ефективність фітотерапії клімактеричного синдрому на основі аналізу сучасних літературних даних і матеріалів власних спостережень та дослідити переносимість і безпечність застосування деяких негормональних фітопрепаратів. На підставі комплексного обстеження 104 жінок віком від 46 до 50 років (середній вік 48,4±0,5 років) з проявами клімактеричного синдрому легкого і середнього ступеня тяжкості в перименопаузі викладені результати вивчення спектру терапевтичної активності, переносимості та безпечності застосування фітокомплексу, який містить комбінацію природних естрогенгестагенних фітомолекул екстрактів з шишок хмелю (120мг), кореневища циміцифуги рацимоза (Cimicifuga racemosa) (30мг), кореню пуєрарії лопасної (Pueraria lobata) (50мг), кореню дягілю китайського (Angelica sinensis) (50мг), дикого ямсу (70мг) та перлинний порошок (60мг) (Лайфемін), виробництва “Naturex” (Авіньон. Франція) у порівнянні з препаратом, який виготовляється на основі екстракту червоної конюшини і складається з чотирьох активних компонентів – ізофлавонів: геністеїну, деідзеіну, біоканіну А та формононетіну (Клеверол), виробник – фармацевтична компанія “Ядран”, Хорватія. Результати дослідження свідчать, що на фоні застосування протягом 6 місяців препаратів природного походження з високою ступеню достовірності (Р≤0,05) покращується загальний стан пацієнток, знижується вираженість психоемоційних та вегетосудинних розладів, засоби виявили добру переносимість та практично відсутність побічних ефектів. Констатовано позитивні зміни гормонального профілю, ліпідного спектру плазми, відсутність негативного впливу на стан ендометрію та морфофункціональний стан молочних залоз; встановлено дещо вищу клінічну ефективність фітокомплексу, який містить фітогомони, фітоестрогени та мікроелементи (Лайфемін) у порівнянні з препаратом ізофлавонів червоної конюшини (Клеверол) у терапії нейровегетативних і психоемоційних проявів клімактеричного синдрому легкого і середнього ступеня тяжкості у жінок в перименопаузі.